Ухвала суду № 28115122, 06.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 р. Справа № 16827/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Яворського І.О., Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю - компанії "Інвестжитлобуд" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю - компанії "Інвестжитлобуд" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю - компанія «Інвестжитлобуд» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.01.2010 року №0002932342/3, яким позивачу визначено податкові зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 5514153 грн., у тому числі за основним платежем 3676102 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1838051 грн. та №0002922342/3, яким позивачу визначено податкові зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 8664809 грн., у тому числі за основним платежем 4493516 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4171293 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.07.2009 року ДПІ у м.Рівне прийнято наказ на проведення додаткової (позапланової) перевірки ТОВ-компанія «Інвестжитлобуд». При проведенні перевірки позивачеві не було вручено наказ та направлення на проведення позапланової перевірки. В акті перевірки відсутні посилання ДПІ в м.Рівне про направлення письмового запиту на підприємство про надання документів для проведення невиїзної перевірки. При цьому підприємство було позбавлене можливості надати письмові документи для невиїзної перевірки, яка проводилася відповідачем без письмового запиту щодо надання таких документів. Крім того, акт перевірки від 17.06.2009 року №768/23-400/30841150, на підставі якого винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення, позивач не отримував.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року в позові відмовлено з тих підстав, що позивачем не наведено належних та допустимих доказів для скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач, який просить скасувати постанову суду та прийняти нову за якою задовольнити позовні вимоги. При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що при проведенні перевірки позивачеві не було вручено наказ та направлення на проведення позапланової перевірки. Тому підприємство було позбавлене можливості надати письмові документи для невиїзної перевірки, яка проводилася відповідачем без письмового запиту щодо надання таких документів.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю - компанія «Інвестжитлобуд» зареєстровано розпорядженням міського голови міста Рівне 31.03.2000 року та взято на облік в органах ДПС 14.04.2000 року.

Працівниками ДПІ у м.Рівне проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ - компанії «Інвестжитлобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року та з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведення взаєморозрахунків з ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» за вказаний період.

За результатами перевірки 17.06.2009 року складено Акт № 768/23-400/30841150 та встановлено порушення товариством вимог абз.4 пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого за перевіряємий період завищено валові витрати на суму 17904302 грн., у тому числі за 1 кв. 2008 року - 4631881грн., 2 кв. 2008 року - 1214472 грн., 3 кв. 2008 року - 6614419 грн., 4 кв. 2008 року - 5443530 грн., а саме віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів, робіт, послуг, які на момент перевірки не підтверджені відповідними первинними документами; завищено амортизаційні відрахування в сумі 69763 грн. (не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку) та завищено податковий кредит на суму 3831917 грн. внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість, які на момент перевірки не підтверджені відповідними податковими накладними та митними деклараціями.

29.01.2010 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме за № 0002922342/3, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 8664809 грн., у тому числі за основним платежем - 4493516 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 4171293 грн. та за №0002932342/3, яким позивачу визначено податкові зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 5514153 грн., у тому числі за основним платежем - 3676102 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1838051 грн.

Перевірка проведена без відома генерального директора ОСОБА_2 та присутності директора ОСОБА_3 у зв'язку з неможливістю вручити керівництву підприємства повідомлення про проведення перевірки та відповідні направлення. Про ці обставини зазначено у вступній частині акта перевірки та підтверджується актами про відмову від допуску до перевірки та про відсутність посадових осіб позивача за фактичною адресою місцезнаходження. Для підписання акта перевірки від 17.06.2009 року посадові особи товариства не з'явилися, хоча на адресу підприємства було направлено запрошення №25461/23-414 від 10.06.2009 року. Вказане запрошення було отримано уповноваженою особою позивача. Це підтверджується актом неявки посадових осіб товариства для підписання акта перевірки.

Постановою Рівненського міського суду від 27.02.2009 року задоволено подання слідчого СВ «03» СУ УМВС України в Рівненській області про призначення позапланової виїзної перевірки господарської діяльності ТзОВ-компанії «Інвестжитлобуд», надано Державній податковій адміністрації України в Рівненській області дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки господарської діяльності позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вчинення удаваних (мнимих) угод при проведенні взаєморозрахунків з ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон»

Здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно з п.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-ХІІ є однією з функцій, покладених на державні податкові інспекції.

Відповідно до пп.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111 відповідач є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Підпунктом 2.2.1 п.2.2 ст.2 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 відповідачу, як контролюючому органу, надано право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти зарахування та сплати стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Вказане право відповідача, як органу державної податкової служби України, деталізовано положеннями п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ, згідно з якими податкові органи наділені правом здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Суд першої інстанції, аналізуючи приписи п.1.2, п.4.3, п.4.9 наведеного Порядку №327, вірно встановив, що посадовими особами податкового органу дотримано вказані вимоги, що стверджується актом про відмову від допуску до перевірки від 21.05.2009 року, актом відсутності посадових осіб за фактичною адресою місцезнаходження від 22.05.2009 року. Також 22.05.2009 року та 22.07.2009 року податковим органом на адресу позивача направлялися листи-вимоги про надання документів для проведення планової документальної перевірки та на запрошення податкового органу про явку на підписання акта невиїзної документальної перевірки посадові особи товариства до податкового органу не з'явилися, що підтверджується актом неявки посадових осіб підприємства для підписання акта перевірки.

Факти виявлених порушень позивачем не заперечуються, жодних доказів на спростування обставин, встановлених у ході перевірки, позивач суду не надав.

Суд першої інстанції вірно встановив і цього не спростовує сторона апелянта, що предметом даного позову є податкові повідомлення-рішення, а підставою - порушення порядку проведення перевірки та ознайомлення з її результатами.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивач не зазначивши конкретні показники податкової звітності та документи в їх обґрунтування, не спростовуючи суми, визначені податковим органом, позбавив суд можливості у разі необхідності вийти за межі підстав позову та захистити його права й інтересів. Відтак, суд розглядає даний позов лише в межах підстав, зазначених у позовній заяві.

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.79 КАС України акт перевірки відноситься до письмових доказів. Згідно з ч.3 ст.70 КАС України порушення закону, пов'язані із отриманням письмового доказу, є підставою для відхилення зазначеного доказу судом.

Тому суд першої інстанції з посиланням на вимоги ч.3 ст.72 КАС України, обґрунтовано визначив, що позовна заява про скасування податкових повідомлень-рішень не може бути задоволена лише з тих підстав, з яких судом може бути відхилений певний доказ, зокрема, акт перевірки.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючина наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 29.01.2010 року №0002932342/3, №0002922342/3, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Рівненський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю - компанії "Інвестжитлобуд" - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року у справі № 2а-511/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Р.Б.Хобор