Ухвала суду № 28139814, 15.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/1427/12

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області Державної податкової служб та КП "Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства Комсомольської міської ради" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. по справі № 2а-1670/1427/12

за позовом КП "Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства Комсомольської міської ради"

до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області Державної податкової служби третя особа Комсомольська міська рада Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

КП "Виробниче управління водопровідного - каналізаційного господарства" звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень - рішень від 20.12.2006 № 0000372301/0/2981, від 14.03.2007 № 0000372301/1/580, від 21.05.2007 № 0000372301/2/1041, від 08.08.2007 №0000372301/3/1772 та № 0000382301/3/1771.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року адміністративний позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідного - каналізаційного господарства "Комсомольської міської ради" задоволено частково.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 20 грудня 2006 року № 0000372301/0/2981, від 14 березня 2007 року № 0000372301/1/580, від 21 травня 2007 року № 0000372301/2/1041, від 08 серпня 2007 року № 0000382301/3/1771 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 592853,0 грн. з них за основним платежем - 409855,0 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) - 182998,0 грн.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області 08 серпня 2007 року №0000372301/3/1772 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 176265,0 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідного - каналізаційного господарства "Комсомольської міської ради" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1,70 грн.

Кременчуцька ОДПІ Полтавської області , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає , що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. , прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

КП "Виробниче управління водопровідного - каналізаційного господарства" не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову, подало апеляційну скаргу, вважає постанову прийнятою без належної правової оцінки та з порушенням норм процесуального права і просить суд апеляційної інстанції, скасувати постанову в частині відмови у задоволені позову, прийняти нову постанову , якою позов задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційних скарг задоволенню не підлягають.

Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції виходив з того , що Комсомольською міською радою Полтавської області правомірно надано позивачу з ІІІ квартал 2003 року по 4 квартал 2004 року податкову пільгу шляхом звільнення останнього від сплати податку на прибуток, який відповідно до Бюджетного кодексу України та Законів України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та "Про Державний бюджет України на 2004 рік" зараховувався до міського бюджету.

Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем правил формування валових доходів, яке знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму в розмірі 6647,0 грн. та порушення вимог підпунктів 8.1.1,8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо безпідставного включено до складу амортизаційних відрахувань ІV кварталу 2004 року -ІІ кварталу 2006 року 104 537,20 грн. на безоплатно отримані основні засоби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що в період 26.10.2006р. по 29.11.2006р. Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку КП ВУВКГ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 30.06.2006, за результатами якої складено акт № 674/23-500/24388032 від 06.12.2006р.

Перевіркою зокрема встановлено порушення КП ВУВКГ: пункту 4.1. статті 4, підпунктів 8.1.1,8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12,статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток: за 2 півріччя 2003 року в сумі 306768 грн., в тому числі: 3 квартал 2003 року в сумі 152910 грн., 4 квартал 2003 року в сумі 153858 грн.; за 9 місяців 2004 року в сумі 110418 грн. в тому числі: 1 квартал 2004 року -42455 грн., 2 квартал 2004 року - 25166 грн., 3 квартал 2004 року - 42797 грн.; за 1 півріччя 2006 року в сумі 1581 грн. в тому числі: за 1 квартал 2006 року в сумі 3483 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2004 рік в сумі 15525 грн., за 2005 рік в сумі 74365 грн. та за 2 квартал 2006 р. встановлено завищення податку на прибуток в сумі 5313 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 20.12.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000372301/0/2981 яким КП ВУВКГ нараховано суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств місцевого підпорядкування" в розмірі 605906 грн., в тому числі за основним платежем -418767 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -187139 грн.

Позивач не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням розпочав процедуру апеляційного оскарження.

За результатом розгляду первинної скарги КП ВУВКГ від 29.12.2006 за № 841/01 рішенням Кременчуцької ОДПІ від 01.03.2007 №6640/10/25-010 у задоволенні вимог скаржника відмовлено, податкове повідомлення - рішення від 20.12.2006 № 0000372301/0/2981 залишено без змін та винесено нове податкове повідомлення -рішення від 14.03.2007 № 0000372301/1/580.

10.05.2007 Державною податковою адміністрацією в Полтавській області за результатами розгляду повторної скарги КП ВУВКГ від 07.03.2007 № 200/01 прийнято рішення № 977/10/25-017, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.12.2006 № 0000372301/0/2981, від 14.03.2007 № 0000372301/1/580, а також рішення Кременчуцької ОДПІ від 01.03.2007 №6640/10/25-010, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення та прийнято нове податкове повідомлення -рішення від 21.05.2007 № 0000372301/2/1041.

24.07.2007 Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення за № 7072/6/25-0115 результатами розгляду скарги КП ВУВКГ яким:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.12.2006 № 0000372301/0/2981 та рішення Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 10.05.2007 №977/10/25-017 прийняте за розглядом повторної скарги;

- відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами фондами" збільшено штрафну санкцію з податку на прибуток на 23196 грн. (210335 грн. -187139 грн.);

- відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами фондами" застосовано штрафну санкцію у розмірі 153384 грн. (306768 грн.* 50%).

З урахування вказаного рішення, Кременчуцькою ОДПІ, 08.08.2007р. винесено податкове повідомлення -рішення форми "Р" № 0000382301/3/1771 яким КП ВУВКГ донараховано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 176580 грн. та в адресу підприємства Кременчуцькою ОДПІ направлено податкове повідомлення -рішення від 08.07.2007р. № 0000372301/3/1772 в якому сума податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств місцевого підпорядкування" залишилась незмінною та зазначено новий граничний строк сплати податкового зобов'язання.

Підставою для висновку про порушення позивачем вимог підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" слугувало не віднесення до складу валового доходу прострочену кредиторську заборгованість перед ПП "Сервіс-Житло" (код 30901900) м. Комсомольськ з відшкодування за обслуговування в/будівних мереж за ІV квартал 2003 року в сумі 18944,80 грн., за І квартал 2004 року в сумі 3850,19 грн.

Підпунктом 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР (далі - Закон №334/94), передбачено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством. Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Перевіркою встановлено, що за даними відомості № 01 за січень 2001 року станом на 01.01.2001 на балансі КП ВУВКГ обліковувалася кредиторська заборгованість перед ПП "Сервіс-Житло" (код 30901900) м. Комсомольськ з відшкодування за обслуговування в/будівних мереж в сумі 18944,80 грн. У січні 2001 року ВУВКГ було проведено згідно рахунку від 30.01.2001 № 106 витрати з відшкодування за обслуговування в/будівних мереж в сумі 3850,19 грн. без ПДВ.

Зазначені витрати відображалися суб'єктом господарювання в бухгалтерському, обліку проводкою: Д-т б/рах 20 "Основне виробництво", К-т б/рах 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" на суму пред'явлених ПП "Сервіс-Житло" (код 30901900) м. Комсомольськ витрат до відшкодування за обслуговування в/будівних мереж.

Факт вчинення вказаного порушення також знайшов підтвердження в ході судового розгляду, про що свідчать акт перевірки, пояснення представника відповідача, а також пояснення представника позивача про згоду з висновками відповідача.

З огляду на встановлене перевіркою порушення позивачем правил формування валових доходів, яке знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму в розмірі 6647,0 грн., відповідно, правомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3227,00 грн. та донарахування згідно рішення Державної податкової адміністрації України від 24.07.2007 за № 7072/6/25-0115 в розмірі 96,50 грн.

Стосовно встановленого перевіркою порушення КП ВУВКГ пункту 4.1. статті 4 Закону №334/94, яке ґрунтується на тому, що позивачем не включено до складу валового доходу ІІ кварталу 2004 року 12638 грн. сплати по бюджетним установам , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із довідкою про дебіторську заборгованість по ВУВКГ за воду та каналізацію станом на 01.12.2004р. по місцевому бюджету в листопаді 2004 року оплачено користувачами за воду та каналізацію 11353,68 грн., що підтверджується копіями платіжних документів, що наявні в матеріалах справи.

Згідно із довідкою про дебіторську заборгованість по ВУВКГ за воду та каналізацію станом на 01.12.2004 по державному бюджету в листопаді 2004 року оплачено користувачами за воду та каналізацію 3812,41 грн., що підтверджується копіями платіжних документів, що наявні в матеріалах справи.

Разом по бюджету (місцевому та державному) за воду та каналізацію оплачено 15166,09 грн. (11353,68 грн.+3812, 41 грн.) (без ПДВ сума складає -12638,0 грн.).

Сума коштів в розмірі 12638,0грн., яка надійшла в листопаді 2004 року , сплачена бюджетними організаціями за рахунок бюджетних коштів, що підтверджено сторонами.

Підпунктом 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 Закону №334/9 встановлено, що датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на розрахунковий рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації в будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Згідно із платіжним документами бюджетні кошти в розмірі 12638,0 грн. надійшли на рахунок позивача в листопаді 2004 року, тому КП ВУВКГ при веденні податкового обліку в ІV кварталі 2004 року (2 півріччі 2004 року) повинен враховувати положення підпункту 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 Закону №334/9.

Натомість перевіркою встановлено, порушення пункту 4.1. статті 4 Закону №334/94 КП ВУВКГ, а саме: не включено до складу валового доходу ІІ кварталу 2004 року - 12638,0 грн. сплати по бюджетним установам.

При цьому, згідно із даними перевірки (стор. 32, 33 акту) по декларації за 1 півріччя 2004 року (від 23.07.2004 №5524), по декларації за 9 місяців 2004 року (від 25.10.2004 № 8865), по декларації за 2004 рік (від 01.02.2005 № 13082) встановлено відхилення скоригованого валового доходу, зокрема на суму 12638,0 грн.

Відповідно до положень пункту 1.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

Податковий орган в акті перевірки всупереч зазначеним законодавчим вимогам не містить обґрунтувань зафіксованого порушення, додаткових доказів та пояснень в ході судового розгляду справи суду не надано.

Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 11.1 статті 11, пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Враховуючі вищевикладене, позивач при веденні податкового обліку листопаді 2004 року та в декларації за 2004 рік повинен був відобразити валовий дохід від надходження бюджетних коштів в розмірі 12638 грн., що ним зроблено не було та підтверджується, зокрема, довідкою до журналу - ордеру №6 за листопад 2004 року .

Згідно із декларацією з податку на прибуток підприємства КП ВУВКГ за 2004 рік (від 01.02.2005 № 13082) (том 3 а.с. 33) об'єкт оподаткування (рядок 08 декларації) має від'ємне значення і становить - 341,7 тис. грн., а сума податку яка підлягає сплаті (рядок 17 декларації) відсутня.

Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що Кременчуцькою ОДПІ безпідставно визначено суму недоплати з податку на прибуток в розмірі 3160,0 грн. (12638,0 грн.* 25%- ставка податку) за не включення позивачем до складу валового доходу ІІ кварталу 2004 року 12638,0 грн. сплати по бюджетним установам та, як наслідок, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 948,0 грн. та згідно рішення Державної податкової адміністрації України від 24.07.2007 за № 7072/6/25-0115 в сумі 632,0 грн.

Підставою для висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 8.1.1,8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" слугувало те, що позивачем безпідставно включено до складу амортизаційних відрахувань ІV кварталу 2004 року -ІІ кварталу 2006 року 104 537,20 грн. на безоплатно отримані основні засоби.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2003 Комсомольською міською радою Полтавської області прийнято рішення за № 444 "Про безоплатну передачу майна з балансу комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго".

Пунктом 1 вказаного рішення дозволено комунальному виробничому "Комсомольськтеплоенерго" передати безоплатно на баланс виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства основні фонди, а саме: автобус ПАЗ 3205, інвентарний номер 500195300, державний реєстраційний номер 01291 СН, первісною вартістю 34566,00 грн., зносом 23139,98 грн., балансовою (залишковою) вартістю 11426,02 грн.

Згідно із пунктом 3 цього ж рішення ВУВКГ прийняти на баланс автобус ПАЗ 3205 для виконання статутної діяльності та з відображенням в обліку як збільшення статутного капіталу за рахунок внеску засновника.

У відповідності до акту приймання-передачі основних засобів від 26.09.2003 та наказу від 26.09.2003 №604 ВУВКГ прийнято на баланс автомобіль марки "ПАЗ 3205", державний реєстраційний номер 01291 СН, двигун W1002174, з первісною вартістю 34566,00 грн., балансовою (залишковою) вартістю 11426,02 грн.

За даними бухгалтерського обліку основних фондів ВУВКГ отриманому об'єкту присвоєний інвентарний номер № 154818 та здійснені проводки: Д-т б/рах 10 "Основні фонди" та К-т б/рах 40 "Статутний капітал" на суму 11426,02 грн.

Крім того, згідно із рішенням Комсомольської міської ради Полтавської області від 27.07.2004 № 283 "Про прийом-передачу на баланс витрат по закінчених роботах першого етапу об'єкту "Водозабірний ковш госпитного водопостачання м. Комсомольська" передано КП ВУВКГ від управління по інвестиціях та будівництву об'єкт "Водозабірний ковш госпитного водопостачання м. Комсомольська" в статутну діяльність підприємства (пункт 2 рішення).

07.09.2004р. розпорядженням виконавчого комітету рішенням Комсомольської міської ради Полтавської області від 07.09.2004 № 348 затверджено акт державної приймальної комісії від 01.09.2004 про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію: В

У відповідності до акту приймання-передачі основних засобів від 21.09.2004 (том 2 а.с.138) та наказу від 30.09.2004 №640 (том 2 а.с. 136а) ВУВКГ прийнято на баланс об'єкт Водозабірний ковш госпитного водопостачання м. Комсомольська вартістю 478660,0 грн.

За даними бухгалтерського обліку основних фондів ВУВКГ отриманому об'єкту присвоєний інвентарний номер № 154930 та здійснені проводки: Д-т б/рах 10 "Основні фонди" та К-т б/рах 40 "Статутний капітал" на суму 748660,00 грн.

При отриманні на баланс вищевказаних об'єктів основних засобів КП ВУВКГ не включало до складу валових доходів вартість їх передачі, що сторонами не заперечувалося.

За період з ІV кварталу 2004 року по ІІ квартал 2006 року позивачем на автомобіль марки "ПАЗ 3205" та об'єкт "Водозабірний ковш госпитного водопостачання м. Комсомольська" нараховано амортизацію та віднесено до складу амортизаційних відрахувань відповідних податкових періодів суму у розмірі 104 537,20 грн., в тому числі 4 квартал 2003 року в розмірі 714,13 грн.; 1 квартал 2004 року в розмірі 669,49 грн.; 2 квартал 2004року в розмірі 627,65 грн.; 3 квартал 2004 року в розмірі 588,42 грн.; 4 квартал 2004 року в розмірі 15524,85 грн.; 1 квартал 2005 року в розмірі 15190,91 грн.; 2 квартал 2005 року в розмірі 14865,10 грн.; 3 квартал 2005 року в розмірі 14547,20 грн.; 4 квартал 2005 року в розмірі 14236,93 грн.; 1 квартал 2006 року в розмірі 13934,09 грн.; 2 квартал 2005 року в розмірі 13638,43 грн.

Позивач обґрунтовує правомірність нарахування таких амортизаційних нарахувань тим, що вказані основні засоби є внеском засновника -Комсомольської міської ради до його статутного фонду, що згідно з підпунктом 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону № 334/94 прирівнюється до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп та відповідно підлягає амортизації.

Кременчуцька ОДПІ наполягає на тому, що позивачем завищено амортизаційні нарахування за період з ІV кварталу 2004 року по ІІ квартал 2006 року, оскільки ВУВКГ отримав такі основні засоби безоплатно, тому не несе витрати на їх придбання, виготовлення або поліпшення, а отже згідно із підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 334/94 не має права нараховувати амортизаційні відрахування.

Згідно зі статутом позивача, прийнятим на загальних зборах трудового колективу (протокол № 1 від 13.05.1996), ВУВКГ створено на підставі рішення виконкому № 55 від 28.03.1996 "Про реорганізацію виробничого об'єднання підприємств житлово-комунального господарства" на базі майна структурних підрозділів виробничого об'єднання підприємств житлово-комунального господарства; є державним підприємством та належить до комунальної власності Комсомольської міської ради.

В статуті ВУВКГ, наданому позивачем, який зареєстрований розпорядженням Виконавчого комітету Комсомольської міської ради від 17.05.1996 відомості про статутний фонд відсутні.

Згідно із наданими позивачем в ході судового розгляду справи поясненнями розмір статутного фонду затверджений тільки в новій редакції статуту, затвердженого рішенням 3 сесії Комсомольської міської ради шостого скликання від 22.12.2010 р.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991, № 1576-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду.

Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом.

Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.

Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Крім того, частиною п'ятою статті 89 Цивільного кодексу України від 19.09.1991, № 1576-XII який набрав чинності з 01.01.2004 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Також, положенням статті 87 Господарського кодексу України від 16.01.2003, № 436-IV (який набрав чинності з 01.01.2004) передбачено, що сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Отже, закон зобов'язує зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов'язаних з цим, а не факту зміни (у цьому випадку збільшення) статутного фонду.

Про це свідчить визначений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-ІV порядок здійснення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Згідно листа державного реєстратора в період з вересня 2003 року і по 20.06.2012р. КП ВУВКГ державну реєстрацію змін до статуту КП ВУВКГ у зв'язку із збільшенням статутного капіталу, згідно із рішеннями засновника Комсомольської міської ради № 444 від 02.09.2003 та №283 від 27.07.2004 не проведено. КП ВУВКГ вище вказані документи державному реєстратору Виконавчого комітету Комсомольської міської ради не надавало.

Тобто, майно отримане ВУКВГ від Засновника, до моменту здійснення державної реєстрації змін до установчого документу (статуту), в якому саме і містяться відомості щодо розміру та порядку внесення вкладів до статутного фонду, не можуть бути визнані збільшенням статного фонду.

При цьому, враховуючі також, що у разі відсутності у підприємства статутного фонду не можливо його збільшити.

Тому, послання позивача на п.п 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону № 334-94, яким встановлено, що до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп, є безпідставними.

Згідно із розділом 4 статуту ВУВКГ майно підприємства становлять основні фонди і оборотні кошти, а також ніші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Майно Підприємства є державною власністю і закріплене за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності Підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є, зокрема, майно передане йому "Власником".

Пунктом 1.23. статті 1 № 334/94 встановлено, що безоплатно надані товари (роботи, послуги) -це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Згідно із підпунктом 4.2.15 пункту 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-В не включаються до складу валового доходу вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством:

якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади;

у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень;

у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 цього Закону, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за балансовою вартістю.

Порядок безоплатної передачі таких основних фондів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Враховуючі викладене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що автомобіль марки "ПАЗ 3205" та об'єкт "Водозабірний ковш госпитного водопостачання м. Комсомольська", отримані позивачем безоплатно на праві господарського відання від Комсомольської міської ради для здійснення статутної діяльності (про що вказано в рішеннях Комсомольської міської ради Полтавської області згідно із рішеннями №444 від 02.09.2003 та №283 від 27.07.2004).

Згідно із підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до підпунктів .8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у податковому обліку амортизації підлягають не безпосередньо основні фонди, а витрати на їх придбання, виготовлення або поліпшення, які складають балансову вартість таких основних фондів, оскільки при цьому платник податку - одержувач не несе зазначених витрат при безоплатному отриманні основних фондів, то відповідно такий платник не має права нараховувати амортизаційні відрахування щодо основних фондів у податковому обліку та має таке права у бухгалтерському обліку.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність завищення позивачем амортизаційних відрахувань на балансову вартість зазначеного майна.

Згідно із розрахунками податкового органу вказаних в оспорюваних повідомленнях-рішеннях сум із зазначенням нарахованої суми по кожному податковому періоду окремо за порушення підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачу спірними податковими повідомленнями - рішеннями нараховано податкове зобов'язання в розмірі 2265,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 914,0 грн. та в розмірі 218,50 грн. (згідно рішення Державної податкової адміністрації України від 24.07.2007р. за № 7072/6/25-0115), що суд вважає обгрутованим.

Також, перевіркою ВУВКГ встановлено порушення статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке виникло внаслідок декларування 406 695,00 грн. податку на прибуток, безпідставно звільненого від оподаткування за рішеннями Комсомольської міської ради.

