Постанова № 28170072, 24.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9807/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду К.Ю. Широка, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 23 травня 2012 року по АДРЕСА_1 на фасадній стороні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 зафіксовано ознаки порушення частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами. Про порушення з боку ФОП ОСОБА_1 законодавства про рекламу, спеціалістом Інспекції складений протокол №51 від 23.05.2012 року. Рішенням від 30.05.2012 року №51 розпочато справу про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства України про рекламу. Розгляд справи було призначено на 18.06.2012 року, про що на адресу підприємця 31.05.2012 року був направлений рекомендованим листом №1087. У вказаному листі ФОП ОСОБА_1 було запропоновано надати документи, підтверджуючі вартість реклами, також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

На засідання розгляду справи ФОП ОСОБА_1 не з'явився, необхідні документи не надав, клопотань про перенесення термінів розгляду справи не заявляв.

За порушення п. 6 ст. 27 «Про рекламу», на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. Рішення від 18.06.2012 року №0051 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням 27.06.2012 року. На сьогоднішній день рішення Інспекції про накладення штрафу відповідачем не виконано.

зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Ухвалою судді від 12 грудня 2012 року було відкрито скорочене провадження.

14 грудня 2012 року відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.16). У встановлений законодавством строк відповідач не надала до суду заяви про визнання позову або заперечення на позов.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно пункту 3 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023) захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

13 квітня 2011 року Указом Президента України №465/2011 затверджено «Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів». Згідно пункту 1 цього Положення Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно «Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 №206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за №1337/20075 (далі -Положення), територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229, територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої оплітки є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, є Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця та здійснює свою підприємницьку діяльність у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований по АДРЕСА_1.

23 травня 2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області було складено протокол №51 про порушення законодавства про рекламу в якому зазначено, що 23.05.2012 року на АДРЕСА_1 на фасадній стороні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 зафіксовано ознаки порушення частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами (а.с.8).

На підставі протоколу №51 від 23 травня 2012 року було винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 30 травня 2012 року №51 (а.с.9).

Листом від 31 травня 2012 року за вих. №1087 відповідача було повідомлено проте, що спеціалістами Інспекції 23.05.2012 зафіксовано ознаки порушення вимог ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу» та було запропоновано прибути до Інспекції для з'ясування обставин та участі у розгляду справи, також роз'яснено, що не надання документів, щодо вартості розповсюдженої реклами тягне за собою накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.10). Зазначений лист було направлено на адресу відповідача 31 травня 2012 року, що підтверджується реєстром про відправлення рекомендованої кореспонденції (а.с.11).

18 червня 2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області було складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №51 відносно відповідача.

Також, позивачем 18 червня 2012 року було прийнято рішення №0051 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу яким встановлено ознаки порушення ч.2 ст. 22 та ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу». Вказаним рішенням на відповідача було накладено штраф у розмірі одна тисяча сімсот гривень 00 коп. та зобов'язано сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету. Рішення про накладення штрафу надіслано суб'єкту господарювання листом з повідомленням 29 червня 2012 року (а.с.12-13)

На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження зазначеного рішення та сплати в повному обсязі штрафної санкції визначеної в рішенні від 18 червня 2012 року, а тому воно визнається чинними на час розгляду справи.

Вирішуючи даний спір суддя виходить з наступного.

Відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулює Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі Закон №270).

Відповідно до положень ст.1 Закону №270 реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Відповідно до ч. 5 ст.8 Закону №270 реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень серед інших: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, що закріплено статтею 26 Закону №270.

Стаття 26 Закону України «Про рекламу» передбачає, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону №270 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається із положень ч.6 ст. 27 Закону №270 за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки суддею під час розгляду справи встановлено, що рішення про накладення штрафу № 0051 від 18.06.2012 в установленому законом порядку відповідачем не оскаржено, сума штрафної санкції яка визначена в цьому рішенні відповідачем в добровільному порядку не сплачена, за таких обставин суддя приходить до висновку про задоволення позовних вимог Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) до Державного бюджету Краснодонського району, УДК у Луганській області, МФО 804013, р/р 31117106700134, ін. код 37907322, код плат. 21081100, символ 106) відповідно до рішення Інспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 18.06.2012 №0051.

Стягнути на користь Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114 грн. 00 коп.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ю. Широка