ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12118/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Шевцовій М.Ю.
за участю:
представника позивача Шкуро С.В.
представника відповідача Павлової Т.І.
третьої особи Шапченко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, третя особа -Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія »про скасування постанови, визнання дій протиправними та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
11.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, третя особа Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «Nemiroff» про скасування постанови, визнання дій протиправними та стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що 4 вересня 2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області проведено перевірку стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині «Сільпо» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд». За результатами перевірки відповідачем складений Акт № 000871 від 04.09.2012 року, згідно якого в ході проведення перевірки виявлені наступні порушення:
- реалізація продукції «Немиров» 3 найменувань, що не відповідає вимогам нормативних документів;
- реалізація продукції «Немиров» 24 найменувань без необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію;
- реалізація 18 найменувань продукції без будь-якої інформації про споживача.
На підставі вказаного Акту винесена Постанова від 12 вересня 2012 року № 446, якою на позивача накладені штрафні санкції в розмірі 2995,75 грн. Вважаючи винесену постанову незаконною позивач звернувся до суду із вказаним позовом про її скасування.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в частині стягнення суми сплачених штрафних санкцій Державного бюджету, просив задовольнити позов із зазначених в ньому підстав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи. Суду пояснила, що в ході проведеної 4 вересня 2012 року перевірки стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині «Сільпо» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» виявлено порушення вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», які виразились у неповному маркуванні 24 найменувань горілчаної продукції «Немиров» застереженнями щодо споживання продукту певними категоріями населення.
Представник третьої особи - підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов із зазначених в ньому підстав, надав письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
4 вересня 2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області проведено перевірку стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині «Сільпо» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд». За результатати перевірки відповідачем складений Акт № 000871 від 04.09.2012 року, згідно якого в ході проведення перевірки виявлені наступні порушення:
- реалізація продукції 3 найменувань, що не відповідає вимогам нормативних документів;
- реалізація продукції 24 найменувань без необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію;
- реалізація 18 найменувань продукції без будь-якої інформації про споживача (а.с. 12-22).
12.09.2012 року відповідачем винесено постанову № 446 про накладення на позивача стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 4022 грн. 98 коп. (а.с. 10-11).
В ході розгляду справи було встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови явилось те, що в порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», вимог ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» на продукції торгової марки «Немиров» вказане повне найменування при застереженні щодо вживання такої продукції певними категоріями населення. А саме, замість застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно вплинути на їх здоров»я при його споживанні, на призупиненій до реалізації продукції застереження мало такий зміст:
«не рекомендується для вживання жінками в період вагітності та лактації, особами, що мають медичні або професійні протипоказання до вживання алкогольних напоїв, а також особам, яким не виповнилось 18 років.»
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закону № 1023-XII) продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 15Закону № 1023-XII - споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформаація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити:
1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад
включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності.
7) дату виготовлення;
8) відомості про умови зберігання;
9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.
Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).
Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
Інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Частиною 1 статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР визначено, що забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:
1) назву харчового продукту;
2) назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;
3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);
4) склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;
5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;
6) кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності;
7) номер партії виробництва;
8) умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;
9) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні;
10) наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом "з ГМО" чи "без ГМО" відповідно.
На оглянутих судом, зображення деяких етикеток видів продукції міститься інформація щодо назви продукції, назви та повної адреси, телефону виробника, об'єму пляшки, склад продукту, кінцевої дати споживання та дати виробництва, номеру партії виробництва, умов зберігання та використання, застереження щодо споживання продукції певними категоріями населення; наявність чи відсутність у продукції генетично модифікованих організмів, реквізити ліцензії на виробництво алкогольної продукції, найменування нормативного документу (ДСТУ), вимогам якого повинна відповідати продукція, застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення ( в даному випадку вагітними жінками в період вагітності та лактації, особам, що мають медичні або професійні протипоказання до вживання алкогольних напоїв, а також особам, яким не виповнилось 18 років).
Суд також зазначає, що відповідно до ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР Маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином:
на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються:
загальна та власна назви виробу;
найменування виробника;
знак для товарів і послуг;
географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання;
вміст спирту (% об.);
місткість посуду;
вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами);
позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).
Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).
На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.
Основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) врегульовані Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 30.07.1996 № 854, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. N 854 (далі Правил), і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торгівельного обслуговування.
Згідно п.6 вказаних Правил суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити згідно із статтями 18 та 19 Закону України "Про захист прав споживачів" надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - додаткової інформації про наявність сертифіката відповідності, документи, що підтверджують якість та ціну товару.
Згідно п. 13 Правил - пакування, маркування, транспортування, приймання, зберігання, продаж алкогольних напоїв здійснюються відповідно до вимог, передбачених законодавством та нормативними документами.
Отже чинним законодавством України чітко визначено зміст інформації про продукцію, наявність якої вважається необхідною, доступною та своєчасністю.
Суд, згідно ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В ході розгляду справи було встановлено, що застереження нанесене на контр етикетці продукції під торговою маркою «Немиров» є тотожнім за змістом з застереження визначеним у п.9 ч.1 ст. 38 Закону України «Про якість та безпечність харчових продуктів». Така інформація міститься в доступній для сприймання споживачем формі та не протиречить нормам вказаних нормативних актів.
За таких обставин, відповідачем безпідставно зроблений висновок про невідповідність застережень, що передбачені ст. 38 Закону України «Про якість та безпечність харчових продуктів», на продукції торгівельної марки «Немиров» та застосовані адміністративні стягнення у вигляді штрафу в сумі 2995,75 грн.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У відповідності ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови №446 від 12.09.2012 р. в частині накладення на Товариство штрафних санкцій за реалізацію продукції під торговою маркою «Nemiroff» в розмірі 2995,75 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України в разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що відповідач на підставі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» наділений повноваженнями щодо накладення на винних осіб адміністративних стягнень, суд вважає, що не вбачається протиправності дій відповідача щодо накладення штрафу на позивача.
Крім того, суд вважає, що оскільки позовні вимоги позивача задоволені у частині скасування постанови № 446 в частині накладення штрафу за реалізацію продукції під торговою маркою «Немиров», а штраф в сумі 2995,75 грн., позивачем був сплачений (а.с. 26) він підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», судові витрати у розмірі 107 грн.30коп., сплачені квитанцією № 249 від 11.10.2012 р.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, третя особа - Дочірнє підприємство «Українська горілчана компанія «Nemiroff» про скасування постанови, визнання дій протиправними та стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області від 12 вересня 2012 року № 446 в частині накладення на Товариство штрафних санкцій за реалізацію продукції під торговою маркою «Nemiroff» в розмірі 2995,75 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926, адреса: 08132, м.Вишневе, вул.Промислова, 5, п/р 26007020119346 в ПАТ «Восток Банк», МФО 307123) суму сплачених штрафних санкцій у розмірі 2995,75 грн. (дві тисячі дев'ятьсот дев'яносто п'ять грн. 75 коп.).
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926, адреса: 08132, м.Вишневе, вул.Промислова, 5, п/р 26007020119346 в ПАТ «Восток Банк», МФО 307123) державне мито в розмірі 107,30 грн. (сто сім ) грн. 30 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева
Судове рішення № 28169596, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/12118/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: