Ухвала суду № 28140831, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2719/12 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новобиківський цукровий завод»до Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобиківський цукровий завод»(надалі за текстом -«ТОВ «Новобиківський цукровий завод») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0012023500/0 від 07.12.2010 р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 4 004 366 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що у період з 23.11.2010 р. по 25.11.2010 р. посадовцями ДПА в Чернігівській області проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Новобиківський цукровий завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за липень 2008 р. по операції з реалізації цілісного майнового комплексу.

Результати перевірки оформлено актом № 79/35-014/33190276 від 25.11.2010 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми ПДВ за липень 2008 р. на 2 002 183 грн.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

На підставі договору № 012/12/082 від 30.03.2005 р. ТОВ «Новобиківський цукровий завод»передало в заставу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»цілісний майновий комплекс з метою забезпечення виконання зобов'язань за укладеним позивачем кредитним договором.

У зв'язку з неповерненням кредитних коштів та на підставі судового рішення передане в іпотеку майно було реалізовано державною виконавчою службою шляхом продажу з прилюдних торгів.

За даними протоколу проведення прилюдних торгів цілісний майновий комплекс придбав ОСОБА_3 за ціною 10 537 807 грн., без ПДВ.

ТОВ «Новобиківський цукровий завод»операцію з реалізації майна в податковій звітності не відобразило та не включило до складу податкового зобов'язання 2 002 183 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Бобровицькому районі Чернігівської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012023500/0 від 07.12.2010 р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 4 004 366 грн., в тому числі 2 002 183 грн. за основним платежем та 2 002 183 грн. за штрафними санкціями.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з визначенням об'єкта оподаткування та формуванням платником податку на додану вартість податкових зобов'язань, регулювались статтями 3, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3 статті 3 цього Закону об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця.

Згідно з вимогами підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У статті 1 Закону № 168/97-ВР надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «поставка товарів»- це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

У даній правовій ситуації при здійсненні примусових заходів по зверненню стягнення на заставлене майно ТОВ «Новобиківський цукровий завод»не здійснювало реалізації належного йому майна та не було учасником угоди, укладеної за результатами прилюдних торгів.

З огляду на викладене слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що операція з вилучення державним виконавцем із володіння позивача майна та подальшої її примусової реалізації з прилюдних торгів не є поставкою товарів в розумінні Закону №168/97-ВР та об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.