Рішення № 28128642, 18.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа№ 5015/4391/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс», м. Львів

до відповідача: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», м. Львів

про: стягнення 4 339,75 грн. заборгованості за видатковою накладною: №РН-008886 від 13.10.2009 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Заремба О.В. (довіреність б/н від 05.11.2012 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 18.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс», м. Львів до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів про стягнення 4 339,75 грн. заборгованості за видатковою накладною: №РН-008886 від 13.10.2009 року.

Ухвалою суду від 22.10.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 06.11.2012 року. Ухвалою суду від 06.11.2012 року розгляд справи відкладено на 18.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неоплатою відповідачем вартості поставленої керамічної плитки на підставі видаткової накладної №РН-008886 від 13.10.2009 року на суму 3 447,38 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 339,75 грн., з яких: 3 447,38 грн. -основний борг, 616,39 грн. -інфляційних нарахувань, 275,98 грн. - 3 % річних від простроченої суми основного боргу.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимог ухвали суду від 06.11.2012 року виконав частково, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити повністю з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 06.11.2012 року не виконав, проти позову у встановленому порядку не заперечив. 13.12.2012 року повторно подав через канцелярію суду клопотання за вх.№28442/12 про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні. Дане клопотання судом відхиляється як таке, що документально не підтверджене. Крім того, суд звертає увагу відповідача, що у відповідності до п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

13 жовтня 2009 року позивач (постачальник) у зв'язку із виробничою необхідністю продав відповідачу (покупцю) керамічну плитку BEIGE обліцовочна плитка 200*300*7»на суму 3 447,38 грн.

Як зазначається в позовній заяві, позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, що підтверджується видатковою накладною: №РН-008886 від 13.10.2009 року на суму 3 447,38 грн., відповідно до якої керамічну плитку отримав Голуб Любомир Йосипович за довіреністю №1423 від 13.10.2009 року.

Відповідач зобов'язався оплатити зазначені накладні у термін протягом 14 днів після отримання продукції, що стверджується гарантійним листом №10-3207 від 14.10.2009 року. Проте зазначений термін оплати після отримання продукції відповідачем дотриманий не був.

14.05.2010 року та 19.11.2011 року позивачем надсилались претензії про сплату заборгованості на суму 3 447,38 грн. на адресу відповідача, однак зазначену суму відповідач не оплатив.

Окрім основного боргу в сумі 3 447,38 грн., позивач здійснив нарахування відповідачу 616,39 грн. інфляційних втрат та 275,98 грн. -3 % річних від простроченої суми основного боргу.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 173 Господарського Кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так позивач здійснив нарахування відповідачу 616,39 грн. інфляційних втрат та 275,98 грн. -3 % річних від простроченої суми основного боргу.

Для розрахунку інфляційних нарахувань позивачем взято період з 13.10.2009 року по 31.05.2012 року. Суд звертає увагу позивача, що у відповідності до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Оскільки відповідач у гарантійному листі № 10-3207 від 14.10.2012 року зобов'язався оплатити наданий товар протягом 14 днів після отримання продукції, то заборгованість відповідача виникла з 28.10.2009 року, отже розрахунок інфляційних нарахувань слід починати з наступного місяця, тобто з 01.11.2009 року. А тому з відповідача підлягає до стягнення 580,14 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач також здійснив нарахування відповідачу 3% річних за період з 13.10.2009 року по 12.06.2012 року, проте заборгованість відповідача виникла з 28.10.2009 року, тому суд здійснив перерахунок суми 3% річних за період з 28.10.2009 року по 12.06.2012 року, яка склала 271,73 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 3 447,38 грн. основного боргу, 580,14 грн. інфляційних втрат та 271,73 грн. -3 % річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки та невиконання вимог попередніх ухвал суду не повідомив.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (р/р № 26002300007373 в Геофізичному відділенні ЛФ АКБ «Форум», МФО 385509, ідентифікаційний код юридичної особи 05506460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс», 79008, м. Львів, вул. Староєврейська, 4 (р/р № 26003001737001 у Львівській філії АТ «УКРІНБАНК», МФО 325826, ідентифікаційний код юридичної особи 13812946) 3 447,38 грн. основного боргу, 580,14 грн. інфляційних нарахувань, 271,73 грн. 3 % річних та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У решті частин позовних вимог у позові відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А