Ухвала суду № 28139556, 10.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2012 р. м. Київ К-34856/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року

та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2009 року

у справі № 2а-5617/08/2

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-Ялос»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліта-Ялос»звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим від 09.10.2008 року № 0002752301/0, № 0002762301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2009 року позов задоволено частково; визнано протиправними податкові повідомлення-рішення від 09.10.2008 року № 0002762301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 202 750 грн. та штрафних санкцій в розмірі 101 375,62 грн.; № 0002752301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 95 343 грн. та 50 970 грн. штрафних санкцій; в іншій частині позовних вимог -у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року постанову суду першої інстанції змінено; виключено пункт 4 та викладено пункти 1, 2, 3 резолютивної частини в наступній редакції: «1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002762301/0 від 09.10.2008 року. 3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002752301/0 від 09.10.2008 року.»

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової перевірки з питань дотримання ТОВ «Еліта-Ялос» податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, складено акт № 2192/23-1/32684632/121 від 26.09.2008 року, в якому зафіксовані порушення:

* п. 1.32 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2, пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 569 554 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 50 120 грн.;

* пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5, пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податкового зобов'язання в розмірі 158 535 грн. та завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту у сумі 28 015 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 09.10.2008 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002752301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 237 803 грн., в т.ч.: 158 535 грн. основного платежу та 79 268 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0002762301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 853 288 грн., в т.ч.: 569 554 грн. основного платежу та 283 734 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 360 від 21.11.2003 року позивач купив, а ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»продав цілісний майновий комплекс пансіонату «Криворізький Горняк», який знаходиться за адресою: м. Ялта, с. Паркове, вул. Паркове шосе, 12 на земельній ділянці площею 7,5534 га. Ціна договору складає 12 100 000 грн., в т.ч. 2 020 000 грн. податку на додану вартість.

30.06.2007 року між позивачем та АТЗТ «Пансіонат «Веселий»укладено договір про надання послуг №30-06/7-У, предметом якого було надання послуг з забезпечення тимчасового проживання сезонних працівників першого вартістю 111 600 грн. в місяць, в тому числі 18 600 грн. податок на додану вартість.

В серпні 2007 року позивач до складу податкового кредиту включив податкову накладну № 70 від 30.06.2006р., в якій продавцем ТОВ «АК «Інжінірінг Донбас»по договору виконання підрядних робіт № 1 від 06.04.2006 року виконані 30.06.2006р. будівельно-монтажні роботи на суму 249 999,27 грн., в тому числі податок на додану вартість -49 999,97 грн.

17.09.2007 року між позивачем та ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж»укладено договір про надання послуг № 40, предметом якого було регулювання правових відносин сторін, які виникали у зв'язку з наданням останнім послуг, спрямованих на підвищення рівня конкурентноздатності туристичних послуг та якості здійснення господарської діяльності. Пунктом 3.1 встановлено, що вартість послуг становить 3 000 000 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 500 000 грн., шляхом здійснення передплати до 30.09.2007р. у розмірі 2 450 000 грн., в тому числі 408 333,33 грн. податку на додану вартість, залишок суми позивач сплачував до 17.09.2008 року.

01.03.2008р. між сторонами укладена додаткова угода №1 до вказаного договору, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити передплату до 30.09.2007р. в розмірі 100 % від суми договору, яка складає 2 450 000 грн., в тому числі податок на додану вартість -490 000 грн.

Акт приймання - передачі послуг за договором про надання послуг № 40 від 17.09.2007, укладений 04.08.2008р. між позивачем та ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж», підтвердив отримання послуг на суму 625 000 грн., в тому числі податок на додану вартість 104 166,67 грн.

Сума коштів в розмірі 135 000 грн. перерахована на розрахунковий рахунок Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Золотий пляж»08.08.2008р.

31.10.2008р. між позивачем та ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж»укладено договір про закінчення зобов'язань заліком, відповідно до якого проведений залік на суму заборгованості ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж»по договору про надання послуг № 40 від 17.09.2007р. у розмірі 1 690 000 грн.

31.10.2007 між позивачем та ПП «Ялтинські радіосистеми»укладено договір підряду № 31-10/7-П, предметом якого було забезпечення підключення позивача до мереж Інтернету, вартістю 79 151,80 грн., в тому числі 13 191,97 грн. податку на додану вартість.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №РС-0000112 від 30.11.2007р. та №РС-0000007 від 15.01.2008р. на суму 32 979,92 грн. без податку на додану вартість кожний, роботи були виконані в повному обсязі.

25.02.2008р. між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь»укладено договір підряду № 25-02/8-П/117, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати роботи згідно до проектно-кошторисної документації вартістю 128 512 грн., в тому числі податок на додану вартість 21 418 грн.

Відповідно до додаткової угоди від 03.04.2008р. ціна договору склала 24 276 грн., в тому числі податок на додану вартість 4 046 грн.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач вважає неправомірним включення до складу валових витрат позивача сум за договорами, укладеними з вказаними контрагентами, що тягне за собою зменшення сформованого платником податку податкового кредиту, позивач проти цього заперечує, так як вважає, що він документально підтвердив реальну господарську діяльність та господарські операції даними податкового та бухгалтерського обліку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не надані документи, які свідчать про те, що в порядку передбаченому чинним законодавством України, в період часу, що перевірявся, за ним зареєстровано право власності на об'єкти групи основних фондів; не встановлено зв'язку між витратами позивача на суму 32 980 грн., сплачених ПП «Ялтинські радіосистеми»за договором підряду № 31-10/7-П та статутною діяльністю першого; позивачем до складу валових витрат обґрунтовано віднесено передплату по договору про надання послуг № 40, укладеного із ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж»лише на суму 625 000 грн. з перерахованої суми в розмірі 2 041 659 грн.; правомірністю формування податкового кредиту ПДВ лише на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь»в розмірі 21 419 грн. по договору підряду № 25-02/8-П від 25.02.2008р.

Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що згідно висновку № 96 судово-бухгалтерської експертизи від 19.06.2010р порушення, зафіксовані в акті перевірки, не підтверджені; витрати понесені за вказаними договорами підтверджені документально та встановлено їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

По даній справі судами обох інстанцій не надано оцінку доказам, наданим зі сторони податкового органу; не досліджені обставини щодо періоду перебування права власності на цілісний майновий комплекс, часу вибуття об'єктів з власності, переходу права власності на об'єкти основних фондів; не встановлено зв'язку між господарськими операціями за укладеними договорами у спірний період та господарською діяльністю позивача; не досліджено доказів знаходження у трудових відносинах з позивачем сезонних робітників, яким надано місця для проживання з їх детальним переліком та витратами на проживання.

Також судами обох інстанцій не досліджено питання щодо належного оформлення податкових накладних, виданих контрагентами позивача, та на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у спірному періоді; не досліджено фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаних товарів (робіт, послуг) по періодах з підтвердженням відповідними розрахунковими документами.

Також судом апеляційної інстанції не враховано, що згідно приписів ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, а повинен оцінюватись в сукупності з іншими доками по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2009 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний