Вирок № 28150674, 06.12.2012, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 0311/7179/2012

Категорія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 грудня 2012 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Долі О.І.,

з участю прокурора Пушкарчука С.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліда ІІІ групи, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України судимості не має,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 5 червня 2012 року, в період з 17-ї до 20-ї години, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_1, що знаходиться по АДРЕСА_1, в стані алкогольного сп'яніння, під час суперечки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_1, кинув останнього на підлогу, після чого умисно наніс йому два удари ногою в область обличчя справа, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 1365 від 11 вересня 2012 року відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що 5 червня 2012 року, біля 14-ї години, ОСОБА_1 взяв у нього велосипед з метою поїхати до своїх родичів, щоб позичити у них кошти для придбання спиртного, яке разом з ОСОБА_3 мали розпити. Оскільки згідно попередньої домовленості ОСОБА_1 до нього зі спиртним не приїхав і велосипед не повернув, ОСОБА_3 пішов до нього додому, щоб забрати велосипед. Побачивши, що ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спав на дивані в одній з кімнат будинку, ОСОБА_3 розбудив його і попросив повернути велосипед, однак той йому відповів, що ніякого велосипеда у нього не брав. Розсердившись на ОСОБА_1, він стягнув його з дивану на підлогу, після чого залишив будинок. Ніяких ударів ОСОБА_1 він ні ногами, ні руками не наносив. Вважає, що потерпілий міг отримати тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи, коли він його стягував з дивану на підлогу, вдарившись головою об стілець, який стояв біля дивану. Чому потерпілий вказує, що він 5.06.2012 року йому наносив удари ногами в область обличчя, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи, пояснити не може, стверджує, що до цього непричетний. З цих підстав проти задоволення поданих лікувальним закладом та потерпілим цивільних позовів заперечує. Не оспорює, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, коли заходив додому до ОСОБА_1, маючи намір забрати свій велосипед.

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому злочині, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, зібраними в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що 5 червня 2012 року, в період з 17-ї до 20-ї години, до нього додому зайшов односельчанин ОСОБА_3 та почав з ним сварку із-за того, що ОСОБА_1 йому не повернув велосипед. Перебуваючи в спальні, ОСОБА_3 кинув його на підлогу, після чого наніс два удари ногою в область обличчя, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи. Стверджує, що на час вчинення злочину ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння. У виборі покарання, на яке заслуговує підсудний, покладається на думку суду. Поданий цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди підтримує у повному обсязі. При вирішенні позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків просив суд врахувати представлені ним та витребувані судом підтверджуючі документи про вартість медикаментів та медматеріалів, придбаних ним під час лікування за власні кошти.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що від дядька ОСОБА_1 їй стало відомо, що його 5 червня 2012 року, в період з 17-ї до 20-ї години, побив односельчанин ОСОБА_3 за те, що він йому не повернув велосипед. Побачивши, що в ОСОБА_1 дуже опухло обличчя справа, він скаржився на постійну біль, а також те, що не може їсти і йому тяжко відкривати рот і говорити, ОСОБА_4 завезла його до лікарів. Як було встановлено, ОСОБА_3 було спричинено ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута. З приводу даного тілесного ушкодження ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному хірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні з 19.06.2012 року по 1.07.2012 року. Крім того, додала, що 5 червня 2012 року в обідню пору ОСОБА_1 приходив з велосипедом ОСОБА_3 до неї додому, просив грошей на горілку, але йому тоді ніяких коштів не дали, так як він уже перебував в стані алкогольного сп'яніння. Вийшовши з будинку, ОСОБА_1 пішов до себе додому, забувши забрати велосипед, який стояв біля стіни будинку. Пізніше в цей же день до неї додому зайшов ОСОБА_3 і, дізнавшись, що ОСОБА_1 залишив його велосипед біля її будинку, попросив повернути цей велосипед. Виїжджаючи з подвір'я, ОСОБА_3 сказав, що поїде додому до ОСОБА_1 і наб'є його за те, що він не повернув йому велосипед. ОСОБА_4 попросила ОСОБА_3 не зачіпати ОСОБА_1, але той їй на це відповів, що її дядько сам винен, так як потрібно було велосипед повернути. ОСОБА_3, коли приходив до неї додому, перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_5 суду підтвердив, що 19.07.2012 року проводив судово-медичне обстеження ОСОБА_1, у якого було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я. Зі слів ОСОБА_1 йому стало відомо, що дане тілесне ушкодження йому спричинив 5.06.2012 року односельчанин ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що ним проводилась дослідча перевірка заяви ОСОБА_1 про спричинення йому тілесних ушкоджень. В ході проведеної перевірки було встановлено, що 5.06.2012 року ОСОБА_3, перебуваючи в будинку ОСОБА_1, в с. Оконськ Маневицького району, під час сварки кинув останнього на підлогу, після чого наніс йому два удари ногою в область обличчя справа, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Об'єктивність показань потерпілого та вказаних свідків підтверджується дослідженими в судовому засіданні протоколом очної ставки від 31.07.2012 року (а.с. 41), яким підтверджується, що ОСОБА_1 в ході проведення даної слідчої дії підтримав раніше дані показання про спричинення 5.06.2012 року саме ОСОБА_3 йому тілесних ушкоджень; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 4.09.2012 року та фототаблицею до нього (а.с. 45-48), згідно якого під час цієї слідчої дії ОСОБА_1 на місці показав як йому ОСОБА_3 було 5.06.2012 року спричинено тілесні ушкодження та розповів про обставини вчинення злочину; висновком судово-медичної експертизи № 1365 від 11.09.2012 року (а.с. 65-66), яким підтверджується, що у ОСОБА_1 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута, ускладненого травматичним остеоміелітом нижньої щелепи справа, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я. Дане тілесне ушкодження виникло від дії тупого предмета, цілком можливо в час, вказаний в постанові, медичній документації та в матеріалах справи. Не виключається можливість виникнення даного тілесного ушкодження в результаті нанесення удару ногою в праву частину обличчя в ділянку нижньої щелепи, як вказує потерпілий в матеріалах справи. Виключається можливість виникнення перелому нижньої щелепи в результаті удару тильною частиною голови об будь-який твердий предмет (з обмеженою чи необмеженою поверхнею), при відсутності прямого контакту нижньої щелепи з вищезазначеним предметом, як вказує ОСОБА_3 в матеріалах справи; протоколом усної заяви ОСОБА_1 про злочин від 7.07.2012 року (а.с. 5), з якого встановлено, що 5.06.2012 року йому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження.

Згідно акту наркологічної експертизи № 484 від 10.08.2012 року (а.с. 70), який досліджувався судом, ОСОБА_3 страждає хронічним алкоголізмом ІІ ст., потребує примусового протиалкогольного лікування, яке йому не протипоказане.

Суд не бере до уваги показання підсудного ОСОБА_3 в тій частині, що 5.06.2012 року він, перебуваючи в будинку ОСОБА_1, ніяких ударів останньому ні ногами, ні руками не наносив, а виявлене у потерпілого тілесне ушкодження той міг отримати, коли ОСОБА_3 його стягував з дивану на підлогу, вдарившись головою об стілець, який стояв біля дивану, оскільки вони спростовуються як показаннями потерпілого та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні, так і висновком судово-медичної експертизи № 1365 від 11.09.2012 року, яким підтверджується, що виявлене у ОСОБА_1 тілесне ушкодження виникло від дії тупого предмета, цілком можливо в час, вказаний в постанові, медичній документації та в матеріалах справи. Не виключається можливість виникнення даного тілесного ушкодження в результаті нанесення удару ногою в праву частину обличчя в ділянку нижньої щелепи, як вказує потерпілий в матеріалах справи. Разом з тим, виключається можливість виникнення перелому нижньої щелепи в результаті удару тильною частиною голови об будь-який твердий предмет (з обмеженою чи необмеженою поверхнею), при відсутності прямого контакту нижньої щелепи з вищезазначеним предметом, як вказував ОСОБА_3 в своїх показаннях, а також в ході проведення відтворення обстановки та обставин події.

Суд, оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_1, вважає, що вони є логічними, послідовними, оскільки взаємно підтверджуються і не суперечать іншим доказам по справі, а тому визнає їх правдивими.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки спричинив ОСОБА_1 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що він ніде не працює, має на утриманні одну малолітню дитину, являється потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи, в минулому притягувався до кримінальної відповідальності, але судимість погашена у встановленому законом порядку.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу винного, які викладені вище, а також те, що ОСОБА_3 в минулому уже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, що характеризує його з негативної сторони та свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині не визнав і не розкаявся у вчиненому, суд вважає, що призначення покарання у виді обмеження волі буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

Оскільки підсудному призначається покарання у виді обмеження волі, міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Суд вважає, що цивільний позов, заявлений до підсудного ОСОБА_3 прокурором Маневицького району в інтересах Волинської обласної клінічної лікарні, про відшкодування вартості лікування потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 2663 гривень 76 копійок, сума якого не оспорюється підсудним, підлягає до повного задоволення. Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілого та матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному хірургічному відділенні ВОКЛ з 19.06.2012 року по 1.07.2012 року. На лікування потерпілого ВОКЛ були затрачені кошти на загальну суму 2663 гривень 76 копійок. А тому суд вважає, що вказана сума коштів підлягає стягненню з ОСОБА_3, як з винної особи, на користь Волинської обласної клінічної лікарні.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_1 до ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди на загальну суму 4014 гривень 91 копійка підлягає до часткового задоволення. Матеріалами, приєднаними до позовної заяви та представленими Волинською обласною клінічною лікарнею, показаннями потерпілого ОСОБА_1 та матеріалами кримінальної справи доведено, що ним було затрачено на придбання ліків та медматеріалів особисті кошти на загальну суму 1014 гривень 91 копійка. Вказана сума матеріальної шкоди не оспорюється підсудним, а тому підлягає стягненню з ОСОБА_3, як з винної особи, на користь потерпілого ОСОБА_1

Суд вважає, що внаслідок вчиненого злочину потерпілому ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка полягала у нервовому потрясінні, перенесених переживаннях та фізичних стражданнях у зв'язку із спричиненням йому тілесних ушкоджень, неможливості виконувати необхідну роботу по господарству, вимушених змінах у звичному способі життя, тривалістю лікування у Волинській обласній клінічній лікарні. Враховуючи обставини вчиненого злочину, тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, ступінь негативних наслідків для потерпілого, з урахуванням вимог розумності та справедливості, дану моральну шкоду суд оцінює в сумі 2000 гривень і в такій сумі, а не в сумі 3000 гривень, вона підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1195, 1206 Цивільного кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Волинської обласної клінічної лікарні (р/р 35426002001379 в ГУДКУ у Волинській області, код ЗКПО 01983163, МФО 803014) 2663 (дві тисячі шістсот шістдесят три) гривень 76 копійок коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 1014 (одну тисячу чотирнадцять) гривень 91 копійку у відшкодування завданих матеріальних збитків.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя районного суду О.В. Невар