Ухвала суду № 28123600, 13.12.2012, Апеляційний суд міста Севастополя

13.12.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-2790/2396/2012р. Головуючий у першій

інстанції Шкірай М.І.

Категорія 20 Доповідач у апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Володіної Л.В.,

суддів - Андрейченко А.А., Моцного М.В.,

за участю:

секретаря - Мазнєва Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто просто" на заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 16 травня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" (далі - ТОВ „Авто Просто"), в якому просив визнати недійсною угоду № 37333 від 14 серпня 2011 року, додатки до угоди №№ 1,2, укладену між ним та ТОВ «Авто Просто», стягнути з відповідача на його користь 8009 грн. 24 коп., сплачених за угодою.

Вимоги обґрунтовані тим, що 14 серпня 2011 року позивач уклав з ТОВ «Просто Авто» зазначену вище угоду, предметом якої є надання учаснику послуг системи „Авто Так", з метою придбання легкового автомобіля на суму 159840 грн. На виконання угоди позивач сплатив вступний внесок в сумі 5754,24 грн., та перший внесок в сумі 2255 грн. Виконуючи протягом двох місяців належним чином умови угоди, будучи учасником системи, сплативши фактично 5% вартості автомобіля, не отримавши його через 10 днів після укладення угоди, належно ознайомившись з умовами угоди та її додатками, зрозумів, що порушено його право як споживача. Позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення у повному обсязі грошових коштів, сплачених ним за договором, однак відповідач погодився повернути лише 2255 грн.

Позивач вважає, що такі умови договору, за яких відповідач покладаючи витрати на учасників системи придбання в групах і не вкладаючи власних коштів організував власну діяльність за рахунок споживачів, є несправедливими, угода укладена у зв'язку з використанням відповідачем нечесної підприємницької практики, вводить споживачів в оману, що в силу положень Закону України „Про захист прав споживачів" є підставою для визнання такої угоди недійсною.

Заочним рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 16 травня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволений.

Ухвалою того ж суду від 20 серпня 2012 року відповідачу відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 16 травня 2012 року (а.с.101).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, постановити нове рішення про відмову в позові.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.141, 142). Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с.143). Відповідно до ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що умови спірного договору є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, і того, що відповідач здійснює нечесну підприємницьку практику.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст.203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно положень ч. 1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України „Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

У разі якщо споживач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, а суб'єкт підприємницької діяльності без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності відповідної системи, укладений між сторонами договір не є угодою про посередницьку діяльність; діяльність підприємця з реалізації такої системи є такою, що вводить споживача в оману.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 14 серпня 2011 року позивачем та ТОВ «Авто Просто» укладена угода № 373833, предметом якої є надання учаснику послуг системи „Авто Так", з метою придбання легкового автомобіля „Chevrolet Cruze" на суму 159840 грн. (а.с.5). На виконання угоди позивач, будучи учасником системи, сплатив вступний внесок в сумі 5754,24 грн., та перший внесок в сумі 2255 грн., а всього 8009,24 грн., тобто фактично 5% вартості автомобіля, але автомобіль не отримав (а.с. 9, 11).

Судом також встановлено, що позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ «Авто Просто» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи „Авто Так".

Враховуючи наведене, а також те, що Законом України „Про захист прав споживачів" встановлена недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що права позивача, як споживача, відповідачем порушені, підлягають судовому захисту та обґрунтовано задовольнив позов.

Аналогічна правова позиція міститься в Висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України за перше півріччя 2012 року, які обов'язкові для застосування судами при здійсненні судочинства (постанова Верховного Суду України від 23 травня 2012 року у справі № 6-35 цс 12).

Приведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують і не дають підстав до висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд встановив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і прийшов до правильного висновку про задоволення позову, підстав передбачених ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто просто" відхилити.

Заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 16 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ Л.В. Володіна

Судді: /підпис/ М.В. Моцний

/підпис/ А.А. Андрейченко

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя Л.В. Володіна