Ухвала суду № 28114787, 04.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 66049/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові № 0001152301/15406 від 03.08.2011року, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 796 340,79 грн., з яких основний платіж - 636 017,17 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 160 323,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що висновки акту СДПІ ВПП у м. Львові, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Вказує, що Закон України «Про податок на додану вартість» визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, а інших підстав для невключення до складу податкового кредиту Законом не визначено.

Позивач вважає, що факт поставки товару позивачу контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які відповідають вимогам закону та були представлені у повному обсязі при проведенні перевірки відповідачем, а тому підтверджують факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Також позивач вважає, що виникнення у нього права на податковий кредит не може ставитись у залежність від

_________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Гулик А.Г. ряд. ст. зв. № 8.2.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2а-13122/11/1370 справа № 66049/12/9104

дотримання його контрагентами норм податкового законодавства (в т.ч. щодо повного декларування податкових зобов'язань).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 03.08.2011 року №0001152301/15406.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, банківські виписки, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

При цьому, законодавець не пов'язує право покупця на збільшення податкового кредиту з підтвердженням сплати його постачальниками податку на додану вартість до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту і витрат покупця.

В судовому засіданні були представлені накладні з відмітками ТзОВ ТВК «Львівхолод» про прийняття на склад від контрагентів товарів, а також рахунки, договори, заявки, акти про надання ТзОВ ТВК «Львівхолод» послуг по перевезенню продукції суб'єктами господарювання. Отримані від ПП «Галич Тур», ТзОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007», ПП «ФПК «Каскад», ТзОВ Компанія «Домінанта Лтд», ТзОВ «АПК «Улан» та ТзОВ «Майра» товари були використані в господарській діяльності позивача під час обладнання власних торгових точок та реалізації продуктів харчування у власних торгових точках дрібним покупцям. Про дійсність правочинів свідчить також і те, що всі розрахунки між позивачем та його контрагентами мають реальний грошовий характер та підтверджені відповідними первинними документами (платіжними дорученнями).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною із порушенням норм матеріального права, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що в порушення п.1.7 та п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 та п.п.7.2.6 п.7.2. п.п.7.4.1 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) ТзОВ ТВК «Львівхолод» завищена сума податкового кредиту в жовтні 2009 року на 30 818,56 грн. (згідно ПН отриманих від ПП «Галич-Тур»), в січні 2010 року на 3814,00 грн. (згідно ПН отриманих від ПП ФПК «Каскад»), в травні 2010 року на 1489,94 грн. (згідно ПН отриманих від ПП ФПК «Каскад»), в червні 2010 року на 72800,01 грн. (згідно ПН отриманих від ТзОВ АПК «Улан»), у липні 2010 року на 397 366,68 грн. (згідно ПН отриманих від ТзОВ АПК «Улан»), у вересні 2010 року на 22 266,67 грн. (згідно ПН отриманих від ТзОВ «Майра»), у грудні 2010 року на 77800,00 грн. (згідно ПН отриманих від ТзОВ «Майра»), в грудні 2010 року на 11 403,33 грн. (згідно ПН отриманих від ТзОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007»), разом за період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року на суму 617 759,19 грн.

Аналіз господарської та економічної діяльності контрагентів позивача підтвердив відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, що свідчить про неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності, а відтак про фіктивність укладених договорів. Таким чином, на думку апелянта, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит.

Зокрема проведеною перевіркою встановлено, що на ТзОВ «Майра» відсутні власні вантажні транспортні засоби, тобто товариство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами.

Крім того апелянт звертає увагу, що за загальним правилом нікчемний правочин не породжує жодних правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, якому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач - ТзОВ ТВК «Львівхолод», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Угорська, буд. 22, код ЄДРПОУ - 01553681, зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради, як юридична особа; 23.04.1996 року взяте на облік як платник податків в ДПІ у Галицькому районі м. Львові, а з 21.01.2010 року перебуває на обліку у СДПІ ВПП у м. Львові та зареєстрований платником ПДВ.

Працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, на підставі направлень та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ ТВК «Львівхолод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 823/23-2/1553681 від 14.07.2011 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.7 та п. 1.8 ст. 1. п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит на суму 636 017,17 грн., в тому числі: за жовтень 2009 року на суму 30 818,56 грн., в січні 2010 року на 3 814,00 грн., в лютому на 4 844,36 грн., в травні 2010 року на 1 489,94 грн., в червні 2010 року на 72 800,01 грн., в липні 2010 року на 397 366,68 грн., в вересні 2010 року на 22 266,67 грн., в жовтні2010 року на 13 413,62 грн., в грудні 2010 року на 89 203,33 грн.

На підставі акту перевірки № 823/23-2/1553681 від 14.07.2011 року, згідно з ст. 50, п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, СДПІ ВПП у м.Львові винесено оспорювань податкове повідомлення-рішення № 0001152301/15406 від 03.08.2011 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 796 343,79 грн., в тому числі: за основним платежем - 636 017,17 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 160 323,62 грн.

Судом встановлено, що між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та його контрагентами - ТзОВ «Компанія «Домінантна ЛТД», ТзОВ «АПК «Улан», ТзОВ «Майра», ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад», ТзОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007», ПП «Галич Тур» виникли господарські зобов'язання щодо придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей.

Так, 20.08.2009 року між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ТзОВ «Компанія «Домінанта Лтд» було укладено договір поставки №1538. На виконання умов вказаного договору ТзОВ «Компанія «Домінанта Лтд» поставило консервовану продукцію в асортименті, що підтверджується видатковими накладними і при реалізації товару ТзОВ «Компанія «Домінанта Лтд» виписано позивачу податкові накладні. Розрахунки між позивачем та ТзОВ «Компанія «Домінанта Лтд» за поставлені товари відповідно до умов договору поставки №1538 від 20.08.2009 року проведено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1463 від 11.10.2010 р. на суму 16 000,00 грн., №19991 від 28.10.2010 р. на суму 25 000,00 грн., №3047 від 26.11.2010 р. на суму 30 000,00 грн. та №3264 від 02.12.2010 р. на суму 10 000,00 грн.

25 червня 2010 року між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ТзОВ «АПК «Улан» було укладено договір поставки № У-10/06/25/2-КП/1190, відповідно до якого ТзОВ «АПК «Улан» зобов'язувалось поставити, а позивач прийняти та оплатити товар - цукор-пісок. На виконання умов вказаного договору ТзОВ «АПК «Улан» поставило позивачу цукор-пісок, що підтверджується видатковими накладними і при реалізації товару ТзОВ «АПК «Улан» виписано позивачу податкові накладні.

Поставлений позивачу товар (цукор-пісок) перевозився перевізниками (сторонніми суб'єктами господарювання): СПД ФО ОСОБА_2, ПП «Скелс», СПД ФО ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТзОВ «Галмод», ТзОВ «Автотранс-Електрон», СПД ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, що підтверджується документально, а саме: договорами замовленнями, актами здачі-прийняття робіт, договорами-заявками на перевезення автомобільним транспортом, рахунками-фактури.

Розрахунки між позивачем та ТзОВ «АПК «Улан» за поставлений товар відповідно до умов договору поставки №У-10/06/25/2-КП/1190 від 25.06.2010р. проведено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №3353 від 29.06.2010 р. на суму 145 600,00 грн. ; №3441 від 30.06.2010 р. на суму 291 200,00 грн. ; №3504 від 02.07.2010 р. на суму 291 200,00 грн.; №3551 від 05.07.2010 р. на суму 291 200,00 грн.; №3620 від 05.07.2010 р. на суму 292 800,00 грн.; №3643 від 07.07.2010 р. на суму 296 000,00 грн.; №3621 від 07.07.2010 р. на суму 296 000,00 грн.; №3751 від 12.07.2010 р. на суму 308 000,00 грн.; №3834 від 13.07.2010 р. на суму 462 000,00 грн.

16 вересня 2010 року між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ТзОВ «Майра» було укладено договір купівлі-продажу № М-1609-1КП/1496, відповідно до якого ТзОВ «Майра» зобов'язувалось передати у власність, а позивач прийняти та оплатити товар - цукор-пісок. Позивач отримав від ТзОВ «Майра» цукор-пісок, що стверджується видатковими накладними і при реалізації товару ТзОВ «Майра» виписано позивачу податкові накладні. Поставлений позивачу товар (цукор-пісок) перевозився перевізниками (сторонніми суб'єктами господарювання): СПД ФО ОСОБА_7, СПД ФО ОСОБА_3, ТзОВ «Галмод», що підтверджується документально, а саме: договорами замовленнями, актами здачі-прийняття робіт, договорами-заявками на перевезення автомобільним транспортом, рахунками-фактури.

Розрахунки між позивачем та ТзОВ «Майра» за поставлений товар відповідно до умов договору купівлі-продажу №М-1609-ІКП/1496 від 16.09.2010 р. проведено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №848 від 20.09.2010 р. на суму 136 600,00 грн.; №3742 від 15.12.2010 р. на суму 310 000,00 грн.; №3863 від 17.12.2010 р. на суму 156 800,00 грн.

11 січня 2010 року між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» було укладено договір № ДГ-00149/668. На виконання умов вказаного договору ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» поставило товар, а саме: котел та монтажні матеріали (трубу зварну водогазопровідну в асортименті, відвід в асортименті, фланці плоскі приварні, фільтр газовий, дріт зварний, конвектор газовий, кріплення для трубопроводів та ін.), що підтверджується видатковими накладними: №РН1-1900001 від 19.01.2010 року на суму 22 884,00 грн.; № РН5-1900004 від 19.05.2010 р. на суму 8 939,70 грн. та карточками товару по складу за період з 01.01.10 р. по 31.12.10 р.

Розрахунки між позивачем та ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» за поставлені товари відповідно до умов договору № ДГ-00149/668 від 11.01.2010 року проведено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 15827598 від 20.01.2010 р. на суму 22 884,00 грн. та № 4969 від 14.05.2010 р. на суму 8 939,70 грн.

У січні 2010 року сплачений податок на додану вартість в сумі 3 814,00 грн. позивач відніс до податкового кредиту на підставі отриманої від ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» податкової накладної № 1190000001 від 19.01.2010 р. на суму 22 884,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 814,00 грн., в травні 2010 року сумі 1 489,94 грн. на підставі отриманої податкової накладної № 5190000004 від 19.05.2010 р. на суму 8 939,70 грн., в т.ч. ПДВ 1 489,94 грн.

ТзОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» поставило ТзОВ ТВК «Львівхолод» пакувальну машину, що підтверджується видатковою накладною № 14121 від 14.12.2010 р. на суму 68 420,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 403,33 грн. Платіжними дорученнями № 3625 від 30.12.2010 р. на суму 34 210,00 грн. та №2965 від 09.12.2010 р. на суму 34 210,00 грн. позивач здійснив оплату за отриману пакувальну машину в повному обсязі. Відповідно до представленого позивачем акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, «пакувальна машина СН-20» обліковується як основний засіб позивача та знаходиться у його структурному підрозділі Розподільчий центр.

В грудні 2010 року сплачений податок на додану вартість в сумі 11 403,33 грн. позивач відніс до податкового кредиту на підставі отриманих від ТзОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» податкових накладних №09121 від 09.12.2010 р. на суму 34 210,00 грн. в т.ч. ПДВ 5 701,67 грн. та №14121 від 14.12.2010 р. на суму 34 210,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 701,67 грн.

1 жовтня 2009 року ТзОВ ТВК «Львівхолод» уклало з ПП «Галич Тур» договір купівлі- продажу №1612, відповідно до якого ПП «Галич Тур» зобов'язалось поставити підібрані позивачем товари: матеріали для газифікації котелень, а ТзОВ ТВК «Львівхолод» зобов'язалось прийняти і оплатити вартість товару. Позивачем отримано матеріали для газифікації котелень, про що свідчать видаткові накладні № РН-9-30003 від 30.09.2009р. на суму 68 860,97 грн.; № РН-9-30004 від 30.09.2009 р. на суму 27 382,15 грн. та № РН-10-2806 від 28.10.2009 р. на суму 88 668,25 грн.

При реалізації товару ПП «Галич Тур» виписано позивачу наступні податкові накладні: №9300000002 від 30.09.2009 р. на суму 68 860,97 грн., в т.ч. ПДВ 11 476,83 грн., №9300000003 від 30.09.2009 р. на суму 27 382,15 грн., в т.ч. ПДВ 4 563,69 грн. та №1028000006 від 28.10.2009 р. на суму 88 668,25 грн., в т.ч. ПДВ 14 778.04 грн. Розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності позиваечм проведено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 16308 від 30.09.2009 р. на суму 68 860,97 грн., №16349 від 01.10.2009 р. на суму 27 382,15 грн. та №17157 від 27.10.2009 р. на суму 88 668,25 грн.

Встановлено, що наявність придбаних у ТзОВ Компанія «Домінанта Лтд», ТзОВ «АГІК «Улан» та ТзОВ «Майра» продуктів харчування на складі позивача підтверджується карточками товарів на складі, в яких зазначено вид товару, період поставки, прихід, розхід, залишок, ціну, документ про рух товару, клієнта. Отримані продукти харчування ТзОВ ТВК «Львівхолод» здійснював поставляло в різні магазини по містах області, що підтверджується списком структурних одиниць (магазинів) позивача.

