Ухвала суду № 28140422, 10.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 р.Справа № 2011/2а-13578/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.08.2012р. по справі № 2011/2а-13578/11

за позовом ОСОБА_1

до старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Сертакової Вікторії Володимирівни

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Сертакової Вікторії Володимирівни, в якому просив:

- поновити строк на подання адміністративного позову в частині визнання неправомірними дії головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Сертакової В.В. щодо складання протоколу (серії АА № 075023) від 26.07.2012 р. про адміністративне правопорушення;

- визнати неправомірними дії старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Сертакової В.В. щодо складання протоколу (серії АА № 075023) від 26.07.2012 р. про адміністративне правопорушення та акту від 26.07.12 за №3036/2201/22646760 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки НВП «АСПО-1» ТОВ, код ЄДРПОУ 22646760, щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП «Константа Строй Інвест», код ЄДРПОУ 36006578 за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. та відображення вказаних відносин в декларації по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року;

- встановити відсутність компетенції у старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Сертакової В.В. по визнанню угод недійсними або нечинними та пов'язаних з угодами фактів вчинення господарських операцій.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.08.2012 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.08.2012 року та направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, ч.2, ч.3 ст. 18,ч.2 ст. 19 КАС України, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача надав письмову заяву про розгляд справив порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, враховуючи положення ч.2 ст. 18 КАС України, дійшов висновку про те, що справа не підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова як адміністративному суду, а повинна розглядатися окружним адміністративним судом, оскільки відповідач у справі є службовою особою державного органу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить зміст позовних вимог, позивач, звертаючись до Дзержинського районного суду м. Харкова з даним адміністративним позовом, в якому, вважаючи порушеними свої права, просить, зокрема, визнати неправомірними дії старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Сертакової В.В. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та акту від 26.07.2012р. за №3036/2201/22646760 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки НВП «АСПО-1» ТОВ; встановити відсутність компетенції у старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Сертакової В.В. по визнанню угод недійсними або нечинними та пов'язаних з угодами фактів вчинення господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Окружним адміністративним судам підсудні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (ч.2 ст.18 КАС України)

Податковим кодексом України, Положенням про державну службу України, затвердженим Указом Президента України від 12.05.2011 р. №584/2011, визначаються функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби.

Так, до системи органів Державної податкової служби України (ДПС України) належать центральний апарат та територіальні органи - державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше

регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції. ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

ДПС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює

міжгалузеву координацію у цій сфері.

Таким чином, виходячи з субєктного складу спірних правовідносин, предмету позову, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір підлягає за предметною підсудністю не підсудний місцевому адміністративному суду, як адміністративному суду.

У зв'язку з цим правила частини третьої статті 18 КАС України для визначення предметної підсудності зазначеної категорії справ не підлягають застосуванню.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом спору в адміністративній юрисдикції є публічно-правові відносини. До юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності прийнятих або вчинених рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Колегія суддів зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, або правові акти індивідуальної дії.

Правовий акт це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. При цьому, критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.

Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямовані на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки. Ненормативні (індивідуальні) акти породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

Зі змісту зазначених визначень вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їхня дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого про повернення позовної заяви позивачеві з підстав, передбачених п.6 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.08.2012р. по справі № 2011/2а-13578/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.