Ухвала суду № 28135794, 03.10.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"03" жовтня 2011 р. Справа № 2а/1770/2439/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Євпак В.В.

Філіпової Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сидорука Р.М. ,

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Рівне, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" липня 2011 р. у справі № 2а/1770/2439/2011 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фірма " ДП Рівнетрансекспедиція" до Державної податкової інспекції у м.Рівне, Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Рівне та Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0000312344 від 26.05.2011 року, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 92037,00 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн., та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого у лютому 2011 року, у сумі 15970,28 грн.

Під час розгляду справи ТОВ фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" зазначило про прийняття 17.06.2011 року ДПІ у м. Рівне податкове повідомлення-рішення №0000382344, згідно якого товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 15970,28 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн. Просило визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.07.2011 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000312344 від 26.05.2011 року на суму 265,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафної (фінансової) санкції закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 26 травня 2011 року №0000312344 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 91722 грн. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 17 червня 2011 року №0000382344 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 15970,28 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 грн.

В апеляційних скаргах Державна податкова інспекція у м. Рівне, Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області просять сксувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0000312344 від 26.05.2011 року, судом встановлено, що 21.03.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" до Державної податкової інспекції у м. Рівне подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року (т.1 а.с. 29-40).

У рядку 26 вказаної декларації зазначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 115732,00 грн. Як вбачається з доданої до вказаної податкової декларації, довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення у сумі 91772,00 грн. виник у серпні 2007 року.

На підставі висновків акту ДПІ у м. Рівне від 16.05.2011 року позапланової виїзної перевірки ТОВ-фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: січень 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000312344 від 26.05.2011 року, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 92037,00 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн., що оспорюється позивачем (т.1 а.с. 8-9).

Підставою оспорюваного податкового повідомлення-рішення є висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, про неможливість заявлення позивачем до відшкодування або використання для погашення податкових зобов'язань залишку від'ємного значення у сумі 91772,00 грн., що виник у серпні 2007 року через пропущення строків давності визначених у п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України та ст. 257 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст.1 Цивільного кодексу України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

До податкових відносин щодо строків, протягом яких платник податку може використати залишок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, не можуть бути застосовані норми Цивільного кодексу України, які регулюють строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (надалі - Податковий кодекс України), заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

У п.п. 15.3.1. п. 15.3. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111, що був чинним на момент подання позивачем податкової декларації за серпень 2007 року, містилась норма аналогічного характеру.

Норми вказаних статей застосовуються до правовідносин, що регулюють повернення або відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань у випадках передбачених податковим законодавством.

Податковий кодекс України передбачає можливість повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання (ст. 43 Податкового кодексу України) та бюджетне відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість з Державного бюджету України (ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як передбачено п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, у податковому законодавстві розрізняються поняття від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та поняття суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Наявність від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду є підставою для здійснення платнику податків бюджетного відшкодування. Проте, таке право на бюджетне відшкодування реалізується шляхом прийняття платником податку рішення, яке відображається у відповідному рядку декларації та подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у спосіб, обраний платником податку.

Вказане підтверджується наказом Державної податкової адміністрації "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054 (який, з урахуванням положень п. 2 Наказу Державної податкової адміністрації "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.01.2011 року №41, затвердженого у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, є чинним для визначення форми декларації у спірному податковому періоді).

Зокрема, у підпунктах 5.12.2.-5.12.3. п. 5.12. вказаного наказу зазначається, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при імпорті товарів через митну територію України видано податкові векселі від 26.07.2011 року серії АА №0787342 на суму 116167,00 грн. та серії АА №0787342 на суму 36842,00 грн., терміном погашення 25.07.2007 року (т. 1 а.с. 60-62).

Згідно абз. 2 п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року №1104 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо термін погашення податкового векселя настає після закінчення терміну подання податкової декларації до органу державної податкової служби за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю, платник податку включає суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань у звітному (податковому) періоді, в якому він був поданий органові митного контролю. При цьому платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Сума податку на додану вартість, зазначена у вказаних податкових векселях, включена позивачем до складу податкового зобов'язання з ПДВ та відображена у рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року, поданої до Державної податкової інспекції у м. Рівне 20.07.2007 року (т.1 а.с. 41-47).

Податок на додану вартість по вказаних податкових векселях у загальній сумі 153010,00 грн. включено позивачем до податкового кредиту у липні 2007 року, що відображено у рядку 12.2 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року, поданої до Державної податкової інспекції у м. Рівне 20.08.2007 року.

Податкове зобов'язання по податку на додану вартість, що виникло на підставі податкових векселів, погашене позивачем за рахунок податкового кредиту поточного податкового періоду, що відображено у рядку 27 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року (т. 1 а.с. 48-53).

Оскільки погашення векселів відбулось за рахунок податкового кредиту, у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року, поданої до Державної податкової інспекції у м. Рівне 20.09.2007 року, ПДВ у сумі 153010,00 грн. відображено як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного у рядку 26 (т.1 а.с. 54-59).