Крім того, встановлено, що між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та Львівською філією ТзОВ СП «Інфоком» укладено договір №60 від 15.07.2003 року, згідно умов якого Львівська філія ТзОВ СП «Інфоком» надала ТзОВ ТВК «Львівхолод» телекомунікаційні послуги. При цьому, Львівською філією ТзОВ СП «Інфоком» виписано позивачу податкові накладні, зокрема: № 2003 від 31.10.2007 року на суму 14 154,92 грн. (в т.ч. ПДВ 2 359,15 грн.), № 469 від 31.03.2008 року на суму 14 911,07 грн. (в т.ч. ПДВ 2 485,21 грн.). Вказані податкові накладні було отримано ТзОВ ТВК «Львівхолод» рекомендованим поштовим відправленням тільки 26.02.2010 р. та зареєстровані у вхідній кореспонденції товариства за вх. №495. Наведені обставини підтверджуються представленим позивачем поштовим конвертом, що відправлений Львівською філією ТзОВ СП «Інфоком» ТзОВ ТВК «Львівхолод» рекомендованим поштовим відправленням № 79000 14128553 24.02.2010 року (підтверджується поштовим штемпелем про відправлення), який, із врахуванням поштового перебігу в межах міста Львова два дні, було вручено 26.02.2010 року.

Згідно із пп. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не заслуговують на увагу покликання відповідача на неподання позивачем такої заяви, оскільки подання заяви є правом, а не обов'язком платника. Не використання позивачем свого права не може вважатись порушенням законодавства. А за таких обставин позивач, отримавши у лютому 2010 року податкові накладні №№ 2003, 469, правомірно включив до складу сум податкового кредиту вказані у податкових накладних суми податку на додану вартість за лютий 2010 року.

Згідно із п. 7.1. Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Відповідно до п.п. 7.2.3. гі. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Відтак, контрагенти позивача вправі надавати покупцю (позивачу) відповідні податкові накладні.

Видані податкові накладні контрагентами містять всі необхідні реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», недійсними не визнавались.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, в пп. 7.5.1 п. 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках.

Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України), інших випадків визнання податкової накладної недійсною законодавством не передбачено.

Таким чином, підставою для включення сум податку на додану вартість до суми податкового кредиту, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», є належним чином оформлені податкові накладні, що виписані діючими платниками податку - контрагентами позивача. При цьому, законодавець не пов'язує право покупця на збільшення податкового кредиту з підтвердженням сплати його постачальниками податку на додану вартість до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту і витрат покупця.

Як видно з матеріалів справи ТзОВ ТВК «Львівхолод» збільшив податковий кредит по податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТзОВ Компанія «Домінанта Лтд», ПП «Галич Тур», ТзОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007», ПП «ФПК «Каскад», ТзОВ «АПК «Улан» та ТзОВ «Майра». Вищенаведені документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Сдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість, звітувалися до податкового органу, декларували податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість.

В судовому засіданні були представлені накладні з відмітками ТзОВ ТВК «Львівхолод» про прийняття на склад від контрагентів товарів, а також рахунки, договори, заявки, акти про надання ТзОВ ТВК «Львівхолод» послуг по перевезенню продукції суб'єктами господарювання. Тобто, отримані від ПП «Галич Тур», ТзОРЗ «Авто-Газ-Сервіс 2007», ПП «ФПК «Каскад», ТзОВ Компанія «Домінанта Лтд», ТзОВ «АПК «Улан» та ТзОВ «Майра» товари були використані в господарській діяльності позивача під час обладнання власних торгових точок та реалізації продуктів харчування у власних торгових точках дрібним покупцям.

Факт укладання правочинів між позивачем та ПП «Галич Тур», ТзОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007», ПП «ФПК «Каскад», ТзОВ Компанія «Домінанта Лтд», ТзОВ «АПК «Улан» та ТзОВ «Майра», а також реальне виконання їх умов, підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами. Про дійсність правочинів свідчить також і те, що всі розрахунки між позивачем та його контрагентами мають реальний грошовий характер та підтверджені відповідними первинними докумен тами (платіжними дорученнями).

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові № 0001152301/15406 від 03.08.2011року, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 796 340,79 грн., з яких основний платіж - 636 017,17 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 160 323,62 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробнича компанія «Львівхолод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року у справі № 2а-13122/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.12.2012 року.