Ухвала суду № 28140419, 03.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/6013/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1670/6013/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.08.1012 №0000091555/130.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000091555/130 від 29 серпня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" витрати зі сплати судового збору в розмірі 107 гривень 30 копійок.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача надав письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш", 25.09.2003 р. зареєстрований як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, з 30.09.2003 ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" знаходиться на обліку як платник податків у Кременчуцькій МДПІ, та з 25.07.2008 р. зареєстрований платником ПДВ.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" є: виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в.і.у, виробництво інших машин і устаткування загального призначення. н.в.і.у, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, інші будівельно-монтажні роботи, вантажний автомобільний транспорт, постачання інших готових справ /том 1 арк. с.216/.

На підставі підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до направлення №3274/003274 від 23.07.2012, виданого Кременчуцькою ОДПІ, на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ №1629 від 23.07.2012 у період з 24.07.2012 р. по 06.08.2012р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №3027/15-507/32686844 від 13.08.2012, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6. статті 198, пунктів 200.1., 200.3., 200.4. статті 200, пунктів 201.1., 201.4., 201.6. статті 201 Податкового кодексу України завищення суми від'ємного значення на суму 10 581,00 грн. /том 1 арк. с. 16-42/.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000091555/130 від 29 серпня 2012 року, яким ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 10581,00 грн /арк. с.76/.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки, вважаючи дії відповідача при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення такими, що не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, ТОВ "Альфа-Інвест Плюс", ТОВ "Торговий дім "Елвас", використання товарів у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, у тому числі податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, виписаними контрагентами позивача, які на момент складання податкових накладних та здійснення господарських операцій були платниками ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, позивач у перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Альфа-Інвест Плюс", ТОВ "Торговий дім "Елвас".

Так, між ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" та ТОВ "Альфа-Інвест Плюс" 23 травня 2012 року укладено договір, за умовами якого ТОВ "Альфа-Інвест Плюс" (Виконавець) зобов'язався надавати послуги і виконувати роботи з технічного обслуговування та/або ремонту автотранспортних засобів та їх складових /том 1 арк. с. 78-80/.

ТОВ "Альфа-Інвест Плюс" зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.11.2005р., з 23.11.2005 р. перебуває на обліку платника податків та з 06.10.2006 р. зареєстрований платником ПДВ /том 1 арк. с.81-84/.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, надання інших комерційних послуг /том 1 арк. с. 85/.

На підтвердження реальності фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Альфа-Інвест Плюс" позивачем надано рахунок-фактуру, податкові накладні, акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), виписки з банківських рахунків, /арк. с.92-95/.

Договір з ТОВ "Альфа-Інвест Плюс" укладено з метою отримання робіт по ремонту вантажного автомобіля D.A.F. ХF 954307 б/к447BNЕ95.

Факт перебування у власності позивача вантажного автомобіля D.A.F. ХF 954307 б/к447BNЕ95 підтверджується наказом про його купівлю, договором поставки автомобіля, свідоцтвом про реєстрацію /том 2 арк. с. 5-9/.

Крім того, між позивачем та ТОВ "ТД "Елвас" укладено договір №87 від 28 травня 2012 року, за умовами якого ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" (Покупець) придбавав партії металопродукції /том 1 арк. с.102-109/.

ТОВ "ТД "Елвас" зареєстроване суб'єктом господарювання виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 04.12.2001р., з 06.12.2001 р. перебуває на обліку платника податків, свідоцтво платника ПДВ видане 19.03.2003 /том 1 арк. с. 111-113/. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ "ТД "Елвас" є оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, здавання в оренду власного нерухомого майна, організація перевезення вантажів, інші види оптової торгівлі, складське господарство, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту /том 1 арк. с. 114-115/.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "ТД "Елвас" позивачем надано договір, рахунки на оплату, прибутковий ордер, видаткову та податкову накладні, товарно-транспорту накладну, витяг з Єдиного державного реєстру податкових накладних, банківську виписку по розрахункових рахункам, реєстр виданих та отриманих податкових накладних /том 1 арк. с. 102-125, 136-200/.

ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" придбавало у ТОВ "ТД "Елвас" сталь з метою виконання договірних зобов'язань перед ПАТ "Дружинівський машинобудівний завод", а саме, для виготовлення дробометної камери .

На підтвердження факту виготовлення та поставки дробоментої камери позивачем надано договір на виготовлення, поставку, шеф-монтаж та пусконалагоджувальні роботи з ПАТ "Дружинівський машинобудівний завод", технічне завдання, акт здачі-приймання обладнання, видаткову накладну, матеріальну специфікацію, реєстр списання матеріалів, товарно-транспортну накладну /том 2 арк.с. 10-68/.

Крім того, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" також придбавало у ТОВ "ТД "Елвас" сталь з метою виконання договірних зобов'язань перед ВАТ "Сейсмотехніка", ТОВ "ЖелДорЭкспедиция", на підтвердження вказаного факту надано договір поставки, матеріальні специфікації /том 2 арк. с. 69-130/.

Таким чином, господарські операції між ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" та ТОВ "Альфа-Інвест Плюс", ТОВ "Торговий дім "Елвас" повністю підтверджено належними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також податковими накладними, оформленими згідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пунктів 200.1.-200.3. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму податку на додану вартість по податковими накладними, виписаним позивачу його контрагентами - ТОВ "Альфа Інвест Плюс", ТОВ "ТД "Елвас", тому висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення суми від'ємного значення на суму 10 581,00 грн. є неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення від 29.08.2012 року №0000091555/130, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. по справі № 2а-1670/6013/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1670/6013/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.