Ухвала суду № 28128011, 17.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

17.12.12 р. Справа № 5006/38/33б/2012

за заявою кредитора (заявника) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАВЕКС», м.Харцизьк

про визнання банкрутом

арбітражний керуючий Кірячок І.В.

Суддя Лейба М.О.

Представники:

від кредиторів: Нежигай І.О. - за довіреністю від ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк; Папуця О.Ю. - за довіреністю від ТОВ «АЛЕКС.І.С.», м.Макіївка; Медведь А.В. - за довіреністю від ПАТ «Перший український міжнародний банк», м.Київ

від боржника: Марченко С.Д. - за довіреністю

арбітражний керуючий: Кірячок І.В.

За результатами попереднього засідання

Ухвалою від 03.09.12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАВЕКС», м.Харцизьк в наслідок його фінансової неспроможності; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 13.09.12 за результатами підготовчого засідання введена процедура розпорядження майном боржника та розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Кірячок І.В.; визнаний розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк до боржника в сумі основного боргу 883932,60грн. встановлена дата попереднього засідання суду з розгляду реєстру вимог кредиторів на 25.10.12, дата загальних зборів кредиторів встановлена на 08.11.12 та дата засідання суду для вирішення питання щодо подальшої процедури (санація, ліквідація) встановлена на 13.11.12.

В газеті «Голос України» №178 від 22.09.12 заявник опублікував оголошення про порушення справи про банкрутство.

Відповідні докази публікації оголошення про порушення справи про банкрутство для долучення до матеріалів справи були надані ініціюючим кредитором до господарського суду 25.10.12.

Після публікації даного оголошення в порядку ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у визначений законом строк до господарського суду з письмовими заявами з вимогами до боржника звернулися:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС.І.С.», м.Макіївка на суму 250000,00грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк з додатковими вимогами до боржника на суму 24880269,33грн.;

- Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», м.Київ на суму 30504747,83грн.

Розпорядником майна 24.10.12 до господарського суду наданий реєстр вимог кредиторів та відзиви на заяви кредиторів - ТОВ «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк та ТОВ «АЛЕКС.І.С.», м.Макіївка.

Ухвалою суду від 25.10.12 у зв'язку з виниклою необхідністю розгляд справи відкладений на 13.11.12.

09.11.12 до господарського суду від розпорядника майна надійшов відзив на заяву ПАТ «Перший український міжнародний банк» про визнання кредитором на суму 30504747,83грн, яким повідомлено, що вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» визнані частково і включені до реєстру вимог кредиторів у сумі 21072956,17грн.

Ухвалою суду від 13.11.12 судове засідання з розгляду реєстру вимог кредиторів у зв'язку з виниклою необхідністю витребування додаткових документів відкладено на 03.12.12.

27.11.12 до господарського суду від боржника та розпорядника майна надійшли доповнення до відзиву на заяву ПАТ «Перший український міжнародний банк» про визнання кредитором.

Крім того, розпорядник майна супровідним листом від 27.11.12 №27-1/11 надав витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на боржника станом на 02.11.12.

Від ПАТ «Перший український міжнародний банк» до господарського суду 30.11.12 надійшла скарга в порядку ч.3 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №КНО-61-05-470 від 27.11.12, яка містить заперечення щодо часткового невизнання розпорядником майна та боржником вимог банку.

Ухвалою суду від 03.12.12 у зв'язку з виниклою необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладений на 10.12.12.

07.12.12 до господарського суду від ПАТ «Перший український міжнародний банк» надійшов супровідний лист №КНО-61-05-49 від 07.11.12 «про долучення до матеріалів справи додаткових документів».

Розпорядником майна та представником божника 10.12.12 до суду надані письмові доповненя до відзиву на заяву ПАТ «Перший український міжнародний банк» про визнання кредитором. Розпорядником майна також наданий уточнений реєстр вимог кредиторів по справі №5006/38/33Б/2012 станом на 10.12.12.

Представник банку в судовому засіданні 10.12.12 надав доповнення до скарги від 27.11.12 №КНО-61-05-470 на відзив боржника від 05.11.12 з урахуванням доповнень від 26.11.12.

За результатами судового засідання 10.12.12 розгляд справи відкладений на 17.12.12.

Розглянувши в судовому засіданні 17.12.12 заяви конкурсних кредиторів про визнання грошових вимог до боржника, надані ними документи, відзиви та реєстр вимог кредиторів, заслухавши пояснення та доводи розпорядника майна, представників кредиторів та боржника, суд встановив:

Провадження у справі №5006/38/33Б/2012 знаходиться в процедурі розпорядження майном боржника на стадії попереднього засідання.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до абз.1-3 п.п.2.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04.04.2004р. №04-5/1193, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого: Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу. Позаяк Закон про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч.9 ст.13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна зобов'язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником та інше.

Згідно ч.3 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Частиною 1 п.29 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.09 передбачено, що згідно з частиною 6 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Згідно відзивів боржника і розпорядника майна на заяви кредиторів та реєстру вимог кредиторів, заяви розглянуті розпорядником майна разом із керівником боржника, кредиторські вимог, що підтверджені відповідними документами частково визнані та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, до якого також включена сума заборгованості ініціюючого кредитора, що була визнана судом в ухвалі за результатами підготовчого засідання.

В силу ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно - правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Не зважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

При прийнятті рішень щодо визначення кредиторів боржника суд бере до уваги судову практику застосування норм процесуального права з питання повноважень господарського суду на стадії проведення попереднього засідання у провадженнях справ про банкрутство.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п.2 ст.15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

При розгляді вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк суд звертає увагу на наступні обставини:

В порядку ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ініціюючим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк подано заяву про визнання додаткових кредиторських вимог до боржника, яка подана з дотриманням строків, встановлених законодавством.

В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на наявність заборгованості у сумі 24880269,33грн., яка складається з: заборгованості за договорами купівлі-продажу цінних паперів №1Б10-12 від 07.02.12, №Б/12/14 від 09.02.12 на суму 23980000,00грн.; заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б/11/77 від 23.12.11 на суму 883932,60грн.; судового збору в сумі 17678,67грн., стягнутого з боржника на користь кредитора за рішенням господарського суду Донецької області по справі №5006/14/84/2012 від 24.04.12 (за мінусом суми 1341,94грн., погашеної під час здійснення виконавчих дій).

Відповідно до приписів ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, сума боргу у розмірі 17678,67грн., яка складається з судового збору є безспірною за змістом Закону про банкрутство, оскільки стягнута за рішенням суду, яке набуло чинності.

Оскільки стягнута за рішеннями суду сума судового збору була сплачена боржником лише частково у сумі 1341,94грн., кредитором в межах строку, визначеного ст.14 спеціального закону додатково заявлена сума боргу в розмірі 16336,73грн.

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ» у сумі 23980000,00грн. засновані на простроченому виконанні боржником зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів №1Б10-12 від 07.02.12, №Б/12/14 від 09.02.12, які за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу.

Вказана заборгованість, підтверджується відповідними документами, доданими до матеріалів справи, в тому числі актом приймання-передачі векселів від 07.02.12р.

Дослідивши представлені докази в обгрунтування заявлених вимог суд виходив з наступного:

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ» у сумі 23980000,00грн. засновані на простроченому виконанні боржником зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів №1Б10-12 від 07.02.12, №Б/12/14 від 09.02.12, які за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного боржником було порушено умови договорів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

При розгляді кредиторських вимог суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить з дійсності договірних відносин сторін.

На час розгляду грошових вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ» договори купівлі-продажу цінних паперів №1Б10-12 від 07.02.12, №Б/12/14 від 09.02.12, недійсними у встановленому законом порядку не визнано.

Отже, пред'явлення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАВЕКС» не суперечить діючому законодавству.

З наведених обставин, відповідно до приписів діючого законодавства та фактичних матеріалів справи, суд дійшов висновку що грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ» за договорами купівлі-продажу цінних паперів №1Б10-12 від 07.02.12, №Б/12/14 від 09.02.12 підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 33 - 34 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, включена до суми 24880269,33грн. заборгованість у розмірі 883932,60грн. була підставою порушення справи про банкрутство та визнана в ухвалі суду від 13.09.12 за результатами підготовчого засідання.

Відповідно до п.45 Постанови №15, кредитор (кредитори), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство, не подає (подають) заяв після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення цієї справи. Вимоги ініціюючих кредиторів вважаються визнаними і після їх перевірки у підготовчому засіданні підлягають винесенню розпорядником майна до реєстру. При цьому, законодавець надає право такому кредитору (кредиторам) подати до господарського суду заяву (заяви) в порядку ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з додатковими вимогами до боржника, які не були покладені в основу вимог при порушенні справи про банкрутство.

З огляду на зазначене додаткові вимоги конкурсного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк, що визнані розпорядником майна та боржником є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру кредиторів у сумі 23996336,73грн. (заборгованості за договорами купівлі-продажу цінних паперів №1Б10-12 від 07.02.12, №Б/12/14 від 09.02.12 на суму 23980000,00грн.; судового збору в сумі 16336,73грн., стягнутого з боржника на користь кредитора за рішенням господарського суду Донецької області по справі №5006/14/84/2012 від 24.04.12).

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС.І.С.», м.Макіївка, на підставі поданих сторонами матеріалів та приписів чинного законодавства, оцінивши подані докази, суд встановив:

В передбачений Законом про банкрутство строк Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС.І.С.» звернулося до господарського суду Донецької області із заявою про визнання кредитором на загальну суму 250000,00грн., яка складається із заборгованості, що виникла на підставі договору від 18.05.10 на комплексне абонентське юридичне обслуговування та договору від 01.04.11 про надання юридичних послуг з урахуванням додаткових угод до них. Факт прийняття боржником наданих послуг підтверджується підписаними ним актами виконаних робіт, наявними в матеріалах справи.

За вказаними договорами боржнику за період з 18.05.10 по 01.08.12 було надано послуги загальною вартістю 507550,00грн., з яких боржником було частково оплачено у розмірі 257550,00грн. Станом на теперішній час боржник, в порушення умов вказаних договорів не розрахувався за надані йому послуги у повному обсязі. Таким чином у останнього виник борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС.І.С.» у сумі 250000,00грн. Кредитор пред'явив боржнику претензію по данним договорам та просив сплатити заборгованість у сумі 250000,00грн. Вказана заборгованість визнана боржником у відповіді на претензію №40-1/06-08а від 06.08.12, підтверджена матеріалами справи, в тому числі актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.12 та боржником не оспорюється.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З урахуванням викладеного боржником було порушено умови договорів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

При розгляді кредиторських вимог суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить з дійсності договірних відносин сторін.

На час розгляду грошових вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС.І.С.» договір від 18.05.10 на комплексне абонентське юридичне обслуговування та договір від 01.04.11 про надання юридичних послуг, недійсними у встановленому законом порядку не визнано.

Отже, пред'явлення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС.І.С.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАВЕКС» не суперечить діючому законодавству.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС.І.С.» вимоги у сумі 250000,00грн. обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», м.Київ перевіривши вірність розрахунків та відповідність чинному законодавству на підставі поданих сторонами матеріалів та приписів чинного законодавства, суд встановив:

Частиною 1 ст.14 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство конкурсні кредитори є кредиторами за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» подано заяву з грошовими вимогами до боржника в розмірі 30504747,83грн. (поштове відправлення заяви датується 20.10.12, тобто у термін, визначений ч.1 ст.14 Закону про банкрутство).

Обґрунтовуючи свої вимоги банк посилається на наявність у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАВЕКС» перед ним заборгованості:

1) за кредитним договором №К-09 від 24.12.07, що складається з заборгованості за основною сумою кредиту - 12500000,00грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 8517666,42грн.; заборгованості за нарахованою пенею за порушення строків виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом - 246126,40грн.;

2) за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08, відповідно до договору поруки №Н-1231-08 від 02.06.08, що складається з заборгованості за основною сумою кредиту - 8193749,78грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 944836,74грн.; заборгованості за нарахованою пенею за порушення строків виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом - 102368,49грн.

За матеріалами справи 24.12.07 між Закритим акціонерним товариством «Донгорбанк» та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАВЕКС» був укладений кредитний договір №К-09. В доповнення до кредитного договору 28.12.07 була укладена додаткова угода.

Згідно доданої до заяви копії Статуту (п.1.1) Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» внаслідок реорганізації шляхом приєднання ПАТ «Донгорбанк» до ПАТ «ПУМБ» на підставі рішення єдиного акціонера, що одноосібно здійснює повноваження позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Донгорбанк» від 15.07.11 №2/2011 та рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Перший український міжнародний банк» від 15.07.11 (протокол № 59).

Відповідно до кредитного договору предметом договору є надання банком позичальнику кредиту в режимі невідновлювальної кредитної лінії в максимальній сумі в розмірі 15000000,00грн., строком до 23.12.10, процентна ставка за користування кредитом 17% річних по строковій заборгованості та 22% річних по простроченій заборгованості.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.2 ст.1056 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитором, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч.3 ст.198 Господарського кодексу України.

В частині 1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 1.1, 3.3.1, 3.4.1 кредитного договору банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в національній валюті та надав позичальникові грошові кошти за рахунок кредитної лінії на умовах даного договору, а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, повертати банку кредит в обсягах та у термінах, зазначених в договорі та додатковій угоді до нього.

Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі, а саме видав кредит позичальнику, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, позичальник належним чином не виконав покладені на нього зобов'язання за кредитним договором, а саме в обумовлені строки не здійснив повернення банку кредиту, процентів за користування кредитом у розмірах та термінах, що передбачено кредитним договором.

Таким чином, внаслідок порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором та додатковою угодою до нього, станом на теперішній час загальна сума заборгованості по кредиту становить 12500000,00грн. Крім того боржнику нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 01.03.09 по 02.09.12 у розмірі 8517666,42грн.

Відповідно до положень ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити неустойку у відповідності до умов договору, згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойка (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочки, у відповідності до п.5.1 кредитного договору.

Заявником станом на 02.09.12 нарахована пеня в розмірі 246126,40грн. за період з 27.03.09 по 31.08.12.

У відзиві №5/1-11 від 05.11.12 на заяву про визнання кредитором ПАТ «Перший український міжнародний банк», розпорядник майна та боржник повідомили, що в результаті розгляду заяви та доданих до неї документів, які підтверджують грошові вимоги, було встановлено, що заявлені кредиторські вимоги банку, які складаються із заборгованості за основною сумою кредиту - 12500000,00грн., відсотками за користування кредитом в розмірі 8517666,42грн. та пенею за порушення строків виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, нарахованою за період з 29.08.11 по 31.08.12 в розмірі 55289,75грн., є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Боржником та розпорядником майна відмовлено у визнанні пені в сумі 190836,65грн нарахованої за період з 27.03.09 по 29.07.11 з причини пропуску строку позовної давності.

У поданій до господарського суду скарзі, яка містить заперечення щодо відзиву розпорядника майна та божника, кредитор зазначив, що заборгованість боржника за сумою пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом станом на 02.09.12 (включно) становить 59644,61грн, з яких: 4354,86грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за строковою заборгованістю; 55289,75грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за простроченою заборгованістю. Водночас, кредитор зазначив, що розпорядник майна та боржник визнали лише пеню за порушення строків сплати відсотків за простроченою заборгованістю у розмірі 55289,75грн.

В письмових доповненнях №КНО-61-05-491 від 06.11.12 до скарги від 27.11.12 №КНО-61-05-470, наданих до господарського суду 07.12.12, Кредитор погодився із сумою заборгованості зі сплати нарахованої пені за порушення строків виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, яка визнана боржником станом на 02.09.12 у розмірі 55289,75грн.

В ході детального, об'єктивного дослідження вимог заявника - ПАТ «Перший український міжнародний банк», перевірки в судовому процесі обставини справи в їх сукупності на підставі поданих банком до суду письмової заяви з вимогами до боржника та документів на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» в сумі основного боргу за кредитним договором - 12500000,00грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 8517666,42грн. та пеня за період з 29.08.11 по 31.08.12 в сумі 55289,75грн.

Крім того, господарський суд зазначає, що грошові вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» у сумі 55289,75грн., які складаються з нарахованої пені в силу приписів ч.6 ст. 31 Закону про банкрутство підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до шостої черги, оскільки відповідно до вимог ст.1 цього Закону до складу грошових зобов'язань не зараховуються недоїмка (штраф, пеня) визначена на дату подання заяви до господарського суду. При цьому вказаною нормою не встановлюються винятки щодо залежності походження недоїмки (штраф, пеня) від основного зобов'язання (чи є таке зобов'язання забезпеченим заставою або ні).

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України викладений у постанові від 10.03.10 по справі №2-3/605-2009.

Стосовно заборгованості за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08 на підставі договору поруки №Н-1231-08 від 02.06.08 суд зазначає наступне:

За змістом поданої заяви та усних пояснень представника Банку, вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» у розмірі 9240955,01грн. заявлені на підставі договору поруки №Н-1231-08 від 02.06.08 (далі -Договір поруки), укладеного між Боржником та ЗАТ «Донгорбанк» (правонаступником - ПАТ «Перший український міжнародний банк»).

Кредитор у своїй заяві зазначає, що наведений договір поруки є забезпеченням виконання кредитних зобов'язань Нестеренко С.О. (далі - Позичальник) на підставі кредитного договору №Н-1231-08 від 30.05.08 (далі - Кредитний договір), укладеного між Позичальником та ЗАТ «Донгорбанк» (далі-Банк).

На підставі Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 9500000,00грн. зі строком кредиту до 29.05.28 з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 18% річних по строковій заборгованості та 23% річних по простроченій заборгованості. Позичальник в свою чергу зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами (п.2.1 Кредитного договору).

Відповідно до п.1.1 договору поруки Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №Н-1231-08 від 02.06.08 (далі - Основне зобов'язання). Поручитель відповідає перед Банком за порушення основного зобов'язання Нестеренко С.О.

Відповідно до п.2.5 договору поруки Поручитель при настанні строку виконання зобов'язань за Основним зобов'язанням, на протязі двох днів зобов'язаний провести сплату заборгованості Кредитору.

Згідно п.3.1 договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання основного зобов'язання.

Підстави своїх вимог, Банк обґрунтовує посиланнями на ст.543 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що при наявності солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв'язку з тим, що передбачені кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08 зобов'язання Позичальником не виконані, розрахована Банком сума заборгованості у розмірі 9240955,01грн. заявлена до Поручителя Нестеренко С.О. - Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАНАВЕКС» у справі про банкрутство останнього.

В судовому засіданні представник Банку підтримує та просить суд визнати заявлені вимог у розмірі 9240955,01грн. у повному обсязі та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

Згідно відзиву розпорядника майна та боржника, вимоги Банку в цій частині відхилено повністю.

Обґрунтування підстав відхилення полягає в наступному:

- вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк», який є правонаступником сторони за договором поруки №Н-1231-08 від 02.06.08 - ЗАТ «Донгорбанк», не є конкурсними оскільки боржник дізнався про правонаступництво лише під час отримання заяви про визнання кредитором;

- у Нестеренко С.О. відсутня заборгованість за кредитним договором №Н-1231-08 від 02.06.08 про який зазначається у договорі поруки;

- боржником як третьою особою здійснювались платежі за Нестеренко С.О. саме за кредитним договором №Н-1231-078 від 30.05.08 за письмовим клопотанням останнього;

- зобов'язання за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08 забезпечено договором іпотеки, тому вимоги Кредитора з урахуванням визначених законом ознак поняття «грошового зобов'язання» не є грошовими та такими що фактично виникли на момент порушення справи про банкрутство;

- боржник не був обізнаний про невиконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором №1231-08 від 02.06.08. Відповідно вимоги про сплату заборгованості до Поручителя не направлялися, внаслідок чого з урахування норм ст.559 Цивільного кодексу України Кредитором втрачено право вимоги щодо повернення суми кредитних коштів;

- на підтвердження своїх вимог Банком надана копія кредитного договору №Н-1231-08 від 30.05.08, тобто іншого кредитного договору в забезпечення виконання зобов'язань якого укладений договір поруки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думки представників кредитора та боржника, господарський суд дійшов висновку, що заявлені ПАТ «Перший український міжнародний банк» вимоги за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08 згідно договору поруки №Н1231-08 від 02.06.08 у сумі 9240955,01грн. є такими, що не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАВЕКС», з наступних підстав:

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в процедурі банкрутства визнаються та включаються до реєстру вимог кредиторів лише грошові вимоги до боржника.

Конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника.

Матеріали справи свідчать, що заява кредитора ПАТ «Перший Український міжнародний банк» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАВЕКС» в цій частині є спірною, боржником та розпорядником майна не визнається.

Як вбачається із змісту заяви про визнання кредитором спірні вимоги Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНАВЕКС» ґрунтуються на договорі поруки №Н-1231-08, укладеного 02.06.08 для забезпечення вимог за договором кредиту №Н-1231-08, укладеним між Банком та Нестеренко С.О. 30.05.08 на суму 9500000,00грн.

Приписами ст.ст.553, 554 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст.554 Цивільного кодексу також встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що за своєю правовою природою договір поруки є вторинним (похідним) від основного зобов'язання. При цьому законодавець чітко визначає обов'язкову умову для стягнення заборгованості за договором поруки - (наявність) існування на цей час основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від основного боржника за грошовим зобов'язанням, так і від майнового поручителя.

За змістом ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, яки мають значення для вирішення господарського суду.

В силу ст.1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно абз.6. ст.1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

На підставі положень Закону про банкрутство, у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно - правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

За наявними матеріалами справи на підтвердження своїх вимог Банком надана копія кредитного договору №Н-1231-08 від 30.05.08 та як зазначає кредитор, ТОВ «УКРНАВЕКС» є зобов'язаною перед Банком особою на підставі правовідносин поруки - при цьому, згідно п.1.1 договору поруки №Н-1231-08 від 02.06.08 Поручитель поручився перед Кредитором за виконання боржником Нестеренко С.О. зобов'язань за кредитним договором №Н-1231-08 від 02.06.08. Тобто, поручитель поручився перед Кредитором за іншим кредитним договором.

Таким чином, наявні в матеріалах справи договір поруки №Н-1231-08 від 02.06.08 та кредитний договір №Н-1231-08 від 30.05.08 не пов'язані між собою правовим зв'язком.

Така невідповідність реквізитів у договорі поруки із реквізитами кредитного договору Банком не спростована, матеріали справи не містять жодних доказів які б в розумінні ст.32 - 34, 36 ГПК України підтвердили факт того, що боржник є поручителем за договором кредиту від 30.05.08 №Н-1231-08, укладеним між Банком та Нестеренко С.О. і іншого суду не доведено.

Відтак, вимоги ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ТОВ «УКРНАВЕКС» заявлені за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08 згідно до договору поруки №Н1231-08 від 02.06.08 є недоведеними належними та допустимими доказами.

Судом не приймається до уваги посилання ПАТ «Перший Український міжнародний банк» на те, що ТОВ «УКРНАВЕКС» було зроблено декілька платежів за Позичальника - Нестеренко С.О. безпосередньо як поручителя за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08. з наступних підстав:

Відповідно до наданих документів, ТОВ «УКРНАВЕКС» здійснено декілька платежів за Позичальника - Нестеренко С.О. за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08.

Дослідивши банківські виписки щодо проведення ТОВ «УКРНАВЕКС» платежів за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08. судом встановлено, що в графах «призначення платежу» відсутнє посилання на договір поруки №Н-1231-08 від 02.06.08 у зв'язку з чим вважати вказані платежі як такі, що сплачені відповідно до договору поруки №Н-1231-08 від 02.06.08 підстави відсутні.

Крім того, п.8.2 кредитного договору №Н-1231-08 від 30.05.08 встановлено, що виконання зобов'язань Позичальника за цим договором може бути виконано третьою особою. При цьому банк зобов'язується прийняти виконання, запропоноване за Позичальника третьою особою.

В силу приписів ст.528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконати, запропоноване за боржника іншою особою.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що вказані платежі були здійснені ТОВ «УКРНАВЕКС» як третьою особою на підставі письмових звернень Нестеренко С.О., які містять посилання на платіжні реквізити та суми, які підлягали сплаті.

Також судом не приймаються до уваги посилання ПАТ «Перший Український міжнародний банк» на листи ТОВ «УКРНАВЕКС» від 20.10.2009р. та від 28.10.2009р., як на доказ визнання боржником факту наявності зобов'язань за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08, як у поручителя за договором поруки №Н-1231-08 від 02.06.08, оскільки вказані листи не містять даних, що ТОВ «УКРНАВЕКС» є поручителем Нестеренко С.О. саме за договором поруки від №Н-1231-08 від 02.06.08.

Крім того, наявність вищевказаних листів жодним чином не підтверджує факт укладання між Банком та ТОВ «УКРНАВЕКС» договору поруки саме за кредитним договором №Н-1231-08 від 30.05.08.

Враховуючи вищевикладені результати розгляду спірних кредиторських вимог Банку, з урахуванням письмових заперечень щодо часткового невизнання розпорядником майна та боржником вказаних вимог, скарга ПАТ «Перший український міжнародний банк» №КНО-61-05-470 від 27.11.12 є фактично розглянутою по суті.

За результатами судового засідання, з огляду на викладене, суд вважає, що підстави для подальшого відкладення розгляду справи чи відмови в затвердженні наданого суду реєстру відсутні.

Керуючись ст.1, п.1 ст.5, ст.ст. 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 4-1, 32, 33, 34, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Визнати вимоги кредиторів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС.І.С.», м.Макіївка на суму основного боргу 250000,00грн. (вимоги четвертої черги);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Донецьк з додатковими вимогами на суму основного боргу 23996336,73грн. (вимоги четвертої черги);

3. Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», м.Київ - 21017666,42грн. (вимоги першої черги), окремо - 55289,75грн. - пеня;

Затвердити реєстр вимог кредиторів на загальну суму основного боргу 46147935,75грн. та додатково пені на суму 55289,75грн., що складається з вимог:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС.І.С.», м.Донецьк на суму основного боргу 250000,00грн. (вимоги четвертої черги);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДИНГ», м.Харцизьк на суму основного боргу 24880269,33грн. (вимоги четвертої черги);

3. Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», м.Київ - 21017666,42грн. (вимоги першої черги), окремо - 55289,75грн. - пеня;

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк», м.Київ у визнанні кредитором на суму 9240955,01грн.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі вважаються погашеними.

Розпоряднику майна окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпоряднику майна окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Встановити дату скликання перших загальних зборів кредиторів на 27.12.12.

Розпоряднику майна протягом 10 днів після винесення ухвали повідомити кредиторів про місце та час проведення зборів і організувати їх проведення.

Збори провести за місцем знаходження боржника відповідно до ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Рішення про створення та склад комітету кредиторів подати до господарського суду.

Дату засідання суду для вирішення питання щодо подальшої процедури (санація, ліквідація) встановити на 16.01.13 о 10.05год. (каб. №306).

Розпоряднику майна подати до суду звіт розпорядника майна, письмовий аналіз фінансово-господарської діяльності боржника з висновками щодо можливостей відновлення платоспроможності боржника (санація, ліквідація).

Комітету кредиторів надати суду клопотання щодо подальшої процедуру у справі про банкрутство (санація, ліквідація).

Явка розпорядника майна, представників членів комітету кредиторів та боржника в судове засідання 16.01.13 о 10.05год. обов'язкова.

Суддя Лейба М.О.

Вик тел.

Надруковано примірників -

господарському суду Донецької області -

кредитору -

боржнику -