Ухвала суду № 28131729, 05.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2012 р. м. Київ К-7603/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника відповідача-1 -Шкодича Ю.В.,

представника відповідача-2 - Шевченко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації «Центр правової освіти «Верітас»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року

у справі № 13/49

за позовом Громадської організації «Центр правової освіти «Верітас»

до 1. Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва,

2. Державної податкової адміністрації України

про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Громадська організація «Центр правової освіти «Верітас»(далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -відповідач-1), Державної податкової адміністрації України (далі -відповідач-2) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17 вересня 2007 року № 0003702240/0 та № 0003692240/0, від 31 жовтня 2007 року №0003702240/1 та № 0003692240/1, від 28 січня 2008 року № 0003702240/2 та №0003692240/2, а також рішення ДПА України від 27 березня 2008 року № 2757/6/25-0215.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ГО «Центр правової освіти «Верітас», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідачів, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

06 квітня 2004 року ГО «Центр правової освіти «Верітас»подала до податкового органу заяву про зняття з обліку платника податків за формою 8-ОПП (вх. № 25900/10) у зв'язку з ліквідацією.

ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ГО «Центр правової освіти «Верітас»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 29 серпня 2007 року, за результатами якої складений акт № 287/22-4/21708890 від 05 вересня 2007 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені: вимоги пункту 5.4 статті 5 Рішення Київської міської Ради народних депутатів від 18 березня 2004 року № 81/1291»Про затвердження Положення про комунальний податок у місті Києві», яке полягало у неподанні до податкового органу податкового розрахунку сплати комунального податку за 3, 4 квартали 2004 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2005 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2006 року, 1, 2 квартали 2007 року; абзацу 4 пункту 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у неподанні у встановлені строки податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 4 квартал 2006 року, 1, 2 квартали 2007 року.

17 вересня 2007 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняла податкове-повідомлення-рішення № 0003702240/0, яким згідно з підпунктом «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ГО «Центр правової освіти «Верітас»суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем: комунальний податок у розмірі 2040,00 грн.

17 вересня 2007 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняла податкове-повідомлення-рішення № 0003692240/0, яким згідно з підпунктом «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ГО «Центр правової освіти «Верітас»суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток у розмірі 510,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а ДПІ у Печерському районі м. Києва були прийняті податкові-повідомлення-рішення від 31 жовтня 2007 року №0003702240/1 та № 0003692240/1, від 28 січня 2008 року № 0003702240/2 та №0003692240/2 на аналогічні суми штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням ДПА України від 27 березня 2008 року № 2757/6/25-0215 «Про результати розгляду повторної скарги» скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що притягнення позивача до відповідальності, визначеної підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень є правомірним, оскільки позивач протягом трьох податкових періодів не подавав до податкового органу податкові звіти про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, а протягом дванадцяти податкових періодів -податкові розрахунки з комунального податку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається зі статуту ГО «Центр правової освіти «Верітас»та підтверджується довідкою № 10196/01 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач є юридичною особою, громадською організацією з місцевим статутом, територією діяльності ГО «Центр правової освіти «Верітас»є місто Київ.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комунальний податок віднесено до місцевих податків.

За приписами частини 3 статті 15 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої і пунктах 2 - 4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

Статтею 143 Конституції України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Пунктами 24 i 28 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом; прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.

Згідно положень статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками комунального податку є юридичні особи (крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств).

Відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

За приписами розділу ІІ Положення про комунальний податок у місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 18 березня 2004 року № 81/1291(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками комунального податку є юридичні особи -підприємства і організації незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, іноземні юридичні особи, філії підприємств, які зареєстровані на території міста Києва, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Згідно абзацу 1 розділу ІV Положення про комунальний податок у місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 18 березня 2004 року № 81/1291 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), від сплати комунального податку звільняються благодійні фонди та громадські організації, метою діяльності яких не є одержання прибутку.

Разом з цим, пунктом 5.4 розділу V Положення про комунальний податок у місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 18 березня 2004 року № 81/1291 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що розрахунок сплати комунального податку подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу за місцем реєстрації платника.

Відповідно до підпункту «б»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), -протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що звільнення позивача від сплати комунального податку не звільняє його від обов'язку подавати розрахунок сплати комунального податку у строк, визначений законодавством.

За приписами пункту 1.3 Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженого наказом ДПА України від 03 квітня 2003 року № 153 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями (далі - звіт) складається за формою, що додається, і подається неприбутковою установою за кожний звітний період.

Пунктом 1.5 Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженого наказом ДПА України від 03 квітня 2003 року № 153 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що у звіті зазначаються усі передбачені в ньому показники наростаючим підсумком з початку календарного року. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції (суми) цей рядок прокреслюється. Дані, наведені у звіті, повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника неприбуткової установи і головного бухгалтера, а за відсутності бухгалтерської служби - спеціаліста, який веде облік, та засвідчується печаткою. Оригінал звіту подається до податкового органу за місцезнаходженням неприбуткової установи. Подання копії звіту не дозволяється.

Згідно абзацу 4 пункту 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим вважається період (що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації.

Абзацом 2 частини 8 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у періоді, що перевірявся, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не було внесено запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ГО «Центр правової освіти «Верітас».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач був зобов'язаний подавати до податкового органу податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 4 квартал 2006 року та 1, 2 квартали 2007 року.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про правомірність визначення податковим органом позивачу штрафних (фінансових) санкцій згідно спірних податкових повідомлень-рішень.

Абзацом 1 пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом ДПА України від 11 грудня 1996 року № 29 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: 1) залишає рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення; 2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині; 3) скасовує рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків; 4) про податковий компроміс; 5) збільшує суму податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу; 6) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України «Про звернення громадян», скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з всинвками судів попередніх інстанцій, що рішення від 27 березня 2008 року № 2757/6/25-0215 «Про результати розгляду повторної скарги»прийняте ДПА України в межах повноважень, визначених законодавством.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ГО «Центр правової освіти «Верітас»підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Громадської організації «Центр правової освіти «Верітас»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна