Ухвала суду № 28133288, 10.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-168/10/2170

Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Споживчого товариства Тарасівський радгосп робкооп на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року в справі за адміністративним позовом Споживчого товариства Тарасівський радгосп робкооп до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про скасування акут перевірки та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство Тарасівський радгосп робкооп подало апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою від 13 серпня 2010 року Херсонський окружний адміністративний суд провадження в частині позовних вимог про скасування акту перевірки від 18 листопада 2009 року закрив, у задоволені позовних вимог про скасування рішення відповідача № 0001302300 від 01 грудня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 360 грн. -відмовив.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, які мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апелянт посилається на те, що відповідач за 10 днів не повідомив про проведення перевірки. До акту перевірки внесені відомості про особу яка на час перевірки не мала статусу представника Споживчого товариства Тарасівський радгосп робкооп.

Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби, яка є правонаступником ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області, подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суду першої інстанції встановив, що рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 грудня 2009 року № 0001302300 відповідач застосував до позивача штраф на загальну суму 1360 грн. на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення пункту 9 ст.3 цього Закону.

Підставою для винесення оскарженого рішення стали результати акту перевірки №1364/21/22/23/01770272 від 18 листопада 2009 р. номер бланку 001623, відповідно до якого перевірявся належний позивачу магазин, розташований в смт. Брилівка, вул. Привокзальна, 37.

Суд першої інстанції встановив, що за результатами перевірки відповідачем також винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 01 грудня 2009р. №0001312300, яким до позивача застосований штраф у сумі 1000 грн. за роздрібний продаж алкогольних напоїв, за цінами нижчими ніж мінімально встановлені роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, санкція за яке передбачена абзацом одинадцятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», але дане рішення позивачем не оспорюється.

Суд першої інстанції встановив, що перевірка проведена податковими ревізорами-інспекторами Прокопенко В.П. та Аркаєвим К.О. на підставі направлення на перевірку №001757/237 від 16 листопада 2009 року та плану проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на листопад 2009 року, затвердженого начальником ДПА у Херсонській області №302 від 21 жовтня 2009 р.

Суд першої інстанції не встановив порушень порядку проведення вказаної перевірки позивача, які б могли бути підставою для висновку про незаконність перевірки та винесених за її результатами рішень.

Суд першої інстанції встановив, безпідставність вимог позивача щодо скасування акту перевірки, оскільки, акт перевірки це фактично службовий документ, в якому зафіксовано факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, та акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту. Законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку актів, складених за результатами перевірок.

Суд першої інстанції встановив, що обов'язковим для виконання та відповідно рішенням органу владних повноважень, яким є ДПІ у Цюрупинському районі по відношенню до позивача, є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесене за результатами проведеної перевірки.

Акт перевірки від 18 листопада 2009 р. не породжує для позивача певних правових наслідків, а висновки цього акту не мають обов'язкового характеру для позивача, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд першої інстанції закрив провадження у справі, в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки.

Суд першої інстанції встановив правомірність прийнятого відповідачем рішення від 01.12.09р. №0001302300 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 1360 грн.

Суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки зазначено, що позивачем не забезпечено зберігання щоденних фіскальних звітних чеків в КОРО у кількості 5 штук Z-звіти №411, 417, 428, 443, 466 в КОРО відсутні, а позивач не заперечуючи проти зазначеного факту послався на те що вказані в акті перевірки Z-звіти були вилучені з КОРО самими ревізорами.

Суд першої інстанції встановив, що стверджуючи про вилучення ревізорами з КОРО фіскальних звітних чеків, позивач тим самим вказує на вчинення цими посадовцями злочинних дій, проте позивач не надав суду жодного належного доказу, який би підтвердив такий факт, а також не надав докази звернення до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення ревізорами таких дій.

Суд першої інстанції встановив, що викладене в акті перевірки порушення позивачем пункту 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»має місце, підтверджено відповідачем належними доказами, а штрафні санкції за це порушення застосовані до позивача правомірно, а той факт, що спірним рішення застосована штрафна санкція в сумі 1360 грн., яка розрахована виходячи з чотирьох звітних чеків (4 х 340 = 1360), а не з п'яти, як зазначено в акті перевірки, не свідчить про незаконність такого рішення.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 грудня 2009 року № 0001302300 відповідач застосував до позивача штраф на загальну суму 1360 грн. на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення пункту 9 ст.3 цього Закону -не забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків в КОРО у кількості 5 штук Z-звіти №411, 417, 428, 443, 466 в КОРО.

З урахуванням положень п. 9 ст. 3, ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», правильно встановленого судом першої інстанції факту допущення позивачем порушення - не забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків, відсутність належних доказів на спростування виявленого порушення, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого відповідачем оскарженого рішення від 01 грудня 2009 року №0001302300 про застосування штрафних санкцій.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушень порядку проведення вказаної перевірки позивача, які б могли бути підставою для висновку про незаконність перевірки та винесених за її результатами рішень.

Закриваючи провадження в справі в частині позовних вимог про скасування акту перевірки від 18.11.2009р. №001623, суд першої інстанції правильно встановив, що акт перевірки це фактично службовий документ, в якому зафіксований факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, та акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту. Законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку актів, складених за результатами перевірок.

Акт перевірки від 18 листопада 2009 р. не породжує для позивача певних правових наслідків, а висновки цього акту не мають обов'язкового характеру для позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.

Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Споживчого товариства Тарасівський радгосп робкооп залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О. Кравець

суддя Л.П. Шеметенко