Рішення № 28162484, 05.12.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/4207/12 05.12.2012 05.12.2012 05.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/2816/12 Головуючий у суді 1 інстанції Савін О.І.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Леванчука О.М.,

суддів: Буренкової К.О., Кушнірової Т.Б.

при секретарі судового засідання Устименко М.В.

за участю:

представника позивача Морозової Г.А.

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 липня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

01 вересня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк) пред'явило до ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначений позов, який обґрунтовувало наступним.

10 серпня 2007 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Банк, та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 014/08-112/66144, за умовами якого кредитор зобов'язався надати і надав позичальнику цільовий споживчий кредит у сумі 32 500 доларів США, а той, натомість, зобов'язувався повернути його до 10 серпня 2013 року і сплачувати проценти за користування ним, виходячи із відсотковою ставки13,5 % річних.

В той же день, на забезпечення виконання названого договору правопопередник Банку та ОСОБА_4 уклали договір застави транспортного засобу, а саме, автомобіля марки MAZDA моделі 6, тип ТЗ - легковий седан-В, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також: договір поруки № 014/08/112/66144/П1 з ОСОБА_6 та договір поруки № 014/08-112/66144/П2 з ОСОБА_7, за умовами яких ті бралися відповідати солідарно з позичальником але окремо один від одного, у разі невиконання ОСОБА_4 умов кредитного договору.

За час користування коштами відповідачі неналежним чином виконують взяті на себе зобов'язання, чим порушуються умови кредитного договору та договорів застави/поруки, в результаті відставання від планового графіку погашення за кредитом станом на 10 серпня 2011 року виникла заборгованість у розмірі 37 575,53 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ становить 299 507 гривень 03 копійки, з яких: 14 334, 92 долара США, що еквівалентно 114 260 гривень 78 копійок - залишок за кредитом; 14 125,90 доларів США, що еквівалентно 112 594 гривні, 72 копійки - несплачена заборгованість за тілом кредиту; 273,69 доларів США, що еквівалентно 2 181 гривня, 53 копійки - поточна заборгованість за відсотками; 8 841,02 доларів США, що еквівалентно 70 470 гривень 00 копійок - несплачена заборгованість за відсотками.

Посилаючись на вказане та відмову відповідачів погасити борг добровільно, позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської дирекції, 567 906 гривен 42 копійки з них 37575, 53 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ станом на 10 серпня 2011 року становить 299 507, 03 грн. загальної заборгованості за кредитним договором та пені у розмірі 268 399, 39 грн., а також 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи.

У подальшому Банк доповнив позовні вимоги клопотанням про стягнення з відповідачів 420 грн. витрат понесених позивачем при подачі оголошень про виклик відповідача ОСОБА_7 до суду.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 липня 2012 року позов Банку задоволено у повному обсязі, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на користь Банку в особі Миколаївської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/08-112/66144 від 10 серпня 2007 року у розмірі 37575, 53 доларів США, що в еквіваленті до курсу НБУ станом на 10 серпня 2011 року становить 299 507 гривень 03 копійки загальної заборгованості за кредитним договором та пені в розмірі 268 399 гривень 39 копійок, а всього 567 906 гривень 42 копійки та судові витрати.

ОСОБА_4 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Скаргу обґрунтовує тим, що судове рішення ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, ґрунтується на недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Задовольняючи позовні вимоги Банка, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами порушені умови кредитного договору, договорів поруки та норми цивільного законодавства України, а саме позичальник ОСОБА_4 не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов'язання по поверненню тіла кредиту та нарахованих відсотків за користування грішми, що є підставою для стягнення з нього та відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як поручителів, в солідарному порядку заборгованих коштів.

Колегія суддів погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом першої інстанції, а його висновки щодо стягнення зазначених коштів з ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в солідарному порядку частково помилковим з наступних підстав.

Так, згідно ст.ст. 1054, 573 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», якщо договором встановлений обов'язок

позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому за договором.

Згідно з вимогами статей 525, 549-552, 553-555, 625, 1048, 1049, 1054 глави 51 ЦК України, пунктів 3.3, 3.4, 3.11, 3.11.2, 3.13, 3.14 кредитного договору та пунктів 1.1, 1.2, .3.1 договорів поруки відповідачі-поручителі повинні окремо один від одного, але солідарно з позичальником, відповідати за неналежне виконання останнім кредитних зобов'язань і нести негативні наслідки таких його дій, а саме сплатити неповернуту частину кредиту, заборговані відсотки за користування ним та пеню за неналежне виконання зобов'язання.

Як, вбачається з матеріалів справи, 10 серпня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Банк та ОСОБА_4 за програмою кредитування «Авто в кредит» укладено кредитний договір № 014/08-112/66144 (а.с. 8-10)

Відповідно до умов кредитного договору Банк надав позичальнику кредит на придбання автомобіля в розмірі 32 500 доларів США із відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 13,5 % відсотків річних строком на 72 місяця (з 10 серпня 2007 року по 10 серпня 2013 року).

Згідно умов зазначеного договору Банк надає позичальнику кредит на умовах його строковості, забезпеченості, повернення та плати за користування, а останній в свою чергу, зобов'язувався належним чином використовувати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплати процентів за користування кредитом, комісії згідно умов кредитного договору та тарифів Банку, та виконувати всі інші боргові зобов'язання в порядку та строки визначені договором.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору погашення позичальником заборгованості по договору здійснюється безготівковим платежем або готівкою, в касу Банку щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту на рахунок для погашення нарахованих процентів - в сумі нарахованих процентів за фактичне використання кредитних коштів та на позичковий рахунок - в сумі погашення кредиту.

Згідно п. 10.1 кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, які передбачені договором, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

10 серпня 2007 року між Банком та позичальником укладеного договір застави транспортного засобу, за умовами якого в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору ОСОБА_4 передав у заставу належний йому на праві власності автомобіль марки MAZDA моделі 6, тип ТЗ - легковий седан-В, 2007 року випуску, колір чорний, шасі № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 33).

Додатковим забезпеченням виконання зобов'язань позичальником перед Банком виступають договір поруки № 014/08/112/66144/П1 від 10 серпня 2007 року укладений між Банком та ОСОБА_6 та договір поруки № 014/08-112/66144/П2 від 10 серпня 2007 року укладений між Банком та ОСОБА_7, які є поручителями за зобов'язанням ОСОБА_4

Таким чином, обов'язки за кредитним договором позивачем були виконані у повному обсязі, що не оспорюється сторонами, в той час як відповідачі свій обов'язок не виконали.

Позичальник та поручителі кредит не повернули та не сплатили в належному розмірі проценти, внаслідок чого станом на 10 серпня 2011 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 567 906 гривен 42 копійки, з яких 14 334, 92 дол. США, що еквівалентно 114 260 гривен 78 копійок - залишок за кредитом, 14 125,90 доларів США, що еквівалентно 112 594 гривен 72 копійки - несплачена заборгованість за тілом кредиту, 166 239 гривен 80 копійок - пеня за несплачену заборгованість за тілом кредиту, 273,69 доларів США, що еквівалентно 2 181 гривні 53 копійки - поточна заборгованість за відсотками, 8 841,02 доларів США, що еквівалентно 70 470 гривен - несплачена заборгованість за відсотками та 102 159 гривен 59 копійок - пеня за несплачені відсотки.

Неодноразові листи-нагадування з вимогою сплатити заборговані суми позитивного вирішення не мали.

За такого, заборговані за кредитним договором грошові суми та пеню за прострочку виконання грошового зобов'язання слід провести за судовим рішенням, дотримуючись при цьому принципу солідарності боржників за кожним договором поруки окремо.

Посилання апелянта щодо передчасного звернення позивача з даним позовом не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 1054,1050 ЦК України є юридично необґрунтованими.

Незгода апелянта з сумою заборгованості, яку зазначив Банк, через, як він вважає, безпідставне завишення курсу долару США, на увагу суду не заслуговує, оскільки суперечить доказам, що є у справі, та умовам кредитного договору.

Так, пунктом 8.3 кредитного договору передбачено, що у разі зміни курсу іноземної валюти відносно грошової одиниці України, всі валютні ризики несе позичальник. Підписуючи договір позичальник свідчить, що йому розтлумачено (зрозуміло) та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної одиниці України може привести до значних збитків та погіршення фінансового становища позичальника.

Посилання апелянта на необхідність спочатку звернення стягнення на предмет застави не заслуговую на у вагу оскільки п. 3. 14 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за договором, кредитор має права без отримання додаткової письмової згоди позичальника за власним вибором звернути стягнення на предмет застави або звернутися до поручителів, що забезпечують зобов'язання позичальника за договором.

Інші доводи апелянта також не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати понесені позивачем, які складаються з сум судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, та витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошень про виклик відповідача, які документально підтверджені і становлять 2 660 гривен.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 липня 2012 року змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції.

Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 солідарно та з ОСОБА_7 солідарно з ним на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/08-112/66144 від 10 серпня 2007 року у розмірі 299 507 гривень 03 копійки, що станом на 10 серпня 2011 року еквівалентно 37 575, 53 доларам США, та 268 399 гривень 39 копійок пені за прострочку виконання грошового зобов'язання, а всього 567 906 гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по 887 гривень судових витрат, з кожного.

Рішення набирає чинності з дня його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: