Ухвала суду № 28140331, 12.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/5346/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Суми - Трейд" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.08.2012р. по справі № 2а-1870/5346/12

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Суми - Трейд"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Суми-Трейд", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2012 року №0004491503/21499.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий органі дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, єдиною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення підприємством до розділу II "Отримані податкові накладні" реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2012 року виданою ПП „СПС" податкової накладної № 240 від 14.03.2012 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації. Разом з тим, оскільки видана ПП „СПС" податкова накладна №240 від 14.03.2012 року містить усі необхідні реквізити та була подана на реєстрацію 03.04.2012 року, тобто у термін, не пізніше 20 календарних днів за датою її виписки, як це передбачено п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивач мав встановлене законом право включити до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на її підставі суму ПДВ у розмірі 14 958грн. 42коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року в задоволенні адміністративного позову Приватного виробничо-комерційне підприємства "Суми-Трейд" відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення п.201.10 ст. 201 ПК України, абз. 2 п. 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованому в Мінюсті України 16 квітня 2008 року за № 320/15011, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що оскільки відповідно до повідомлення про отримання звітності, ПП „СПС" направило податкову накладну №240 від 14.03.2012 року - 03.04.2012 року о 11:52:32, тобто у визначений п.201.10 ст. 201 ПК України 20-ти денний термін, то висновки суду податкового органу щодо порушення терміну реєстрації її у Єдиному реєстрі податкових накладних є помилковими та як наслідок, нарахування суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Відповідач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Позивач надав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне виробничо-комерційне підприємство "Суми-Трейд" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податкову обліку у ДПІ у м. Сумах.

18.05.2012 року фахівцями ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Приватного виробничо-комерційне підприємства "Суми-Трейд" за березень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 971/15-319/31930822 від 18.05.2012 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 розділу V ПК України, а саме підприємством у розділі II "Отримані податкові накладні" реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2012 року неправомірно відображено видану ПП „СПС" податкову накладну № 240 від 14.03.2012 року на суму ПДВ 14 958грн. 42коп., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2012 року №0004491503/21499, яким ПВКП "Суми-Трейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18698 грн.03 коп., в т.ч. за основним платежем у сумі 14958 грн.42 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3739 грн.61 коп.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до квитанції №1, ПП „СПС" податкову накладну №240 від 14.03.2012 року було надано на реєстрацію «04.04.2012 року о 00:04:25», тобто з порушенням встановленого п.201.10 ст. 201 ПК України 20-ти денного терміну, то позивач не мав встановлених законом підстав для відображення її у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2012 року, а відтак нарахування податковим органом суми грошового зобов'язання н підставі спірного податкового повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України.

Згідно абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до абз. 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відсутність факту своєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 240 від 14.03.2012 року на суму ПДВ 14958 грн.42 коп. підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 2, згідно якої вищезазначена податкова накладна не може бути прийнята у зв'язку із виявленими помилками.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналізуючи вищенаведені норми закону, колегія суддів дійшла висновку, що єдиною підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних є заява зі скаргою на постачальника. Як було встановлено під час розгляду справи та не заперечується позивачем, осатаній зі скаргою на контрагента ПП „СПС" не звертався.

В свою чергу, посилання позивача щодо своєчасності реєстрації ПП „СПС" податкової накладної №240 від 14.03.2012 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до повідомлення про отримання звітності, звіт було доставлено в поштову скриньку ДПС України « 03.04.2012 року в 11:52:32», колегія суддів вважає помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до абз.8 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абз. 2 п. 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

На виконання вищезазначених норм, наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованому в Мінюсті України 16 квітня 2008 року за № 320/15011, було затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі -Інструкція № 233), відповідно до п. 1 якої встановлено, що квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до п.п. 7.3 -7.7 Інструкції №233 визначено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Виходячи із вищенаведених положень, колегія суддів дійшла висновку, що датою та часом надання податкової накладної до органу державної податкової служби вважається саме дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Як було встановлено під час розгляду справи у суді першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ПП "СПС" надіслані квитанція №1 із зафіксованою датою та часом як „04.04.2012 року в 00:04:25" та квитанція №2 про неприйняття податкового документу у зв'язку з помилками.

Таким чином, посилання позивача, як на дату отримання відповідачем податкової накладної №240 від 14.03.2012 року на повідомлення про отримання звітності, відповідно до якого ПП „СПС" направило податкову накладну «03.04.2012 року о 11:52:32», колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки законодавцем чітко визначено, що датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції, тобто „04.04.2012 року в 00:04:25".

Відповідно до п.2, п.3 розділу ІІІ Інструкції № 233 при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції). Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

Виходячи з вищевикладеного, ПП „СПС" надаючи 04.04.2012 року на реєстрацію податкову накладну №240 від 14.03.2012 року, порушило встановлений 201.10 ст. 201 ПК України 20-ти денного терміну.

Крім того, беручі до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що тривалість операційного дня для надіслання другої квитанції повинна відраховуватися саме з 0 год. 00 хв. 04.04.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що позивач не був позбавлений можливості перевірити наявність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виданої ПП "СПС" податкової накладної №240 від 14.03.2012 року, звернувшись до податкового органу із відповідних запитом у порядку передбаченому п.п. 13- 17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що видана ПП "СПС" податкова накладна № 240 від 14.03.2012 року на суму ПДВ 14958грн. 42 коп. була включена до Єдиного реєстру податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, в зв'язку з чим, позивач не мав на підставі п. 201.10 ст. 201 ПК України не мав встановленого законом права на віднесення сум на її підставі до складу податкового кредиту березня 2012 року, а відтак нарахування податковим органом суми грошового зобов'язання за дане порушення на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивачем, в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність в його діях порушення вимог діючого законодавства.

Колегія суддів вважає, що постанова сумського окружного адміністративного суду від 10.08.2012 року по справі №2а-1870/5346/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Суми - Трейд" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.08.2012р. по справі № 2а-1870/5346/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.