Ухвала суду № 28115237, 12.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р. Справа № 28105/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року в справі за позовом державного комунального підприємства управління «Тепловодоканал» до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року державне комунальне підприємство управління (далі ДКПУ) «Тепловодоканал» звернулося до суду з позовом до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області (далі ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач посилався на те, що ДКПУ «Тепловодоканал» є комунальним підприємством Новодністровської міської ради і відповідно платником податку на прибуток, який хоч і є загальнодержавним податком, але згідно п.15 ч.1 ст.69 Бюджетного кодексу України належить до доходів місцевого бюджету. На виконання даних положень закону, Новодністровська міська рада в межах своєї компетенції, керуючись Законами України «Про систему оподаткування», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Державний бюджет України» на 2007, 2008, 2009 роки», положеннями Бюджетного кодексу України, на засіданнях сесії Новодністровської міської ради прийняла рішення №181 від 26.12.2006 року, №10 від 23.01.2008 року, №6 від 22.01.2009 року про звільнення ДКПУ «Тепловодоканал» у 2007, 2008 та 2009 роках від сплати податку на прибуток та від сплати податку за землю.

Відносно плати за землю, то п.п.1,2 ст.66 та п.1 ст.69 Бюджетного кодексу України передбачено зарахування плати за землю у розмірах 25% до обласного бюджету та 75 % відповідно до бюджету міста обласного значення.

Після проведення відповідачем планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 1.07.2007 року по 30.09.2009 року позивачем в добровільному порядку сплачено частину плати за землю в розмірі 25%, що належить до надходжень обласного бюджету від загальної нарахованої суми податку за землю. Доказами цього є копії платіжних доручень №№ 95, 107, 108 від 10.02.2010 року на загальну суму 11216,46 грн.

Тому, оскаржувані рішення Сокирянської ОДПІ є помилковими, необґрунтованими, прийняті односторонньо без з'ясування обставин та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Позивач, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 25.05.2010 року, просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сокирянської ОДПІ № 0000042300/1 від 9.03.2010 року по податку на прибуток підприємств на загальну суму 303072 грн. та № 0000052300/1 від 9.03.2010 року по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 35378,99 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сокирянської ОДПІ від 9.03.2010 року за № 0000052300/1 на загальну суму 35378,99 грн. та №0000042300/1 на загальну суму 303072 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Сокирянська ОДПІ, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» органам місцевого самоврядування не надано повноважень щодо встановлення пільг підприємствам комунальної власності зі сплати податку на прибуток підприємств. Щодо сплати податку за землю, то позивач частково сплатив суму заборгованості з даного податку, що свідчить про часткове визнання ним оскаржуваних податкових-повідомлень рішень.

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою постанову Сокирянського районного суду від 1.03.2010 року, згідно якої головний бухгалтер ОСОБА_1 визнала свою вину у порушеннях зазначених в акті перевірки та була притягнута до адміністративної відповідальності.

У зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В справі встановлено, що в період з 16.12.2009 року по 20.01.2010 року Сокирянською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ДКПУ «Тепловодоканал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2007 року по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.01.2010 року №30/23-013/14271932, в якому зазначено встановлені порушення ДКПУ «Тепловодоканал»:

- ст.15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 202048 грн.;

- пп. «а» п. 19.2, пп. пп. 8.1.1, 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів в загальній сумі 822 грн.;

- ч.3 ст.12 Закону України «Про плату за землю» в результаті чого занижено плату за землю на загальну суму 23585,99 грн.

9.03.2010 року Сокирянською ОДПІ на підставі акту перевірки, якою встановлені порушення позивачем податкового законодавства, прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000052300/1 зі сплати податку за землю на загальну суму 35378,99 грн. (з врахуванням штрафних санкцій) та №0000042300/1 по податку на прибуток підприємств на загальну суму 303072 грн. (з врахуванням штрафних санкцій).

Згідно рішень Новодністровської міської ради №181 від 26.12.2006 року, №10 від 23.01.2008 року, №6 від 22.01.2009 року ДКПУ «Тепловодоканал» у 2007, 2008 та 2009 роках було звільнено від сплати податку на прибуток та від сплати податку за землю.

Згідно копій платіжних доручень №№ 95, 107, 108 від 10.02.2010 року на загальну суму 11216,46 грн. позивачем сплачено податок на землю до Державного бюджету м. Чернівці (обласного бюджету).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в частині виконання рішення сесії Новодністровської міської ради діяв правомірно. Враховуючи факт самостійної сплати 25% плати за землю до бюджету обласного значення, в діях позивача відсутнє порушення податкового законодавства, тому податкові повідомлення-рішення Сокирянської ОДПІ є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 1 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 5-рп від 16.02.2010 року у справі за конституційним зверненням акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", положення ч.2 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII та ст. 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР у системному зв'язку з положеннями ст.ст. 5, 7, 8, 67, 92, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 69, 96, 97, 103, 108 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 16, 61, 62, 63, 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі ч.2 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Відповідно до п. 2 та п. 15 ст. 69 Бюджетного кодексу України, який був чинним на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать: 75% плати за землю - для бюджетів міст обласного значення; податок на прибуток підприємств комунальної власності.

Згідно з п.25 ст. 2 цього ж Кодексу міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. З врахуванням того, що дані кошти не відносяться до міжбюджетних трансфертів та не можуть безоплатно та безповоротно передаватися від одного бюджету до іншого, тобто з місцевого до державного, Новодністровська міська рада була вправі прийняти рішення №181 від 26.12.2006 року, №10 від 23.01.2008 року, №6 від 22.01.2009 року про звільнення ДКПУ «Тепловодоканал» у 2007, 2008 та 2009 роках від сплати податку на прибуток та від сплати податку за землю, яким звільнила позивача від сплати зазначених податків, в межах суми, яка підлягає зарахуванню до бюджету Новодністровської міської ради.

Враховуючи факт самостійної сплати позивачем 25% податку за землю до бюджету обласного значення, колегія суддів вважає, що в діях ДКПУ «Тепловодоканал» відсутнє порушення чинного податкового законодавства, а дії відповідача в частині винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, тому задоволення позову судом першої інстанції є обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для її задоволення.

За таких обставин постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Посилання апелянта на рішення Сокирянського районного суду від 1.03.2010 року згідно якого головного бухгалтера ДКПУ «Тепловодоканал» притягнено до адміністративної відповідальності за порушення, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові-повідомлення рішення, не заслуговують на увагу, оскільки предметом судового розгляду 1.03.2010 року було встановлення правомірності дій головного бухгалтера, а не законність оскаржуваних податкових-повідомлень рішень Сокирянської ОДПІ.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року по справі № 2а-1559/10/2470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М.Старунський