Рішення № 28137772, 18.12.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. Справа № 5010/1523/2012-3/95

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного малого підприємства "Оріон", с.Пробійнівка,

Верховинський район,

Івано-Франківська область,78736

до відповідача: Верховинської районної державної адміністрації

вул.І. Франка, 20, смт.Верховина,

Івано-Франківська область,78700

про стягнення боргу за виконані роботи, трьох процентів річних та інфляційних

у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань

за участю представників сторін:

Від позивача: Маротчак В.М. - директор, (паспорт серія - СС № 128933 від 28.12.96р.)

Від відповідача: Юр'єв І.М. - представник, (довіреність № б/н від 26.11.12р. )

Від відповідача: Юр'єв І.М. - представник, (довіреність № б/н від 26.11.12р. )

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Приватним малим підприємством "Оріон" до Верховинської районної державної адміністрації про стягнення боргу за виконані роботи, трьох процентів річних та інфляційних у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань.

Ухвалою суду від 05.12.12 р. порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 18.12.12 р. о 10:20 год.

В судовому засіданні 18.12.12 р. позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову не заперечив. У своїх пояснення представник відповідача посилався на те, що сплатити борг немає можливості через відсутність коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. Між приватним малим підприємством "Оріон" та Верховинською районною державною адміністрацією були укладені договори підряду, у відповідності до яких ПМП "Оріон" взяло на себе зобов'язання виконати на свій ризик роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що мало місце 23-27 липня 2008 року, а саме:

Договір від 18 серпня 2009 року № 141,

Договір від 18 серпня 2009 року № 142,

Договір від 18 серпня 2009 року № 143,

Договір від 18 серпня 2009 року № 144,

Договір від 18 серпня 2009 року № 145,

Договір від 18 серпня 2009 року № 146,

Договір від 18 серпня 2009 року № 147 (далі - Договори). На виконання умов вищевказаних договорів, позивач виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, які підписані і скріплені печатками обох сторін без жодних зауважень 23.12.2009 р., а саме:

№ 10-01-1-1 на суму 117817 грн. 20 коп., № 46-01-1-1 на суму 233096 грн. 40 коп., № 11-01-1-1 на суму 211436 грн. 40 коп., № 49-01-1-1 на суму 191556 грн. 00коп., № 9-01-1-1 на суму 193088 грн. 40 коп., № 104-01-1-1 на суму 697273 грн.20 коп., № 22-01-1-1 на суму 226832 грн. 40 коп., № 47-01-1-1 на суму 468085 грн. 20 коп.

Всього вартість виконаних робіт становить 2 339 185 грн. 20 коп.

Відповідно до п.6.5. Договорів, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання актів виконаних робіт. Відповідно до п.6.5. Договорів, зобов'язання по оплаті 2 339 185 грн. 20 коп. вартості виконаних робіт виникло 03.01.10 р. (акти підписані 23.12.2009 р.), однак, за словами позивача, станом на сьогоднішній день відповідач не погасив вказану заборгованість. З урахуванням п.6.5. Договорів обгрунтований розмір інфляційних за період з січня 2010 року по жовтень 2012 року становить 321084 грн. 05 коп., а 3% річних за період з 03.01.10 року по 30.11.2012 року - 204006 грн. 05 коп.

Представник відповідача проти позову не заперечує. Неналежне виконання зобов'язання обгрунтовує відсутністю коштів.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами уклалися договори підряду:

Договір від 18 серпня 2009 року № 141,

Договір від 18 серпня 2009 року № 142,

Договір від 18 серпня 2009 року № 143,

Договір від 18 серпня 2009 року № 144,

Договір від 18 серпня 2009 року № 145,

Договір від 18 серпня 2009 року № 146,

Договір від 18 серпня 2009 року № 147.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, підтвердженням цього є наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних робіт, які підписані сторонами і скріплені печатками без жодних зауважень.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В даному випадку строк оплати погоджено сторонами в п.6.5. Договорів. Відповідач виконані роботи не оплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 2 339 185 грн. 20 коп. Представник відповідача в судовому засіданні проти даного боргу не заперечив, посилаючись на відсутність коштів для оплати виконаних позивачем робіт.

За змістом ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. В спірному випадку, саме відсутність коштів у відповідача не звільняє його від наслідків неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної статті та з урахуванням п.6.5. Договорів, позивачем розраховано розмір інфляційних за період з січня 2010 року по жовтень 2012 року, які становлять 321084 грн. 05 коп., а також 3 % річних за період з 3 січня 2010 року по 30 листопада 2012 року у сумі 204006 грн. 05 коп. Підтвердженням цього є розрахунки, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, враховуючи пояснення представників сторін і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 617, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити

Стягнути з Верховинської районної державної адміністрації / вул. І.Франка, 20, смт. Верховина, Івано-Франківська область, 78700, р/р 35418064000401 в УДК м. Івано-Франківськ, МФО 836014, Код 205683352 / на користь Приватного малого підприємства "Оріон"/ с. Пробійники, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78736, Код 25067324, р/р 26001052541108 в Ів.-Фр. ФКБ "Приватбанк" в м.Івано-Франківську, МФО 336677 / основний борг у сумі 2 339 185 грн. 20 коп. (два мільйони триста тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят п'ять грн. двадцять коп.), інфляційні витрати у сумі 321084 грн. 05 коп. (триста двадцять одна тисяча вісімдесят чотири грн. п'ять коп.) і 3 % річних у сумі 204 006 грн. 05 коп. (двісті чотири тисячі шість гривень п'ять копійок)

та судовий збір у сумі 57 285 грн. 51 коп. (п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят п'ять грн. 51 коп.)

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.12.12

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Гандзюк Л.Д. 20.12.12