Рішення № 28128644, 12.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.12 Справа№ 5015/4137/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Німецько-Українського фонду, м. Київ;

до відповідача: Приватного підприємства «Юрінвест», м. Львів;

про: стягнення 94 373 грн. 51 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Козубенко О.М. -представник на підставі довіреності;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 03.10.2012 року порушено провадження у справі за позовом Німецько-Українського фонду до Приватного підприємства «Юрінвест»про стягнення 94 373 грн. 51 коп. Розгляд справи призначено на 31.10.2012 року.

В судовому засіданні 31.10.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Розгляд справи відкладено на 26.11.2012 року.

В судовому засіданні 26.11.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладено на 03.12.2012 року.

В судовому засіданні 03.12.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості часткової сплати боргу. Суд ухвалив продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкласти розгляд справи на 12.12.2012 року.

В судове засідання 12.12.2012 року представник відповідача не з'явився.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

Судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Німецько-Український фонд звернувся із позовом до Приватного підприємства «Юрінвест»про стягнення 94 373 грн. 51 коп.

Позивач в позовній заяві вказує, що між Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" та Приватним підприємством «Юрінвест» 02.12.2008 року було укладено кредитний договір. 18.04.2011 року між Німецько -Українським фондом та банком було укладено договір про відступлення права вимоги за вищезгаданим кредитним договором.

Також зазначає, що станом на дату подання позовної заяви, заборгованість відповідача відповідно до умов кредитного договору складає 94 373 грн. 51 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 02 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»(надалі по тексту рішення -Банк) та Приватним підприємством «Юрінвест» (позивальником згідно договору, надалі по тексту відповідач) було укладено кредитний договір № 81712/1 (надалі по тексту рішення - Кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 480 000,00 грн. в термін до 01.12.2010 року для купівлі чотирьох одиниць транспортних засобів та автозапчастин до них, а відповідач зобов'язався повернути кредит у терміни, встановлені згідно графіку погашення кредиту, який є додатком № 1 до даного договору в повній сумі, щомісячно сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 28% річних від суми кредиту у валюті кредиту та комісії за послуги, пов'язані з видачею та обслуговуванням кредиту. В гривнях згідно тарифів БАНКУ в обумовлені цим договором терміни.

Водночас, згідно п. 4.3 Кредитного договору позичальник зобов'язався забезпечити повернення кредиту в терміни визначені Графіком погашення кредиту з кінцевим терміном погашення «01»грудня 2010 року.

Відповідно до п. 8.5 Кредитного договору строк дії договору встановлюється з дати надання кредиту і до повного погашення кредиту і процентів за ним. Графіком погашення кредиту було встановлено погашення кредиту щомісячно з 31.12.2008 року по 30.11.2010 року платежами у розмірі 20 000,00 грн.

Банком відповідно до розпорядження від 09.12.2008 року перераховано на поточний рахунок Відповідача кредитні кошти у сумі 320 000,00 грн.

18.04.2011 року між Українсько -німецьким фондом (новим кредитором згідно договору, позивачем у справі) та Банком було укладено договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором (надалі по тексту рішення - договір про відступлення права вимоги), відповідно до п. 1.1 якого з метою реалізації майнових прав позивача, що випливають із укладеного між позивачем та банком Договору застави майнових прав №2/1 від 21.09.2008 року, банк (первісний кредитор) відступив, а позивач (новий кредитор) набув право вимоги належне первісному кредитору і став кредитором за Кредитним договором № 81712/1 від 02.12.2008 року, укладеним між банком та відповідачем.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору про відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимагати від відповідача виконання зобов'язання на умовах, що існують на момент укладення договору про відступлення права вимоги, та зокрема, право вимагати від відповідача належного та своєчасного виконання наступних обов'язків: сплати основної суми кредиту - 300 000,00 гривень; сплати нарахованих і несплачених процентів станом на 18.04.2011 в сумі 162 476,66 гривень; сплати нарахованої і несплаченої комісії в сумі 160,00 грн.; сплати штрафу та пені згідно умов визначених у кредитному договорі.

Право вимоги вказаних сум підтверджується виписками з рахунків обліку простроченої заборгованості відповідача за основною сумою кредиту, процентами та комісіями.

Згідно п. 1.7 договору про відступлення права вимоги моментом переходу права вимоги від банку до позивача є момент підписання сторонами договору про відступлення права вимоги.

19.04.2011 року відповідач отримав від Банку повідомлення (№ 309-670/ЛК від 19.04.2011 року) про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 81712/1 від 02.12.2008 року, укладеним між банком та відповідачем, на користь позивача, а також повідомив про розмір заборгованості відповідача станом на 18.04.2011 року та про відсутність прав у банку підстав для отримання коштів на погашення кредиту.

Позивач листом від 18.04.2011 року повідомив відповідача про перехід до позивача всіх прав за Кредитним договором № 81712/1 від 02.12.2008 року, укладеним між банком та відповідачем та банківські реквізити Німецько-українського фонду для здійснення обслуговування заборгованості за кредитом.

Відповідач був належним чином повідомлений про заміну кредитора за Кредитним договором № 81712/1 від 02.12.2008 року.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2012 року у справі № 5015/6883/11 задоволений позов позивача до відповідача про звернення стягнення на заставлене майно на суму 532 611,59 грн. Сума заборгованості відповідача була нарахована станом до 01.10.2011 року.

Предметом даного позову є стягнення простроченої заборгованості із відповідача, що виникла з 01.10.2011 року у вигляді нарахованих та несплачених процентів, нарахованої пені на несплачені проценти, нарахованої пені на несплачену основну суму кредиту та пені нарахованої на несплачену комісію.

Станом на момент звернення позивача до суду відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача відповідно до умов Кредитного договору 94 373,51 грн.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Як встановлено судом, 18.04.2011 року позивач набув права вимоги належне Відкритому акціонерному товариству «Селянський комерційний банк «Дністер», та відповідно до умов договору про відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимагати від відповідача виконання зобов'язання на умовах, що існують на момент укладення Договору про відступлення права вимоги, зокрема, право вимагати від відповідача належного та своєчасного виконання своїх обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення простроченої заборгованості із відповідача, що виникла у зв'язку з задоволенням позову Німецько-Українського фонду до Приватного підприємства «Юрінвест» про звернення стягнення на заставлене майно на суму 532 611,59 грн. у справі № 5015/6883/11.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.4.4. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється за весь час користування грошовими коштами Відповідачем. Сплата нарахованих процентів повинна здійснюватися Відповідачем кожного місяця з 25-го числа по останній день місяця. За період з 01.10.2011 до 25.09.2012 здійснено нарахування 84690,38 грн. відсотків. Вказані проценти нараховуються на непогашену суму кредиту у розмірі 300 000.00 грн.

Кредитним договором передбачено, що у разі прострочення повернення кредиту або його частини, прострочення сплати комісій і процентів відповідач зобов'язується сплатити пеню від суми простроченого платежу з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Суд дослідив, що станом на момент подання позовної заяви відповідачем не здійснено погашення основної суми кредиту відповідно до графіку погашення кредиту, не здійснено сплати комісій та процентів нарахованих за період з 01.10.2011 до 25.09.2012.

Згідно ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з розрахунком позивача, відповідач зобов'язаний сплатити за порушення строків сплати основної суми кредиту пеню за період з 01.10.2011 року по 18.10.2011 року у сумі 2165,75 грн., за несплачені відсотки пеню за період з 01.10.2011 року до 01.10.2012 року у сумі 7515,76 грн., за несплачену комісію пеню за період з 01.10.2011 року до 18.10.2011 року у розмірі 1,62 грн. Загальна сума нарахованої пені складає 9683,13 грн.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 84 690,38 грн., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення із відповідача 84 690,38 грн. несплачених відсотків, 7 515,76 грн. пені за несплачені, 2 165,75 грн. пені за неповернену суму кредиту та 1, 62 грн. пені за несплачену комісію. Поданий позивачем розрахунок відсотків та пені здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись вищенаведеними нормами та ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Юрінвест»(79060, м. Львів, вул. Наукова, буд.5, код ЄДР 30582998) на користь Німецько-Українського фонду (01008, м. Київ, вул. Інституцька, буд 9, код ЄДР 21662099) 84690,38 грн. несплачених відсотків, 7515,76 грн. пені за несплачені, 2165,75 грн. пені за неповернену суму кредиту, 1,62 грн. пені за несплачену комісію та 1887 грн. 45 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 17.12.2012 року.

Суддя Р.Матвіїв