Постанова № 28171885, 17.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2012 року 11:05 № 2а-15442/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Луцишині Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»

до

державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2012 №0004682220,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2012 №0002812220 та від 08.10.2012 №0004682220.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС протиправно, на підставі хибних висновків акту перевірки від 19.06.2012 №187/1-22-20-24571799 прийнято податкові повідомлення-рішення 09.07.2012 №0002812220 та від 08.10.2012 №0004682220, якими позивачеві зменшено від’ємне значення сум податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на обґрунтованість акту перевірки від 19.06.2012 №187/1-22-20-24571799 та правомірність податкових повідомлень-рішень. Так, представником органу державної податкової служби вказано на нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентом як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Під час розгляду справи №2а-15442/12/2670 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012 №0004682220, оскільки податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 09.07.2012 №0002812220 є відкликаним за наслідками процедури адміністративного оскарження.

В судове засідання 13.12.2012 представник відповідача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Від позивача через канцелярію суду 10.12.2012 надійшло клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні 13.12.2012, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, наявності клопотання позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-15442/12/2670 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Логрус»за період з 01.01.2012 по 31.01.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем від’ємного значення податку на додану вартість, на загальну суму 68 132,00 грн.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС складено акт перевірки від 19.06.2012 №187/1-22-20-24571799 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 №0002812220, яким позивачеві зменшено від’ємне значення податку на додану вартість на суму 68 132,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 033,00 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження Державною податковою службою у місті Києві прийнято рішення від 21.09.2012 №5906/10/12-114, яким скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»частково задоволено, а податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 09.07.2012 №0002812220 скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 033,00 грн.

На підставі рішення Державної податкової служби у місті Києві від 21.09.2012 №5906/10/12-114 державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012 №0004682220, яким позивачеві зменшено від’ємне значення податку на додану вартість на суму 68 132,00 грн.

Відповідно до пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Враховуючи уточнення позивачем позовних вимог, предметом судового оскарження є податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 08.10.2012 №0004682220.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 19.06.2012 №187/1-22-20-24571799 висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»та товариством з обмеженою відповідальністю «Логрус»за договором поставки від 27.12.2011 №12-27 як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»(покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Логрус»(продавець) укладений договір поставки від 27.12.2011 №12-27, відповідного до якого продавець зобов’язується поставити та передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 27.12.2011 №12-27 та специфікації до нього, копію видаткової накладної від 23.01.2012 №120002, копію податкової накладної від 23.01.2012 №11, копії контракту від 25.05.2011 №920 та додаткової угоди до нього, копії контракту від 25.01.2011 №637-33-11 та додаткової угоди до нього, виписку з банківського рахунку, копії вантажно-митної накладної.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС вказано на нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентом як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

За посиланням позивача, що не спростовано відповідачем, договір поставки від 27.12.2011 №12-27 укладався товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» для здійснення своєї господарської діяльності з виготовлення аварійно-рятувальної та іншої спецтехніки.

Товар, придбаний за договором поставки від 27.12.2011 №12-27 у товариства з обмеженою відповідальністю «Логрус», було використано позивачем у подальшій господарські діяльності, зокрема при виконанні умов контракту від 25.01.2011 №637-33-11, контракту від 25.05.2011 №920 для виготовлення пожежних автомобілів ПНС-110 та АВ-40.

Суд звертає увагу, що як вбачається з розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по платнику податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Логрус», контрагентом позивача задекларовані податкові зобов’язання за взаємовідносинам із позивачем за січень 2012 року.

Слід зазначити, що під час перевірки відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Логрус», жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено на підставі висновку акту про неможливість проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Логрус»від 18.05.2012 №436/22-40/21578482, якими встановлено відсутність у товариства необхідних умов для реального настання результатів господарської діяльності, а тому взаємовідносини з контрагентами здійснювалися без мети реального настання правових наслідків.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»та товариством з обмеженою відповідальністю «Логрус»необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов’язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 № К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»вимог податкового законодавства; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012 №0004682220 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2012 №0004682220 підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 08.10.2012 №0004682220.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.