ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2012 р. Справа №2а-13611/12/0170/15
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є.,
представників позивача - Абакумової Н.В., Бабаян А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби
до Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод"
про стягнення заборгованості у розмірі 1425831,07 грн.
Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" (далі - відповідач), про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1425831,07 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП "Керченський судноремонтний завод" зареєстрований у ДПІ у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби як платник податків та зборів, які повинен сплачувати у встановлений законодавством строк. Згідно акту звірки відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1425831,07 грн., який не сплачений останнім в встановлені строки.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, надали пояснення по суті спору.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, повідомлений належним чином, про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Керченський судноремонтний завод", ідентифікаційний номер 01124997, є юридичною особою, платником податків та зборів, який використовує працю найманих працівників, а відтак є податковим агентом щодо нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, податковим агентом, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок, підстави та строки сплати податку з доходів фізичних осіб передбачені Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до підпункту 162.1.3. статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
Пунктом 14.1.180. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що, податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб -це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента -юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента по податку з доходів фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно пп. 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Підпунктом 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України у разі коли оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду
Таким чином, виходячи з системного тлумачення зазначених норм, відповідач був зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати, виплаченої (нарахованої) найманим працівникам.
Підпунктом 62.1.3. п. 62.1. ст. 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно акту звірки від 06.09.2012 р. №12369/10/17.02 розрахунку з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб ДП "Керченський судноремонтний завод", заборгованість за період грудень 2010 р. по липень 2012 р. складає 1425831,07 грн. Вказаний акт звірки підписаний як з боку податкового органу, так і збоку платника податків.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з пп. 49.18.1 ПКУ податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Тобто в разі невиплати оподатковуваного доходу задекларований (зазначений у поданій податковій декларації, розрахунку) ПДФО потрібно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання місячної податкової декларації.
Певна неузгодженість полягає в тому, що подання місячної податкової декларації з ПДФО вже не передбачено ПКУ. Відповідно, у буквальному розумінні граничної дати подання для невстановленої декларації також не має, як і не має задекларованої суми ПДФО (зазначеної у місячній податковій декларації).
Вираз «підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду» можна розтлумачити як 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, що починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого ПКУ для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, передбачено подання самої декларації чи ні.
Тобто, факт відсутності самої місячної податкової декларації з ПДФО не повинен впливати на розрахунок граничних строків сплати ПДФО, які становлять 30 календарних днів (20 + 10), що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення зазначених норм, відповідач був зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, у розумінні норм Податкового кодексу України заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, яка є предметом спору, є податковим боргом платника податку.
З 01.01.2011 року порядок стягнення податкового боргу визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.
Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що позивачем була виставлена відповідачеві вимога про сплату боргу від 12.10.2012р., яка отримана уповноваженою особою платника податків 12.10.2012 р.
За даними позивача податковий борг з податку на доходи найманих працівників не сплачений станом на час розгляду справи, що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу.
В порушення ст. 71 КАС України відповідачем не надані докази оскарження вимоги та докази сплати податкового боргу у повному обсязі.
Враховуючи, що на час розгляду справи позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу, суд дійшов в висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
У судовому засіданні, яке відбулось 18.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 24.12.2012р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство "Керченський судноремонтний завод" (ідентифікаційний номер 01124997), податковий борг з податку на доходи найманих працівників в сумі 1425831,07 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.
Судове рішення № 28169541, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 18.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13611/12/0170/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: