Постанова № 28171019, 10.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 р. справа №2а-11051/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Сімонова А.А.,

представників відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімтрейд" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімтрейд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення №0001652303/0 від 18.09.2008 року, №0001662303/0 від 18.09.2008 року, №0001652303/1 від 20.10.2008 року, №0001662303/1 від 20.20.2008 року, №0001652303/2 від 24.12.2008 року, №0001662303/2 від 24.12.2008 року про нарахування податку на прибуток із штрафними санкціями в сумі 3041090,60 грн. та податку на прибуток із штрафними санкціями в сумі 2148733,00 грн..

Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився. В минулому судовому засіданні надав заперечення, в яких просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімтрейд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в якому просив суд визнати нечинним податкові повідомлення-рішення ДПІ У Жовтневовому районі м. Харкова від 18.09.2008 року №0001652303/0 та №0001662303/0, від 20.10.2008 року та №0001652303/1 та №0001662303/1, від 24.12.2008 року №1652303/2 та №0001662303/2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімтрейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень ДПІ У Жовтневому районі м. Харкова від 18.09.2008 року №0001652303/0 та №0001662303/0, від 20.10.2008 року та №0001652303/1 та №0001662303/1, від 24.12.2008 року №1652303/2 та №0001662303/2 задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2006 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімтрейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень ДПІ У Жовтневому районі м. Харкова від 18.09.2008 року №0001652303/0 та №0001662303/0, від 20.10.2008 року та №0001652303/1 та №0001662303/1, від 24.12.2008 року №1652303/2 та №0001662303/2 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 року справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімтрейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень ДПІ У Жовтневому районі м. Харкова від 18.09.2008 року №0001652303/0 та №0001662303/0, від 20.10.2008 року та №0001652303/1 та №0001662303/1, від 24.12.2008 року №№. 1652303/2 та №0001662303/2 скасовано, справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Під час нового розгляду представником позивача були подані уточнені позовні вимоги, а саме представник позивача просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкові від 18.09.2008 року №№№0001652303/0 та №0001662303/0, від 20.10.2008 року та №0001652303/1 та №0001662303/1, від 24.12.2008 року №№1652303/2 та №0001662303/2 про нарахування податку на прибуток із штрафними санкціями в сумі 3041090,60 грн. та податку на додану вартість разом із штрафними санкціями в сумі 2148733,00 грн..

Судом встановлено, що підставою для здійснених нарахувань позивачу з'явились встановлені в акті перевірки від 05.09.2008 року №946/23-304/33410600 порушення п.п.5.1, 5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а також п.п.7.4.1 та 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Вищенаведені порушення на думку ДПІ мають місце при отриманні послуг охорони вантажів при їх перевезенні залізницею, наданих ТОВ "ПКОП Кодекс", а також при отриманні інформаційних послуг по дослідженню ринків збуту хімічної продукції виробництва іноземних підприємств, наданих ТОВ "Фахівець Алчевська". Також ДПІ встановлено неподання Додатку № 5 до декларацій з ПДВ за червень та липень 2006р., за березень 2008 р. в порушення п.4.2. Наказу ДПАУ № 166 від 30.05.1997р., що стало підставою нарахування ПДВ за відповідні періоди та штрафних санкцій.

Відповідно, на думку відповідача, що викладена в акті перевірки та підтверджена представниками ДПІ в судовому засіданні, суть порушень п.п.5.1, 5.2.1 та 5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.7.4.1 та 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" по операціям отримання послуг по охороні вантажів, наданих ТОВ "ПКОП Кодекс", міститься у відсутності зв'язку отриманих послуг із власною господарською діяльністю та відсутністю належного документального підтвердження отримання цих послуг.

Мотивуючи відсутність необхідності здійснення охорони вантажу як підстави для отримання позивачем цих послуг по охороні, та відсутність належного документального підтвердження отримання позивачем послуг по охороні вантажу, відповідач, посилаючись на Правила оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644 зазначає, що позивач не є учасником перевезення вантажу, оскільки не є вантажовідправником, залізницею або вантажоотримувачем, які повинні мати комплект перевізних документів, де у разі супроводження та охорони товару вказуються конкретні дані "Провідника" вантажовідправника (чи вантажоотримувача). Оскільки він не є учасником операції з перевезення вантажу, він не несе відповідальності за збереження товару, як необхідної умови отримання послуг по охороні вантажу. Оскільки в квитанціях дані про „Провідника" не зазначені, то охорона фактично не здійснювалась. Крім того, в квитанціях міститься посилання на укладений відправником товару договор страхування вантажу із Страховою компанією „Аско-Донбас Северний" №139861 від 28.07.05р., що також свідчить про відсутність необхідності здійснення охрони вантажу.

