Ухвала суду № 28116325, 07.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 р. Справа № 90134/09/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Рибачука А.І., Носа С.П.,

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «СІО-К» звернулося в суд з позовом до Ужгородської МДПІ про скасування податкових повідомлень - рішень від 10.08.2009 року № 354/23-2/2/22101670/10852 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 392911 гривень та від 10.08.2009 року № 355/23-2/22101670/10853 про збільшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 430315 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що при проведенні перевірки податковим органом було охоплено податкові періоди, які не брали участі у розрахунку суми бюджетного відшкодування, а саме з 01.04.2007 року по 31.05.2007 року, з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року. Позивач вважає, що відповідач неправомірно зменшив суму бюджетного відшкодування, взявши до уваги податкові декларації за попередні періоди та не врахувавши належним чином відомості, зазначені у декларації за травень 2009 року.

Крім того зазначає, що за результатами перевірки з питань дотримання податкового та валютного законодавства, було складено акт від 05.08.2009 року та відповідно зроблено висновок про порушення підприємством вимог п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість,» тому прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.01.2008 року, яким було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року в сумі 392911 гривень. У подальшому відповідач, на думку представника позивача, неправомірно збільшив суму бюджетного відшкодування, в той час як фактично такими діями позбавив позивача права на бюджетне відшкодування, оскільки відповідно до п.п. 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі заниження заявленої платником суми бюджетного відшкодування вважається, що платник добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування. На підставі вищевикладеного, сторона позивача вважає, оскаржувані податкові повідомлення - рішення незаконними та такими, що суперечать вимогам законодавства, а тому просить їх скасувати.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що ТзОВ «СІО-К» порушило вимоги пп.7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168 та п.п.4.4. п.4 Наказу №166, а саме уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у червні за травень 2009 року за №900232538 від 26.06.2009 року, було відкориговано помилки попередніх звітних податкових періодів: березень-грудень 2008 року та січень 2009 року, в той час як позивач вправі був одним уточнюючим розрахунком виправити помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В основному покликається на обставини, подібно викладені як у позовній заяві.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво №10339209, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 221016707048.

Згідно з поданою ТзОВ «СІО-К» до Ужгородської МДПІ податковою декларацією з ПДВ за травень 2009 року за № 5969 від 19.06.2009 року та уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у червні за травень 2009 року №900232538 від 26.06.2009 року розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника, складає 395334,00 грн.

Ужгородською МДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «СІО - К» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2009 року, за наслідками якої було складено акт від 05.08.2009 року №103\23-2\22101670.

Згідно п.п. 3.3 акту було встановлено, що у позивача залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - квітня 2009 року (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) відсутній.

Так, ТзОВ «СІО -К» завищено бюджетне відшкодування по декларації за травень 2009 року в сумі 392911,00 грн., оскільки у позивача відсутній залишок від'ємного значення, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, а саме за січень 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ «СІО-К» постачальникам у квітні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2007 року, січні, лютому 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за березень 2008 року - в сумі 28568 грн., за лютий 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ «СІО-К» постачальникам у січні, лютому 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за березень 2008 року - в сумі 47902 грн., за березень 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам у жовтні, грудні 2007 року, січні, лютому, березні, квітні 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за квітень, травень 2008 року - в сумі 53527 грн., за квітень 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ «СІО-К» постачальникам у січні, лютому, квітні, травні, серпні, вересні 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за травень, червень, серпень, вересень 2008 року - в сумі 95365 грн., за травень 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ «СІО-К» постачальникам у жовтні, грудні 2007 року, квітні, травні, червні, липні 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за червень, липень, серпень 2008 року - в сумі 20087 грн., за червень 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ «СІО-К» постачальникам у лютому, березні, квітні, червні 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за липень 2008 року - в сумі 64452 грн., за серпень 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ «СІО-К» постачальникам у квітні, травні, червні, липні, вересні, жовтні 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за вересень, жовтень, листопад 2008 року - в сумі 20083 грн., за вересень 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам у вересні 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року - в сумі 4512 грн., за жовтень 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ «СІО-К» постачальникам у січні, лютому, березні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 року, січень 2009 - в сумі 58134 грн., за листопад 2008 року - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ «СІО-К» постачальникам у грудні 2008 року та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за січень 2009 - в сумі - 281 грн.

Згідно висновків, викладених в акті, перевіркою було встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України від 17.03.2008 року № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», оскільки ТзОВ «СІО-К» завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 392911 гривень, у тому числі за травень 2009 року на суму 392911 гривень. Також в порушення п.п. 7.7.1 п.п.7.7.2 , абзацу «а» п.п.7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 430315 гривень.

На підставі акту перевірки начальником Ужгородської МДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.08.2009 року №354/23-2/22101670/10852, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 392911 гривень.

Пунктом 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Крім того, відповідно до п. 2.3. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592 платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітні декларація.

Однак, не дотримання позивачем вимог вищевказаного Закону та Порядку призведе до заниження суми податкових зобов'язань по податку на прибуток за 2008 рік, а саме платником було занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2008 рік на 174795,00 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 2.3. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592, а саме подавши податкову декларацію з податку на прибуток за 1 -й квартал 2009 року № 4514 від 12.05.2009 року, позивач провів лише відображення виявлених помилок минулих податкових періодів у рядках 02.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів по валових доходах) та 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів по валових витратах), а також сплатив суму штрафних санкцій у розмірі 8740,00 грн. без збільшення податкового зобов'язання на суму 174795,00 грн. та її відображення у складі Декларації за 1 квартал 2009 року № 4514 від 12.05.2009 року, що прямо передбачено Законом та даним Порядком: відобразити суму недоплати у складі декларація, збільшену на суму штрафу з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку.

Сплата штрафу у розмірі 8740,00 грн. без відображення суми недоплати, збільшеної на суми цього штрафу та податкового зобов'язання по основному платежу у розмірі 174795,00 грн. не свідчить про дотримання позивачем зазначеного вище порядку коригування податкових зобов'язань.

Відповідно до абзацу «б» пп. 7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відтак, слід погодитися із висновками суду першої інстанції про те, що камеральною перевіркою правомірно донараховано податок на прибуток у розмірі 174795,00 грн., а податкове повідомлення рішення Ужгородської МДПІ від 02.06.2009 року № 612/1550 є відповідно законним, прийнятим із дотриманням норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, випливає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року по справі № 2а-3698/09/0770, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді А.І. Рибачук

С.П. Нос