Ухвала суду № 28131740, 05.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2012 р. м. Київ К-1139/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року

у справі № 8/194

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000142320/0 від 01 жовтня 2007 року, № 0000142320/1 від 31 жовтня 2007 року та № 0000142320/2 від 23 січня 2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000142320/0 від 01 жовтня 2007 року, № 0000142320/1 від 31 жовтня 2007 року, № 0000142320/2 від 23 січня 2008 року. Судові витрати в сумі 3,40 грн. судового збору присуджено на користь ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2008 року скасовано та ухвалено нову про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2008 року.

У запереченні на касаційну скаргу Карлівська МДПІ, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року -без змін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Карлівська МДПІ (Машівське відділення) провела документальну невиїзну перевірку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за Управління з переробки газу та газового конденсату, за результатами якої був складений акт № 14-23-30019775 від 13 вересня 2007 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за актом № 110-23-25976423 від 28 травня 2004 року «Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Управління з переробки газу та газового конденсату за період з 05 березня 2001 року по 30 червня 2003 року в розмірі 1275010,00 грн. по строку сплати - 21 травня 2007 року із затримкою на 85 днів.

01 жовтня 2007 року Карлівська МДПІ на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000142320/0, яким згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 85 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1275010,00 грн. застосувала до позивача штраф у розмірі 20% у сумі 255002,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без змін, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000142320/1 від 31 жовтня 2007 року та № 0000142320/2 від 23 січня 2008 року на аналогічні суми штрафу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом був порушений порядок проведення перевірок, визначений наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства». Також суд виходив з того, що податковим органом був пропущений строк для застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що порушення установлених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами» строків сплати узгоджених податкових зобов'язань тягне за собою застосування до підприємства штрафу в порядку та розмірах, визначених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону. Також суд виходив з того, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, не поширюються на випадки застосування штрафних санкцій за порушення платниками податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно положень пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

За приписами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Отже, для застосування цього штрафу необхідна наявність двох підстав: 1) наявність узгодженої суми податкового зобов'язання; 2) несплата цієї узгодженої суми податкового зобов'язання при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Ці факти мають бути належним чином встановлені податковим органом. Інших підстав для застосування штрафу не передбачено.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, податкове зобов'язання, несвоєчасну сплату якого було встановлено актом перевірки Карлівської МДПІ № 14-23-30019775 від 13 вересня 2007 року, було нараховане позивачу згідно податкового повідомлення-рішення № 0000192320/0 від 02 червня 2004 року на підставі акта перевірки № 110-23-25976423 від 28 травня 2004 року. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року у справі № 3/120 за позовом ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» до Карлівської МДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000192320/0 від 02 червня 2004 року рішення Господарського суду Полтавської області від 16 вересня 2005 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено повністю.

За даними картки особового рахунка ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»нарахування позивачу 1275010,00 грн. узгодженого податкового зобов'язання податковим органом було здійснено 22 травня 2007 року, а сплата вказаної суми узгодженого податкового зобов'язання була здійснена позивачем 15 серпня 2007 року, що підтверджується випискою УДК у Машівському р-ні (арк. справи 99), тобто з порушенням граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши факт сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання із затримкою, дійшов вірного висновку про законність застосування до ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»штрафних санкцій згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна