Постанова № 28154911, 20.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5605/12

Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Пилипишин Б.А., Лотоцький В.І., представники на підставі довіреностей

відповідача - Підлісний О.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Піровибухсервіс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Піровибухсервіс" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Піровибухсервіс» у серпні 2012 року звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001362342 від 04.07.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позову. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що господарські операції між позивачем та ПП «Інвест-Пром» підтверджені наданими доказами, а також позивач вважає протиправними посилання відповідача на акт Алчевської ОДПІ в Луганській області про результати позапланової документальної перевірки контрагента, як на підставу для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки чинне податкове законодавство на момент виникнення спірних правовідносин не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо позивач виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили її задоволити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в травні 2011 року між позивачем та ПП "Інвест-Пром" укладено договір доручення № 13/05-11 від 15.05.2011 року, згідно умов якого ПП "Інвест-Пром", як повірений, зобов'язаний знайти покупців вибухових матеріалів. На виконання даного договору ПП "Інвест-Пром" знайшло покупця - ЗАТ "Украгровибухпром" та заключило з ним в особі позивача договір поставки № 01/06-11 від 01.06.2011 року. Протягом червня 2011 року позивачем даному покупцю відвантажено вибухові матеріали згідно наданих в матеріали справи копій видаткових та податкових накладних.

У червні 2011 року між позивачем та ПП "Інвест-Пром" укладено договір доручення № 13/06-11 від 13.06.2011 року, згідно умов якого ПП "Інвест-Пром", як повірений, зобов'язаний знайти покупців вибухових матеріалів. На виконання даного договору ПП "Інвест-Пром" знайшло покупців - ПАТ "Украгровибухпром", ДП "Дніпровибухпром" та заключило з ними в особі позивача договора поставки № 01/07-11 від 01.07.2011 року та № 04/07-11 від 04.07.2011 року. Протягом липня 2011 року позивачем даним покупцям відвантажено вибухові матеріали згідно наданих в матеріали справи копій видаткових та податкових накладних.

Працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей про правові відносини з ПП "Інвест-Пром" за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року. В ході проведення перевірки до відповідача надійшов акт Алчевської ОДПІ Луганської області № 509/236/37156752 від 28.02.2012 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Інвест-Пром", яким зафіксовано порушення останнім вимог податкового законодавства, що полягають у відсутності документального підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту, зокрема по господарських операціях з позивачем, в результаті чого завищено суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

В результаті проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 110 300 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 1262/221/32115360 від 18.06.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0001362343 від 04.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 165 450 грн., з яких 110 300 грн. основного платежу та 55 150 грн. штрафних санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що договори доручення укладені позивачем без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суми ПДВ відносились до складу податкового кредиту по операціях, які фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Статтею 201 ПК України передбачено форму та порядок заповнення податкової накладної, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, що визначено у п. 201.6 ст. 201 ПК.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 визначено необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами, згідно з вказаним Положенням первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що позивач уклав з ПП «ІНВЕСТ ПРОМ» договори доручення №13/05-11 від 13.05.11 р. та 13/06-11 від 13.06.11 р., в розділі 1 яких визначено, що ПП «ІНВЕСТ ПРОМ» зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя знайти покупця та укласти з ним відповідний договір поставки з третьою особою на поставку належних Довірителю матеріалів.

На виконання вказаних договорів ПП «ІНВЕСТ ПРОМ» укладено договори поставки №01/06-11 від 01.06.11 р. з ЗАТ «Украгровибухпром», №01/07-11 від 01.07.11 р. з ПАТ «Украгровибухпром» та №04/07-11 від 04.07.11 р. з ДП «Дніпровибухпром». На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано ряд документів, зокрема: договори поставки, договори-доручення, податкові накладні, видаткові накладні, наряд-накладні, довіреності, акт прийому-передачі виконаних робіт, лиси погодження з ПАТ «Украгровибухпром» та ДП «Дніпровибухпром», платіжні доручення №331 від 06.07.2011 року та 166 від 10.08.2011 р., які підтверджують оплату позивачем послуг наданих ПП «Інвест Пром» (а.с. 28-105).

Також позивач надав листи-пропозиції на різні підприємства, якими ПП «Піровибухсервіс» пропонував свої товари, а також відповіді на вказані листи, у яких підприємства відмовлялись від запропонованого товару.

Крім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент здійснення господарських операції позивач цікавився своїм контрагентом, про що свідчать витяги із сайту Державної податкової служби України за 01.12.2011 року.

Таким чином матеріалами справи підтверджується здійснення господарських операцій між ПП «Піровибухсервіс» та ПП «ІНВЕСТ ПРОМ» та наслідки їх здійснення (продаж товарів позивача), а тому суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи викладені податковим органом в акті перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено реальність здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, поверненню з Державного бюджету України підлягає 2481,75 грн. сплаченого судового збору.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Піровибухсервіс" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Піровибухсервіс" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001362342 від 04.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємтсва "Піровибухсервіс" судові витрати у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 75 коп., шляхом безспірного списання з рахунку Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "21" грудня 2012 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.