Ухвала суду № 28139777, 10.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р.Справа № 2а-67/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. по справі № 2а-67/12/2070

за позовом ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФК КУБЕРА-ТРЕЙД" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Транстрейд Україна" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпротрансінвест"

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові; 3-ї особи на стороні позивача , які не заявляють самостійних вимог - ТОВ "ПФК Кубера-Трейд", ТОВ "ПК Транстрейд Україна", ТОВ "Дніпротрансінвест" про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 21.09.2011 року № 0001240840 та № 0001250840. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" судовий збір в розмірі 28,23грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р., прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги частково та скасовуючи податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, отже висновки , викладені в акті перевірки необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено документальну невиїзну перевірку Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (далі - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів") з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток на підставі отриманих зустрічних звірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) за період січень-лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.08.2011 року №1946/40-028/01056362 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ч.І ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, 626, 629 , 655, 658, 662 Цивільного кодексу фаїни в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочинам, здійсненим позивачем із контрагентами постачальниками ТОВ «ПК «Транстрейд Україна», ТОВ «Дніпротрансінвест», ТОВ «ПФК «Кубера Трейд», ТОВ «ПФК «Укрспецсталь», п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого встановлено завищення валових витрат по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 1011 року по факту не підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ПК «Транстрейд Україна» за період січень - лютий 2011 року на суму 4 875 000,0 грн. обов'язковими первинними документами, що призвело до зниження об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на суму 1 218 750,0 грн. та в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит за лютий 2011 року на загальну суму 2 387 835,12 грн. по придбанню у постачальників: ТОВ «ПК «Транстрейд Україна», ТОВ «Дніпротрансінвест», ТОВ «ПФК «Кубера Трейд», ТОВ «ПФК «Укрспецсталь», в порушення п.185.1 ст.185, ст.187 Податкового Кодексу України занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2011 року у розмірі 1481700,0 грн. (завищення суми ПДВ до відшкодування 906135,0 грн. встановлено попередньою перевіркою, акт від 19.05.2011р.), в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 1218750,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийняті податкові повідомлення -рішення від 21.09.2011 року №0001240840 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1481700,00 грн. та застосування штрафу в розмірі 1,0 грн. та від 21.09.2011р. №0001250840 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1218750,00 грн. та застосування штрафу в розмірі 1,0 грн.

Підставою для встановлення порушень позивачем вимог діючого податкового законодавство стало те, що актами, складеними податковими органами за наслідками перевірок контрагентів позивача - ТОВ "ПФК Кубера-Трейд", ТОВ "ПК Транстрейд Україна", ТОВ "Дніпротрансінвест", ТОВ "ПФК "Укрспецсталь", встановлено відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у коли операції здійснюють через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Податковий орган вважає , що позивачем не додержано вимоги статей ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, 626, 629, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочинам, здійсненим ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" із контрагентами постачальниками ТОВ "ПФК Кубера-Трейд", ТОВ "ПК Транстрейд Україна", ТОВ "Дніпротрансінвест", ТОВ "ПФК "Укрспецсталь".

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 02.08.2010 р. між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" укладено договір поставки № 273 П-ЦВСВ (ВЗК-10267)ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" зобов'язується поставити та передати у власність покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар.

На виконання договору ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" на адресу ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" виписало видаткову накладну, податкову накладну №4 від 16.02.2011 року на загальну суму 204235,58 грн. в тому числі ПДВ 34039,26 грн.

Позивачем перераховано на користь ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" грошові кошти за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями.

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" 15.02.2011 р. укладено договір поставки № 55 П-ЦВСВ (ВМТЗ-11.83) ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" зобов'язується у 2011 році поставити покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар.

На виконання умов договору ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" виписало на адресу ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" видаткові накладні , податкові накладні №1 від 15.02.2011 року на загальну суму 153791,08 грн. в тому числі ПДВ 25631,85 грн., №2 від 15.02.2011 року на загальну суму 151703,82 грн. в тому числі ПДВ 25283,97 грн., №3 від 15.02.2011 року на загальну суму 151679,58 грн. в тому числі ПДВ 151679,58 грн.

Позивачем перераховано на користь ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" грошові кошти за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями.

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" 16.02.2011 р. укладено договір поставки № 121 П-ЦВСВ (ВЗК-11.102) ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" зобов'язується у 2011 році поставити покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар.

На виконання умов договору № 121 П-ЦВСВ (ВЗК-11.102) ю ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" виписало на адресу ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" видаткові накладні , податкові накладні №6 від 25.02.2011 року на загальну суму 834240,00 грн. в тому числі ПДВ 139040,00 грн. та № 7 від 28.02.2011 р. на загальну суму 834240,00, в тому числі ПДВ 139040,00 грн.

Позивачем перераховано на користь ТОВ "ПФК Кубера-Трейд" грошові кошти за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також, з матеріалів справи вбачається , що СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Укрспецвагон» з питань дотриманя вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по правовим відносинам з ТОВ «ПФК «Кубера-Трейд» за період лютий 2010р, квітень 2010р., червень - грудень 2010 р, січень-березень 2011р.», за результатами якої складена довідка від 03.02.2012 року №74/40-028/01056362, з якої вбачається , що перевірявся період лютий місяць 2011 року та в розділі 4 зазначено, що « перевіркою підтверджено реальність здійсненних відносин між ДП «Укрспецвагон» та ТОВ С «Кубера-Трейд» з постачання матеріалів за ...січень-березень 2011 року», порушень п.198.1, п.198.2, ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу ДП «Укрспецвагон», а завищення податкового кредиту за період січень-березень 2011 року не встановлено».

В підтвердження використання товару отриманого від ТОВ «ПФК «Кубера-Трейд» надано копії вимог №4055, №2926, №4070, №7380, №2438, №3557, №3671, №3476, №3485, №3548, №3537, №3454, №3471, №3487, №3534, №3674, №3662, №3553, №3488, №3525, №3483, №3547, №3675, №3661, №3552, №3473, №3538 на підставі яких цеха отримують деталі.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "Дніпротрансінвест" укладено договір поставки №154 П-ЦВСВ (ВЗК-10.150) ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "Дніпротрансінвест" зобов'язується поставити та передати у власність покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар. Також, між вказаними сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 30.12.2010 р.

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "Дніпротрансінвест" укладено договір поставки №152 П-ЦВСВ (ВЗК-10.151) ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "Дніпротрансінвест" зобов'язується поставити та передати у власність покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар , укладено додаткову угоду № 1 від 10.06.2010 р.

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "Дніпротрансінвест" укладено договір поставки №155 П-ЦВСВ (ВЗК-10.153) ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "Дніпротрансінвест" зобов'язується поставити та передати у власність покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар, а також між вказаними сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 30.12.2010 р.

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "Дніпротрансінвест" укладено договір поставки №177 П-ЦВСВ (ВМТЗ-10.168) ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "Дніпротрансінвест" зобов'язується поставити та передати у власність покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар.

Між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "Дніпротрансінвест" укладено договір поставки №128 П-ЦВСВ (ВМТЗ-11.107) ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "Дніпротрансінвест" зобов'язується поставити та передати у власність покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «Дніпротрансінвест» виписало на адресу ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" видаткові та податкові накладні,приходні ордери, які надані до матеріалів справи.

Позивачем перераховано на користь ТОВ «Дніпротрансінвест» грошові кошти за виконані роботи за вказаними договорами, що підтверджується платіжним дорученням.

В підтвердження використання товару отриманого від ТОВ «Дніпротрансінвест», надано копії вимог №4057, №2956, №1139, №3679, №2822, №4058, №4047, копію лімітної карти №22 від 01.10.2011р та копії накладних на переміщення №825, №746, копію лімітної карти №19 від 01.02.2011р. та копії накладної на переміщення №910, копію лімітної карти №30 від 01.02.2011р та копії накладних на переміщення №1196, 1268, 1063 на підставі яких цеха отримують деталі.

Крім того, колегія суддів зазначає , що в акті вказано, що за результатами зустрічної перевірки, отриманої від ДПІ у м.Дніпродзержинську (довідка звірки - 18.05.2011 р. №2840/328/23-410/33382274), підтверджено взаємовідносини ТОВ «Дніпротрансінвест» з ДП «Укрспецвагон» в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "ПФК "Укрспецсталь" укладено договір поставки №420 П-ЦВСВ (ВМТЗ-10.382) ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "ПФК "Укрспецсталь" зобов'язується поставити та передати у власність покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар. Також між вказаними сторонами було укладено додаткову угоду № 1.

На виконання умов договору №420 П-ЦВСВ (ВМТЗ-10.382) ю ТОВ "ПФК "Укрспецсталь" виписало на адресу ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" видаткові накладні , податкові накладні, які надані до матеріалів справи.

Позивачем було перераховано на користь ТОВ "ПФК "Укрспецсталь" грошові кошти за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями.

Факт виконання вищезазначеного договору №420 П-ЦВСВ (ВМТЗ-10.382) ю підтверджується товарно -транспортними накладними та витягу з журналу реєстрації автотранспорту заїзду та виїзду інших підприємств.

В підтвердження використання товару отриманого від ТОВ «ПФК «Укрспецсталь» надано копії вимог №4006, №32426, №2799, копію Лімітної карти №21 від 01.02.2011 року та копію накладних на переміщення №729, №1108, №1408 та №1339 на підставі яких цеха отримують деталі.

Крім того , згідно бухгалтерського обліку та наявними документами ДП «Укрспецвагон» в лютому 2011 року по договору №420П-ЦВСВ(ВЗК-10.382)ю від 06.10.2010р. отримав від ТОВ «ПФК «Укрспецсталь» товарів на загальну суму 2123844,23грн. згідно переліку видаткових накладних, а не на суму 2467320,06 грн. як це зазначено в Акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "ПК "Транстрейд Україна" укладено договір поставки №519 П-ЦВСВ (ВКЗ-10.487) ю, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "ПК "Транстрейд Україна" зобов'язується поставити та передати у власність покупцю - ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" товари, зазначені у Спеціфікації № 1, яка надана до матеріалів справи , а покупець прийняти та оплатити такий товар.

На виконання умов договору №№519 П-ЦВСВ (ВКЗ-10.487) ю ТОВ "ПК "Транстрейд Україна" виписало на адресу ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" видаткові накладні , податкові накладні, приходні ордери , які надані до матеріалів справи.

Позивачем перераховано на користь ТОВ "ПК "Транстрейд Україна" грошові кошти за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями.

В підтвердження використання товару отриманого від ТОВ «ПК Транстрейд Україна» надано копії вимог №3546, №3663, №1140 та №3484 на підставі яких цеха отримують деталі.

Посилання податкового органу на те , що «Позивач фактично має взаємовідносини з ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського і саме від нього фактично отримує товар (вісь напівоброблену)» є помилковими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що договір між ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та ТОВ "ПК "Транстрейд Україна" укладено договір поставки №519 П-ЦВСВ (ВКЗ-10.487) укладений на підставі тендерної процедури згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель». Купівля вісей напівоброблених РУ-1Ш ТОВ «ПК «Транстрейд» та ТОВ «Регіон» здійснювалась на підставі договору №0341 від 19.05.2006 року, в якому умовами поставки, згідно Специфікацій, зазначено що вісі напівоброблені РУ-1Ш від виробника постачаються прямо на адресу вантажоотримувача, а саме «Укрспецвагон», тому при оформленні залізничної накладної відправником і значиться ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (ДМКД), а отримувачем є ДГТ «Укрспецвагон».

Крім того,згідно довідки №2083/23-04/33501644, яка складена ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за результатами документальної позапланової зиїзної перевірки ТОВ «ПК Транстрейд» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-березень 2011 року, в якій в розділі 3.1 зазначено, що ТОВ «ПК Транстрейд» на виконання договору №519П-ЦВСВ (ВЗК-10.487)ю від 13.12.2010р. здійснювало поставки вісей напівоброблених до ДП «Укрспецвагон», а також що "ним із основних постачальників продукції до ТОВ «ПК Транстрейд» у перевіряємому періоді є ТОВ «Регіон» , в розділі 4 зазначено, що перевіркою не встановлено порушення ТОВ «ПК Транстрейд Україна» податкового законодавства у перевіряємому періоді.

Стосовно поставки товарів, то згідно договорів із вищезазначеними контрагентами поставки здійснювались, як залізничним транспортом так і автомобільним транспортом, а також і транспортом постачальників. Щодо автомобільного транспорту, то на підприємстві є власні автомобілі , що підтверджується копіями свідоцтв реєстрації транспортних засобів.

Податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

ТОВ «ПК «Транстрейд Україна», ТОВ «Дніпротрансінвест», ТОВ «ПФК «Кубера Трейд», ТОВ «ПФК «Укрспецсталь»на момент здійснення господарських операцій зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ «ПК «Транстрейд Україна», ТОВ «Дніпротрансінвест», ТОВ «ПФК «Кубера Трейд», ТОВ «ПФК «Укрспецсталь» мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до валових витрат та податкового кредиту .

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ «ПК «Транстрейд Україна», ТОВ «Дніпротрансінвест», ТОВ «ПФК «Кубера Трейд», ТОВ «ПФК «Укрспецсталь» правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти апеляційним судом встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та ТОВ «ПК «Транстрейд Україна», ТОВ «Дніпротрансінвест», ТОВ «ПФК «Кубера Трейд», ТОВ «ПФК «Укрспецсталь»не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

Посилання відповідача на висновки актів від податкових органів щодо перевірок контрагентів позивача - ТОВ «ПК «Транстрейд Україна», ТОВ «Дніпротрансінвест», ТОВ «ПФК «Кубера Трейд», ТОВ «ПФК «Укрспецсталь», якими встановлена неможливість здійснення фінансово-господарських операцій, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 -ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 -ВР).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції"ст.. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що на час здійснення господарських операцій позивачу мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання товару позивачем підтверджено податковими накладними, а тому підлягають включенню до складу валових витрат та податкового кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 21.09.2011 року № 0001240840 та № 0001250840правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012р. по справі № 2а-67/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.