Рішення № 28128010, 11.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 5006/16/127/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Управління капітального будівництва Донецької міської ради м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марморокбуд» м.Донецьк

про стягнення передплати за договором у розмірі 115036грн.96коп. та неустойки у розмірі 1560грн.09коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мітченко А.Ю. за довіреністю 01/17.3681 від 06.08.2012р.;

від відповідача: Козюберда А.В. за довіреністю №324 від 28.09.2012р.,

СУТЬ СПРАВИ:

26.09.2012року Управління капітального будівництва Донецької міської ради м.Донецьк (далі -Управління) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Марморокбуд» м.Донецьк (далі - ТОВ «Марморокбуд») з вимогами про стягнення передплати за договором у розмірі 115036грн.96коп. та неустойки у розмірі 1560грн.09коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №150 про закупівлю робіт з реконструкції за державні кошти від 02.09.2011року позивачем платіжним дорученням №251 від 09.04.2012року здійснена оплата попередньої плати в сумі 124000грн., однак у порушення вимог договору відповідач виконання робіт у період три місяці з дня перерахування попередньої оплати на суму 115036грн. 96коп. не здійснив, відповідні акти не підписані, у зв'язку з чим на підставі п. 4.7 договору повинен повернути суму попередньої оплати та сплатити пеню за порушення строків повернення попередньої оплати, що відповідачем не здійснено, та стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 28.09.2012 року господарським судом Донецької області позовна заява Управління прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/127/2012.

Ухвалою від 26.11.2012року строк розгляду справи продовжувався на п'ятнадцять днів згідно приписів ст. 69 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №150 про закупівлю робіт з реконструкції за державні кошти від 02.09.2011року,розрахунку договірної ціни, календарного графіку виконання робіт, плану фінансування, додаткових угод №№1,2,2-1,2-2,3,4,4-1,5,6,7,8 до договору, планів фінансування , календарного графіку та договірної ціни до угод, платіжного доручення №251 від 09.04.2012року, актів виконаних робіт КБ-2в, довідок КБ-3, листа №03/11-3136/2 від 02.07.2012року, претензії №юр/16.3294 від 12.07.2012року, Положення про Управління.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 1, 4, 11, 15, 16, 22, 509, 526, 527, 530, 546, 550, 610, 611, 875, 883 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 174, 175, 193, 199, 216-218, 224, 226, 230, 231, 232, 322 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001року «Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва», пп.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1404 від 09.10.2006року «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що будівельні роботи на об'єкті виконувались згідно умов договору, проте позивачем не були прийняті, в них виявлені недоліки, на підтвердження чого надає суду належним чином засвідчені копії листа №02/16.4723 від 19.09.2012року, актів обстеження житлових будинків №2,4,6,8 по пр.Ілліча в м.Донецьку, що здійснено Приватним акціонерним товариством «Інститут Донбасреконструкція». Зауважує, що позивачем при зверненні з позовом не враховано умови п.4.7 договору щодо повернення суми невикористаного авансу з урахуванням індексу інфляції, зокрема, у спірний період існувала дефляція, відповідно сума, яка належить до повернення підлягає зменшенню.

У письмових поясненнях №01/17-5701 від 15.11.2012року позивач зазначив, що умовами п. 4.7 договору передбачено, що при поверненні суми попередньої оплати застосовується саме індекс інфляції, що є більшим за одиницю, оскільки метою включення даного пункту до умов договору було запобігання знецінення бюджетних коштів; сума отриманого авансу є величиною абсолютною та не може зменшуватись внаслідок наявності дефляцій них процесів у спірний період. Крім того, позивачем надані письмові пояснення щодо підстав та порядку нарахування пені, та її належний розрахунок.

У судовому засіданні 11.12.2012року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.12.2012року проти позовних вимог заперечував, підтримав відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. Представники сторін не звертались до суду з клопотанням про здійснення фіксації судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

02.09.2011року між Управлінням (Замовник) та ТОВ «Марморокбуд» (Генпідрядник) укладений договір підряду №150, за умовами якого Генпідрядник зобов'язується у 2011 -2012році виконати Замовникові роботи.( п.1.1 договору у редакції додаткової угоди №2/1 від 09.12.2011року), а Замовник прийняти та оплатити роботи з реконструкції. Найменування робіт : «Реконструкція фасадів житлового будинку №4 по пр.Ілліча у Ворошиловському районі». Об'єкт будівництва: «Реконструкція фасадів житлового будинку №4 по пр.Ілліча у Ворошиловському районі».(п.п. 1.2,1.3 договору).

Згідно п. 1.1 Положення про Управління капітального будівництва Донецької міської ради м.Донецьк, що затверджене рішенням Донецької міської ради №5/19 від 18.04.2003року, Управління - орган ради, що підзвітній та підконтрольний раді, підвідомчий його виконавчому комітету та міському голові, користується правами юридичної особи.

ТОВ «Марморокбуд» засноване на території України і є юридичною особою по законодавству України, набуває цього статусу з дня державної реєстрації.(п.1.4 Статуту підприємства). ТОВ «Марморокбуд» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ідентифікаційним кодом 35729543(арк. справи 66-67).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств без складання протоколу розбіжностей.

Сторонами договору також підписані додаткові угоди №№1,2,2-1,2-2,3,4,4-1,5,6,7,8 до договору, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 10 договору, зокрема, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.(п.10.1 договору).

Договірна ціна робіт цього договору визначається на основі приблизного кошторису та є невід'ємною частиною договору. Є динамічною та складає 4 538 323грн.92коп.(п.3.1 договору у редакції додаткової угоди №6).

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 4.6 договору Замовник перераховує Генпідрядникові аванс у розмірі до 30% від вартості річного обсягу робіт.

На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу 124000грн.00коп.попередньої оплати, що підтверджується копією платіжного доручення №251 від 09.04.2012року. У графі «призначення платежу» платіжного доручення зазначено: «Аванс для придбання матеріалів для в/р по рек.фасадів ж/б №4 по пр.Ілліча у Ворошиловському районі згідно договору №150 від 02.09.2011року».(арк. справи 48).

Як вбачається з виписки з банку, яка надана відповідачем, грошові кошти в сумі 124000грн.00коп. зараховані на рахунок відповідача саме 09.04.2012року.(арк. справи 100-101).

Таким чином, означене беззаперечно свідчить про факт здійснення Управлінням попередньої оплати за умовами договору №150 від 02.09.2011року в сумі 124000грн.00коп.

Згідно п.19 Постанови Кабінету Міністрів № 1764від 27.12.2001 р. «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що Генпідрядник зобов'язується забезпечити використання наданого авансу у відповідності з п. 19 Постанови Кабінету Міністрів від 27.12.2001 р. № 1764 і надати Замовникові акти виконаних робіт на суму авансу протягом 3 - х місяців з дня надходження бюджетних коштів на рахунок Генпідрядника. По закінченні вказаного терміну, невикористана сума повертається Замовнику з урахуванням індексу інфляції.

Як вбачається з актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та відповідних довідок про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012року та липень 2012року, що підписані у встановленому договором порядку, відповідачем виконані, а позивачем прийняті роботи на суму 2 348грн. 40коп. та 6614грн.64коп. - на загальну суму 8 963грн.04коп.

Сторонами у справі не надано суду будь-яких інших актів виконаних будівельних робіт, які б були підписані у порядку, встановленому за умовами договору, у спірний період.

Позивач у липні 2012року звернувся до відповідача з претензією №20712/юр/16.3294, в якій на підставі п.4.7 договору просить повернути попередню оплату за договором у сумі 121 652грн.00коп. Як виходить з письмових пояснень №01/21-1754 від 25.10.2012року позивача сума, повернення якої вимагає позивач за претензією, є більшою ніж сума, яку він вимагає у позові, внаслідок того, що при її розрахунку не враховано суму 6614грн.64коп. за актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012року, оскільки акт було підписано після звернення з претензією.

Факт отримання претензії вбачається з даних, які містяться у журналі вхідної кореспонденції відповідача, належним чином засвідчений витяг з якого долучений до матеріалів справи, та відповідачем підтверджується.

Одночасно претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Внаслідок викладеного, позивач звернувся за захистом свого порушеного права до суду та вимагає стягнення з відповідача суми передплати за договором у розмірі 115036грн.96коп. та неустойку у розмірі 1560грн.09коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вбачає, що належними доказами у справі доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору підряду в частині здійснення 09.04.2012року попередньої оплати в сумі 124000грн.00коп.

Відповідач, згідно п. 4.7 договору зобов'язався забезпечити використання наданого авансу в означеній сумі у відповідності з п. 19 Постанови Кабінету Міністрів від 27.12.2001р. № 1764 і надати Замовникові акти виконаних робіт на суму авансу протягом трьох місяців з дня надходження бюджетних коштів на рахунок Генпідрядника. По закінченні вказаного терміну, невикористана сума повертається Замовнику з урахуванням індексу інфляції.

Виходячи з даного пункту договору, у разі, якщо у строк три місяці з дати надходження бюджетних коштів з оплати попередньої оплати на рахунок Генпідрядника сторонами не підписані акти виконаних робіт на суму попередньої оплати, у відповідача виникає грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати Замовнику.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з наданих доказів, у строк до 09.07.2012року сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт на суму 8 963грн.04коп. Будь-яких інших актів приймання виконаних будівельних робіт, які б були підписані сторонами у встановленому договору порядку на суму 115036грн.96коп. суду не надано.

Посилання відповідача на фактичне виконання робіт на вказану суму, акти щодо яких на час розгляду справи сторонами не підписані внаслідок наявності розбіжностей щодо недоліків у виконаних роботах, на підтвердження чого надані акти обстеження житлових будинків №2,4,6,8 по пр.Ілліча в м.Донецьку, що здійснено Приватним акціонерним товариством «Інститут Донбасреконструкція», не приймається судом, оскільки акти обстеження житлових будинків не є актами приймання виконаних робіт, складання яких передбачене п.4.7 договору, а тому не можуть бути належними доказами виконання робіт.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині повернення суми попередньої оплати в сумі 115036грн.96коп., тоді як строк виконання грошового зобов'язання відповідача, яке виникло на підставі п.4.7 договору, настав, позивач звертався з претензією щодо повернення вказаної суми.

Заперечення відповідача, що при що позивачем при зверненні з позовом не враховано умови п.4.7 договору щодо повернення суми невикористаного авансу з урахуванням індексу інфляції, зокрема, у спірний період існувала дефляція, відповідно сума, яка належить до повернення підлягає зменшенню, не є доцільним.

Зокрема, нарахування індексу інфляції є правом, а не обов'язком кредитора і є способом захисту його майнових прав у випадку знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів у економіці.

При зверненні з позовом Управління не застосовує дане своє право, яке надано йому умовами п.4.7 договору, оскільки метою включення даного пункту до умов договору було запобігання знецінення бюджетних коштів. У даному випадку сума отриманого авансу є величиною абсолютною та не може зменшуватись внаслідок наявності дефляцій них процесів у спірний період, у разі якщо позивач не застосовує своє право на повернення суми попередньої оплати з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Виходячи з того, що позов в частині стягнення суми попередньої оплати повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в розмірі 115036грн.96коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996року, згідно ст. 1 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (ст. 3 вказаного Закону).

Пунктом 4.8 договору сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафних санкцій за порушення зобов'язання, зазначеного в п. 4.7, відповідно до облікової ставки НБУ за кожний прострочений день від суми нецільового й несвоєчасного використання бюджетних коштів.

Позивачем нарахована пеня в сумі 1560грн.09коп. за період з 09.07.2012р. по 12.09.2012р. (66 днів прострочення) в розмірі однієї облікової ставки НБУ. Належний розрахунок пені міститься в матеріалах справи.(арк. справи 107).

Згідно розрахунків суду встановлено, що зазначений розрахунок позивача є арифметично вірним, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечать чинному законодавству, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення сумі неустойки (пені) 1560грн.09коп. такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Управління капітального будівництва Донецької міської ради м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марморокбуд» м.Донецьк про стягнення передплати за договором у розмірі 115036грн.96коп. та неустойки у розмірі 1560грн.09коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марморокбуд» м.Донецьк (83108,м.Донецьк,пр.Партизанський,буд.2в, код ЄДРПОУ 35729543) на користь Управління капітального будівництва Донецької міської ради м.Донецьк (83000, м.Донецьк, пр.Маяковського, буд.23, код ЄДРПОУ 04011880) передплату за договором у розмірі 115036грн.96коп., неустойку у розмірі 1560грн.09коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2331грн.94коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 11.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 14.12.2012року.

Суддя Осадча А.М.