Ухвала суду № 28140208, 12.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/5269/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-1670/5269/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 року № 0002222305.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий органі дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, єдиною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про неправомірне декларування позивачем у листопаді 2011 року суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 925 315 грн., які виникли у терміни понад 1 095 днів до граничного терміну подання податкової декларації з ПДВ, а саме: листопад 2005 року - 901 311 грн., жовтень 2008 року - 24 004 грн. Разом з тим, оскільки вимогами діючого законодавства України не передбачено обмеження декларування від'ємного значення з податку на додану вартість строком 1 095 днів., то позивач мав встановлене право на віднесення даних сум до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а відтак висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства та як наслідок нарахування суми податкового зобов'язання на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірними.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 21.02.2012 року № 0002222305.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення п. п. 102.5 ст. 102 Податкового Кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема вказує, що підприємством у листопаді 2011 року задекларовано суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 925 315 грн., яка виникла у листопаді 2005 року та жовтні 2008 року у розмірі 901 311 грн. та 24 004 грн. відповідно. В свою чергу, відповідно до вимог п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про відшкодування грошових зобов'язань у випадках, передбачених Податковим кодексом України, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Таким чином, позивач декларуючи суму від'ємного значення з ПДВ, що передбачає можливість бюджетного відшкодування, пропустив встановлений п. 102.5 ст. 102 ПК України 1095 денний строк на подачу заяви про відшкодування грошових зобов'язань, та як наслідок завищив суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2011 року у розмірі 925 315 грн. В зв'язку з чим, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок нарахування суми податкового зобов'язання на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є правомірними.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Публічне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податкову обліку у ДПІ у м. Полтаві.

16.12.2011 року Публічним акціонерним товариством «Полтавський алмазний інструмент» подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з ПДВ за листопад 2011 року, у рядку 24 якої задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 1 048 111 грн.

У період з 17.01.2012 року по 06.02.2012 року співробітниками ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ «Полтавський алмазний інструмент» з питань законності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за листопад 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2012 року № 565/23-8/33804724, згідно висновків якого, перевіркою встановлено, серед іншого, порушення позивачем вимог п. 102.5 ст. 102 ПК України, в результаті чого ПАТ «Полтавський алмазний інструмент» завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за листопад 2011 року на 925 315 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 року № 0002222305, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 925 315 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що оскільки вимогами Податкового кодексу України не передбачено терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди, то позивачем було правомірно задекларовано у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 925 315 грн. Посилання податкового органу, як на підставу нарахування суми грошового зобов'язання, на вимоги п. 102.5 ст.102 ПК України є неправомірними, оскільки дана норма не регламентує обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений ПК України.

Відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Пунктами 200.2, 200.3, 200.4 вказаної статті ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 Податкового кодексу України).

Як встановлено під час розгляду справи у суді першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, згідно із даними додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року ПАТ «Полтавський алмазний інструмент» задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в загальному розмірі 1 048 111 грн., у т.ч. у сумі 925 315 грн., яка виникла у листопаді 2005 року (901 311 грн.) та жовтні 2008 року (24 004 грн.).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем фактична наявність у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ у сумі 925 315 грн. як під час проведеної перевірки так і під час судового розгляду не оскаржується.

Інформації стосовно подання позивачем відповідних заяв щодо повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяву про повернення суми бюджетного відшкодування матеріали справи не містять та під час розгляду справи не встановлено.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність декларування позивачем у листопаді 2011 року суми залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 925 315 грн., які виникли у терміни понад 1 095 днів до граничного терміну подання податкової декларації з ПДВ, а саме: листопад 2005 року - 901 311 грн., жовтень 2008 року - 24 004 грн.

Щодо посилання контролюючого органу, як на підставу нарахування позивачу суми грошового зобов'язання, на пропуск позивачем встановленого п. 102.5 ст. 102 ПК України 1095 денного строк на подання заяви про відшкодування грошових зобов'язань, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Зазначена норма передбачає, що подання вищеназваної заяви є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, тобто, заява може бути подана не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пункт 14.1.39 статті 14, статті 102, статті 200 Податкового кодексу України).

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги п. 102.5 ст.102 ПК України не регламентують обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а відтак, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення, задекларованих позивачем в податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року.

В зв'язку з чим, доводи відповідача щодо необхідності подання окремої заяви та спливу терміну давності по сумі від'ємного значення є необґрунтованими, та як наслідок нарахування суми грошового зобов'язання на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення - рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року по справі №2а-1670/5269/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-1670/5269/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.