Комсомольська міська рада Полтавської області з посиланням, зокрема, на положення статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" та статтю 69 Бюджетного кодексу України:

- шістнадцятою позачерговою сесією четвертого скликання прийняла рішення від 10.06.2003 про звільнення виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від сплати податку на прибуток на III, ІV квартали 2003 року (пункт 3);

- двадцять першою сесією четвертого скликання прийняла рішення від 11.12.2003 про надання виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства пільги по сплаті податку на прибуток в розмірі 100% з 01.01.2004 по 31.12.2004 (пункт 1);

- тридцять п'ятою сесією четвертого скликання прийняла рішення від 27.01.2005 про надання виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства пільги по сплаті податку на прибуток в розмірі 100% з 01.01.2005 по 31.12.2005 (пункт 1).

Позивач, враховуючі вказані рішення, декларував пільгу з податку на прибуток рядок 10 декларації з податку на прибуток), що не оспорюється сторонами а саме: за 9 місяців 2003 року в сумі 509 700,00 грн.; за 2003 рік в сумі 1 002 900,00 грн.; за І квартал 2004 року в сумі 165 300,00 грн.; за І півріччя 2004 року в сумі 252 700,00 грн.; за 9 місяців 2004 року в сумі 423 300,00 грн.

Кременчуцька ОДПІ наполягає на тому, що Законом України "Про систему оподаткування" не надано повноважень органам місцевого самоврядування стосовно встановлення пільг по сплаті податку на прибуток підприємств комунальної форми власності, що призвело до заниження ВУВКГ податку на прибуток за 3 квартал 2003 року в сумі 152910 грн., за 4 квартал 2003 року в сумі 147960 грн., за І квартал 2004 року в сумі 41 325 грн., 2 квартал 2004 року в сумі 21 850 грн., 3квартал 2004 року в сумі 42 650 грн.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 № 1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Відповідно до пункту 15 статті 69 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001, № 2542-III (чинного на час виникнення спірних відносин) податок на прибуток підприємств комунальної власності належить до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

Крім цього, статтею 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" від 26.12.2002, № 380-IV та статтею 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.003 № 1344-IV передбачено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є міські ради, належить у 2003-му та 2004 роках відповідно до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховується відповідно до місцевих бюджетів.

Згідно з пунктами 23, 24, 28, 29 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських рад вирішуються питання про затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом; прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах; встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.02.2010 № 5-рп/2010 у справі № 1-5/2010 за конституційним зверненням Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте"щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 1 Закону № Закону України "Про систему оподаткування", статті. 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Статтею 13 Закону України "Про Конституційний Суду України" від 16.10.1996 № 422/96-ВР визначено, що Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Відповідно до статті 69 вказаного Закону рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про правомірність надання Комсомольською міською радою Полтавської області позивачу з ІІІ квартал 2003 року по 4 квартал 2004 року податкової пільги шляхом звільнення останнього від сплати податку на прибуток, який відповідно до Бюджетного кодексу України та Законів України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та "Про Державний бюджет України на 2004 рік" зараховувавя до міського бюджету.

Тобто, висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження позивачем податку на прибуток за період з 3 квартал 2003 року по 3 квартал 2004 року в сумі 406695 грн. та, як наслідок, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 182050 грн. та донарахування згідно рішення Державної податкової адміністрації України від 24.07.2007 за № 7072/6/25-0115 в розмірі 16208,50 грн. суд є безпідставними.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що при прийнятті податкових повідомлень -рішень від 20.12.2006 № 0000372301/0/2981, від 14.03.2007 № 0000372301/1/580, від 21.05.2007 № 0000372301/2/1041, від 08.08.2007 №0000372301/3/1772 якими КП ВУВКГ визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в розмірі 589883,0 грн. з них за основним платежем - 409855,0 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) - 182998,0 грн. та від 08.08.2007 № 0000382301/3/1771 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 176265,0 грн. відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому зазначені податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними і скасуванню .

В іншій частині, податкові повідомлення -рішення від 20.12.2006 № 0000372301/0/2981, від 14.03.2007 № 0000372301/1/580, від 21.05.2007 № 0000372301/2/1041, від 08.08.2007 №0000372301/3/1772 та № 0000382301/3/1771 прийняті Кременчуцькою ОДПІ в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення його без змін, а апеляційних скарг - без задоволення.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області Державної податкової служб та КП "Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства Комсомольської міської ради" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. по справі № 2а-1670/1427/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 22.10.2012р.