Також відповідач зазначає, що в момент передачі товару під охорону акти приймання-передачі товару та певні накладні не складалися, не містять інформації про охорону витратні накладні, по яким позивачем оприбутковується товар.

Викладена в акті перевірки та підтверджена представниками ДПІ в судовому засіданні суть порушення пп.5.1, 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334/94-ВР) та п.п.7.4.1 та 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97-ВР) по операціям отримання інформаційних послуг від ТОВ "Фахівець Алчевська" міститься в тому, що отримані інформаційні послуги пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю, яку позивач не здійснює та не має наміру здійснювати. Наявність такого наміру повинні підтверджувати певні документи (договори з постачальниками, що зазначені у Звітах на отримання інформаційних послуг; документи про відрядження за кордон; листування з нерезидентами, тощо), однак вони до перевірки не надані. Навіть в банку не відкритий валютний рахунок для здійснення зовнішньоекономічних операцій. Від отриманих інформаційних послуг Товариство не мало економічної вигоди, а списало витрати на них на фінансові результати, що унеможливлює їх подальшу реалізацію. Намагання позивача продати отримані від ТОВ "Фахівець Алчевська" інформаційні послуги іншому суб'єкту господарювання ТОВ „Хімтрейд менеджмент" за договором №347/2 від 03.04.07р. не може служити доказом наміру використати отримані інформаційні послуги у власній діяльності з метою отримання прибутку, оскільки даний договір не виконаний.

Мотивуючи нарахування в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 18.09.2008 року №0001662303/0 частини основного платежу по ПДВ в сумі 820 грн. по декларації за червень 2006р., 305 грн. по декларації за липень 2006р. та 3187 грн. по декларації за березень 2008р. за неподання додатку №5 разом із цими деклараціями, відповідач посилається на порушення п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.00р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачено, що декларація вважається неподаною в разі порушення порядку її заповнення.

Однак, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того пунктом 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

На підставі п.7.1 ст.7 Закону №168/97-ВР, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача були в наявності податкові накладні, та видаткові накладні на підставі яких був сформований податковий кредит та валові витрати за період, що перевірявся.

Між тим, суд зазначає, що наявність у позивача податкових та видаткових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат, але не вичерпною.

У відповідності до статей 3 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарський операцій (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено судом, між позивачем (замовник) та ТОВ "ПКОП Кодекс" (виконавець) укладено договори № 2846-хим від 28 квітня 2006 року та № 517-хим від 05 січня 2007 року, предметом яких є надання виконавцем відповідно до заяв замовника послуг з охорони товарів при їх перевезенні від станції Рубіжне, Донецької області, до станції призначення.

При цьому, пунктом 1.1 розділу 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Правила), передбачено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Правил вантажовідправником в графі «Найменування вантажу», зокрема, зазначається: «Провідник відправника (одержувача), прізвище, ім'я та по батькові провідника, серія і номер паспорта».

На вимогу суду, представник позивача в судовому засіданні не зміг надати детальних пояснень щодо правил перевезення вантажу та не пояснив про те, що під час перевірки надані до податкового органу квитанції про приймання залізницею для перевезення вантажу не містять дані про "Провідника" вантажу.

Також, представник позивача не пояснив того факту, що одержувачем вантажу, відповідно до наданих на перевірку документів, ТОВ "Укрхімтрейд" не значиться.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Фахівець Алчевська" укладено договір №1906 від 01 вересня 2006 року, відповідно до умов якого останній зобов'язався надати ТОВ "Укрхімтрейд" послуги з дослідження ринку збуту хімічної продукції, продуктів нафтохімії виробництва підприємств Росії, країн СНД (крім України), Середньої Азії, країн колишнього СРСР.

Визнаючи правомірним формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаною операцією, позивач не надав пояснень про невикористання ТОВ "Укрхімтрейд" придбаних інформаційних послуг у межах власної господарської діяльності.

Також слід враховувати, що у разі, якщо придбані позивачем інформаційні послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг додаткової до справи документації податкового та бухгалтерського обліків та пояснень щодо правової оцінки зазначених позовних вимог, однак, на зазначені вимоги суду, представником позивача не були надані обґрунтовані пояснення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у періоді, що перевірявся, позивачем по справі завищено податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати шляхом включення до їх складу витрат за операціями позивача з його контрагентами - ТОВ "ПКОП Кодекс »і ТОВ «Фахівець Алчевська" в період 2006 -2008 років.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За зазначених обставин, суд, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають зазначеним вище критеріям, а тому не підлягають скасуванню.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімтрейд" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 17 грудня 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.