Відповідно до пп. 5.12.4. п. 5.12. Наказу Державної податкової адміністрації "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Отже, відображення позивачем у рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, позивач не реалізовував своє право на відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість шляхом зазначення про це в податковій декларації та подання заяви у порядку передбаченому податковим законодавством. Тому, застосування до вказаних правовідносин норм п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України є безпідставним та незаконним.

Висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0000312344 від 26.05.2011 року є обгрунтованим.

Стосовно позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0000382344 від 17.06.2011 року, встановлено, що 21.03.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" до Державної податкової інспекції у м. Рівне подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

У рядках 25, 25.1 вказаної декларації зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 46276,00 грн. До декларації додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та відповідну заяву про повернення бюджетного відшкодування у сумі 46276,00 грн. (т. 1 а.с. 29-40).

Вказана сума бюджетного відшкодування виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, задекларованого позивачем у податковій декларації за січень 2011 року, поданої до органу державної податкової служби 21.02.2011 року. З розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту, доданих до вказаної декларації, вбачається, що податковий кредит у сумі 15970,28 грн. сформовано по контрагенту ПП "Ніка Ойл" (а.с. 150-160).

27 травня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне подано Головному управлінню Державного казначейства України у Рівненській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 30240,72 грн. (т.1 а.с.195-196).

27 травня 2011 року Головним Управлінням Державного казначейства України у Рівненській області відшкодовано ТОВ-фірмі "ДП Рівнетрансекспедиція" зазначену суму шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку (т. 1 а.с. 197).

З 07.06.2011 року по 08.06.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівнепроведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" за січень 2011 року з питань взаємовідносин між контрагентом ПП "Ніка Ойл" з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. За результатами вказаної перевірки складено акт від 08.06.2011 року №724/23-300/30712154 (т. 1 а.с.131-136).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомленнярішення №0000382344 від 17.06.2011 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 15970,28 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн., що оспорюється позивачем (т. 1 а.с. 140-141).

Підставою оспорюваності вказаного повідомлення-рішення є висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, про безтоварність та фіктивність господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП "Ніка Ойл", що суперечить ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного одексу України, порушує ст. 228 Цивільного кодексу України та п. 198.3 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як передбачено п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зважаючи на похідний характер бюджетного відшкодування, в тому числі, і від податкового кредиту, при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податковий кредит у сумі 15970,28 грн., на підставі якого ТОВ-фірмі "Рівнетрансекспедиція" визначено бюджетне відшкодування, сформований позивачем за рахунок придбання паливно-мастильних матеріалів у межах господарських операцій з ПП "Ніка Ойл".

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.01.2011 року між позивачем та ПП "Ніка Ойл" укладено Договір № 9 про поставку ПП "Ніка Ойл" для ТОВ-фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" нафтопродуктів в асортименті (т.1 а.с. 68-69).

На виконання умов Договору поставки №9 від 20.01.2011 року "Ніка Ойл" у власність позивача передано дизпаливо на загальну суму 374517,95 грн., що підтверджується накладними: №4 від 20.01.2011 року на суму 52572,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 8762,00 грн.; №9 від 26.01.2011 року на суму 52572,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 8762,00 грн. (т.1 а.с. 71).

Вартість вказаних нафтопродуктів оплачена ТОВ-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" в повному обсязі відповідно до умов укладеного договору (т.1 а.с. 78-81)

ПП "Ніка Ойл" виготовлено податкові накладні на ПДВ у загальній сумі 17524,00 грн. (т.1 а.с. 70, 90-102), 15970,28 грн. із вказаної суми віднесено до податкового кредиту позивача у січні 2011 року.

На момент видачі податкових накладних ПП "Ніка Ойл" включене в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстроване платником податку на додану вартість, тому на законних підставах видало податкові накладні (т.1 а.с. 211-216).

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-ІУ, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Матеріалами справи також підтверджується подальше використання нафтопродуктів придбаних ТОВ-фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" у ПП "Ніка Ойл" в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача (т. 1 а.с. 63-67, 120-123, 161-164)

Отже, податковий кредит позивача сформовано на підставі податкових накладних, які виписані в порядку виконання умов господарського договору, реальність якого повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку позивача. Податкові накладні відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України. Зауваження до форми і змісту накладних у акті перевірки відсутні.

Висновок органу державної податкової служби про те, що операції позивача щодо купівлі-продажу з ТОВ "Лек Оіл" не спричиняють реального настання правових наслідків, є необгрунтованим.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-ІУ, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

У ст. 203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частинами 1, 5 вказаної статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Твердження органу державної податкової служби про безтоварність господарських операцій позивача з ПП "Ніка Ойл" є безпідставним та спростовується письмовими доказами (т.1 а.с. 210-232, т.2 а.с. 11-19).

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0000382344 від 17.06.2011 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Рівне, Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: В.В. Євпак

Т.Л. Філіпова

Роздруковано та надіслано простою кор.:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю фірма " ДП Рівнетрансекспедиція" вул.Уласа Самчука,5,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул.Відінська , 8,Рівне,33023

4- відповідачу ГУ ДКУ у Рівненській області, вул. С.Петлюри 13, м.рівне, 33000