Рішення № 28107843, 17.12.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2/0519/4224/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«17»грудня 2012 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя у складі: головуючого - судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»до ОСОБА_1, 3-я особа: ОСОБА_2, про стягнення суми заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»в особі Маріупольського відділення, 3-я особа: ОСОБА_2, про розірвання договору поруки,-

В С Т А Н О В И В:

9 жовтня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 4 липня 2008 року Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» (найменування банку змінено на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №490079161. Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору позивач зобов'язується надати ОСОБА_2 кредит у сумі 89978 грн., який зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту. Крім того, 4 липня 2008 року Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк»та ОСОБА_1 уклали договір поруки № 490079161-П. Відповідно до умов договору поруки, відповідач, як поручитель поручається за виконання позичальником ОСОБА_2 обов'язків, які виникли на підставі кредитного договору, а також разом із ним відповідає перед позивачем за порушення обов'язків за кредитним договором, як солідарні боржники. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши боржнику кредит у сумі 89 978 грн. У порушення умов договору ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 4 вересня 2012 року має прострочену заборгованість за кредитом, яка становить 36 303 гривні 68 копійок, за відсотками -6 806,88 грн., за комісією 3239,28 грн. Розмір неустойки становить: пеня -139 980,07 грн., проте позивач, з огляду на принципи розумності та справедливості, користуючись своїми процесуальними правами зменшує розмір неустойки до 11% від нарахованої суми до 15397,81 грн. Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_2 будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та процентів за його користування, що найменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором. На виконання умов договору боржнику та відповідачу були направлені вимоги про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Таким чином, зважаючи на невиконання боржником та відповідачем зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, позивач просить суд задовольнити дані позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1, як з поручителя, на користь банка заборгованість у розмірі 61 747,65 грн., яка складається з вищевказаних зобов'язань та комісії. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 617,48 грн..

25.10.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»в особі Маріупольського відділення, 3-я особа: ОСОБА_2, про розірвання договору поруки № 490079161-П від 04.07.2008 року. В позові зазначила, що 4 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»(на теперішній час - ПАТ «Альфа -Банк») та нею було укладено договір поруки № 490079161-П. За умовами договору поруки, вона, як поручитель поручалася за виконання боржником ОСОБА_2, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, обов'язків, які виникли на підставі кредитного договору № 490079161 від 4.07.2008 року, укладеного для придбання легкового автомобілю «CHERY SOR7206 T11», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1. У грудні 2009 року шлюб між ними було розірвано, про що у книзі реєстрації розірвань шлюбу зроблена відповідна актова запис за № 624 від 8.12.2009 року. Зазначений вище автомобіль був зареєстрований на ім'я колишнього чоловіка й після розірвання шлюбу вказане рухоме майно разом з відповідними кредитними обов'язками останній поклав на себе. Якщо б вона передбачала розірвання шлюбу та ухід з сім'ї чоловіка, то вона ніколи би не укладала договір поруки, що є суттєвою зміною обставин згідно зі ст. 652 ЦК України. Інформацією про те, що оплата за кредитним договором колишнім чоловіком не провадиться, вона не володіла. Банк до її відома також не довів факт здійснення продажу автомобіля «CHERY»задля погашення боргу за кредитом. Також зазначила, що вона немає матеріальної можливості виконувати зобов'язання за договором поруки, оскільки одна вихованням та утриманням неповнолітньої дитини, на яку не сплачуються від ОСОБА_2 аліменти. В зв'язку з викладеним, просить розірвати договір поруки № 490079161-П від 04.07.2008 року, укладений між нею та ЗАТ «Альфа-Банк».

Ухвалою суду від 30.10.2012 року зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»в особі Маріупольського відділення, 3-я особа: ОСОБА_2, про розірвання договору прийнята до спільного розгляду та об'єднана в одне провадження з первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором кредиту.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві. Проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 про розірвання договору поруки, заперечував, виходячи з того, що закон пов'язує розірвання договору безпосередньо не з настанням істотної зміни обставин, а з наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Вважає, що неспроможність ОСОБА_1 виконувати свої зобов'язання за договором поруки, її розлучення з позичальником та інші аргументи, викладені у зустрічному позові, не є підставами для розірвання договору поруки згідно з вимогами діючого законодавства. Просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляду справи без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову ПАТ «Альфа-Банк»до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за договором кредиту, оскільки вважає, що відповідальність за невиконання договору кредиту лежить на ОСОБА_2, як на позичальнику. При цьому, наполягала на задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк»про розірвання договору поруки з підстав, викладених у зустрічному позові.

Третя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до наступного.

При розгляді спірних правових відносин судом враховуються вимоги ст. 11 ЦПК України, за якими, суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Судом встановлені наступні обставини.

Матеріалами справи встановлено, що 4 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», з одного боку, та ОСОБА_2, з іншого, було укладено кредитний договір № 490079161, за умовами якого (п.2.1) кредитор надав останньому кредит у розмірі 89 978 грн. з номінальною процентною ставкою 12,5 % річних та датою остаточного повернення кредиту 4 липня 2014 року.

Також, 4 липня 2008 року Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк»та ОСОБА_1 уклали договір поруки № 490079161-П. Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель поручається за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі кредитного договору, або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. Відповідно до п. 3.1. договору поруки, боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов'язків кредитного договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

2.02.2009 року між банком та позичальником підписано додаткову угоду про внесення змін і доповнень до Кредитного договору № 490079161 від 4.07.2008 року та подовжено строк виконання зобов'язання боржником до 4.07.2018 року.

Також, 2.02.2009 року між банком та поручителем ОСОБА_1 підписано додаткову угоду про внесення змін і доповнень до договору поруки № 490079161-П від 4.07.2008 року, за якою сторони домовились змінити п.2.1 Договору в наступній редакції «поручитель поручається за виконання боржником обов'язку повернути банку кредит рівними частками, у терміни, визначені основним договором, але в будь-якому випадку не пізніше 4.07.2018 року.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення суми основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності останнього зокрема. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, подовження терміну дії кредитної угоди, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, подовження терміну дії кредитного договору та/або відстрочення його виконання, навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на поручителя відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Відтак, укладення банком та позичальником додаткової угоди до кредитного договору №490079161 якою фактично подовжено терміну дії основного зобов`язання за рахунок збільшення періоду до 4.07.2018 року, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошима, істотно збільшилась сума основного зобов`язання, так як збільшився період нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що поручитель, уклавши з банком додаткову угоду про внесення змін і доповнень до договору поруки № 490079161-П від 4.07.2008 року, надавав згоди на внесення вказаних змін і доповнень до основного договору, таким чином це питання банк із поручителем погодив.

Оскільки банк довів до відома поручителя про подовження терміну дії кредитного договору, якою фактично збільшилась сума основного зобов`язання та збільшився період нарахування відсотків, і одержав згоди поручителя на продовження договору поруки на нових умовах, пов`язаних із збільшенням відповідальності поручителя, зазначені обставини, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України не припиняють дію договору поруки.

Відповідно до п. 3 зазначеного кредитного договору позичальник зобов'язався повертати отриманий кредит, виплачувати банку проценти за користування кредитом, сплачувати комісії за дії банку, неустойки та інші платежі за договором. Повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється позичальником в порядку та на умовах, що визначені у Додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.1.3 розділу другого договору, між банком та поручителем має бути укладений договір поруки. Крім того, банк має право вимагати виконання позивальником як всіх умов надання кредиту, так і будь - яких окремо визначених на розсуд банку умов надання кредиту, що визначені кредитним договором.

Крім того, згідно п. 6.1 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань з повернення кредиту за кредитним договором у разі істотного порушення зобов'язань, які передбачені кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Статтею 549 ЦК України та умовами Кредитного договору встановлено, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогою про досудове врегулювання спору від 20 вересня 2012 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлялися про те, що станом на 4.09.2012 року розмір заборгованості за кредитним договором становить 186 329,91 грн. Надіслання даної вимоги Позичальнику та Поручителю підтверджується реєстром поштових відправлень. Також у вказаній вимозі було повідомлено відповідача про дострокове повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом і нарахованих штрафу/пені в строк до 30 днів з часу отримання цієї Вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення вимоги.

Проте, до цього часу зазначена вимога відповідачем не виконана, у зв'язку з чим позивач був вимушений звертатися до суду щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором.

Ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачем порушені умови договору щодо повернення кредиту, тому суд вважає вимоги позивача ПАТ «Альфа-Банк»обґрунтованими і позов задовольняє в розмірах, які визначені в розрахунку заборгованості, який наданий суду позивачем.

Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 допускала порушення виконання зобов'язань, які передбачені кредитним договором, в результаті чого станом на 4 вересня 2012 року утворилася заборгованість у загальній сумі 61 747 гривень 65 копійок: за кредитом -36 303 гривень 68 копійок, за відсотками - 6806 гривень 88 копійок, по комісії -3239 гривень 28 копійок, та неустойки -пені, зменшеної позивачем з 139 980 гривень 07 копійок до 11% від нарахованої суми, що складає 15 397 гривень 81 копійку, яка підлягає стягненню з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк». Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір, сплачений останнім при зверненні до суду, в сумі 617 гривень 48 копійок.

При цьому, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»в особі Маріупольського відділення про розірвання договору поруки з наступних підстав.

Посилання відповідача ОСОБА_1, в обґрунтування вимог за зустрічним позовом на ст.652 ЦК України , на думку суд є безпідставним, оскільки наведена норма матеріального права пов'язує розірвання договору лише судом безпосередньо не з настанням істотної зміни обставин, а при наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, які у даному випадку відсутні. Суд, вважає, що неспроможність ОСОБА_1 виконувати свої зобов'язання за договором поруки, її розлучення з позичальником та інші аргументи, викладені у зустрічному позові, не є підставами для розірвання договору поруки згідно з вимогами діючого законодавства.

В зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом судовий збір, сплачений нею при подачі позовної заяви до суду.

На підставі ст.ст. 525,526,543,549,553,554,559, 629, 640, 652,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,213-215,218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», що розташований за адресою: 01001, м.Київ, вул.Десятинна, б.4/6 на п/рахунок № 37396000000004, МФО 300346 код ЕДРПОУ 23494714, заборгованість за кредитним договором № 490079161 від 4.07.2008 року в розмірі 61 747 гривень 65 копійок та судовий збір, сплачений позивачем при пред'явленні позову до суду, в сумі 617 гривень 48 копійок, а всього -62 365 (шістдесят дві тисячі триста шістдесят п'ять) гривень 13 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»в особі Маріупольського відділення про розірвання договору поруки - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: П.І. Папаценко