Постанова № 28105742, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7251/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Федотова І.В., Кузьменка В.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2012 р. позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі Херсонської області 29 лютого 2012 року №0000052310; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бериславської МДПІ Херсонської області ДПС від 08 червня 2012 року №0000202310 та №0000182310; в іншій частині адміністративного позову відмовлено; присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Бериславської МДПІ Херсонської області ДПС на користь ТОВ "Камянка Глобал Вайн" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позовних вимог.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі від 29 лютого 2012 року №0000042310 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 184 796,00 грн., в тому числі за основним платежем -1 898 587,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -286 209,00 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі від 29 лютого 2012 року №0000052310 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 067 124,00 грн., в тому числі за основним платежем -1 798 899,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -268 225,00 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення Бериславської МДПІ від 08 червня 2012 року №0000182310 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 976 536,00 грн., в тому числі за основним платежем -1 898 587,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -77 949,00 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення Бериславської МДПІ від 08 червня 2012 року №0000202310 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 191 390,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями -191 390,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 13 лютого 2012 року №75/231/36805359 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Камянка Глобал Вайн", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р.".

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 ПК України, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2 840 519,00 грн.; п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 798 899,00 грн., в тому числі за жовтень, грудень 2010 року, січень-вересень 2011 року; ст.ст. 203, 215, 228, 602, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, про правочинам, здійснених по ланцюгам постачання ТОВ "Деюре Груп", ТОВ "Група Вектор", ТОВ "Вікторі", ТОВ "Альфа Транс Груп", ТОВ "Компанія РВК", ТОВ "СМТ-Будівництво", ПП "Валенсія 5", ТОВ "Айбіес Профіт", ТОВ "Продтовариш".

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ "Камянка Глобал Вайн" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Деюре Груп", ТОВ "Група Вектор", ТОВ "Вікторі", ТОВ "Альфа Транс Груп", ТОВ "Компанія РВК", ТОВ "СМТ-Будівництво", ПП "Валенсія-5", ТОВ "Айбіес Профіт" та ТОВ "Продтовариш", а висновки акта перевірки про порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. ПК є помилковими, відтак збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій є протиправним. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі від 29 лютого 2012 року №0000042310 вважається відкликаним та не може бути скасоване судом.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, аргументуючи свою позицію наступним.

Справа вирішується судом відповідно до принципу дії законів у часі, зміст якого розкрито, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). Як зазначив Конституційний Суд України, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Спірні правовідносини за 2010 рік виникли в період дії Закону України «Про податок на додану вартість», за 2011 рік -Податкового Кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним являється документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; первинні документи мають силу лише при фактичному здійсненні господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку мають братися до уваги лише ті документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто події, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

По змісту ж п. 1.4 статті 1, п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування являються операції з поставки товарів та послуг, тобто будь -які операції за цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію; у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця складається податкова накладна у двох примірниках, яка видається поставляючим послуги (товар) платником податку отримувачу та є підставою для нарахування податкового кредиту; датою виникнення податкових зобов'язань з поставки вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого кошти від покупця зараховуються на банківський рахунок платника податків; не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними; сума податку, що підлягає сплаті визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового спишу платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує також з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Колегією суддів встановлено, що за юридичною адресою контрагенти позивача -TOB "Деюре груп", - TOB "Група Вектор", - TOB "Вікторі", - TOB "Альфа Транс Груп", TOB "Компанія РВК", - TOB "СМТ - Будівництво", - ПП "Валенсія", - TOB "Айбієс Профіт", - TOB "Продтовариш", та їх керівництво відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємств не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, від вище зазначених контрагентів позивач документує поставку однотипної продукції, а саме : етикетки, цінники, наклейки та інші комплектуючи для виготовлення даної продукції, хоча в наявності виробничих, складських приміщень, автомобільного транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств відсутні.

Як зазначено відповідачем, ГВ ПМ ДПІ у м. Н. Каховка надано запит до TOB "НКМД" як спеціаліста в галузі друкарства, для з'ясування технічних та матеріальних можливостей СПД для виготовлення даної продукції, на , що отримано відповідь про те, що для масового виготовлення наданих зразків етикетки, цінників, наклейок, наліпки, некхендера, ярлика-штрихкода, необхідно мати мінімальну кількість спеціального обладнання вартістю понад 337,5 тис. євро, на якому повинні працювати не менше 10 робітників без врахування інженерно-технічного персоналу для обслуговування обладнання, та площі виробничих приміщень 100-150 кв.м., без врахування підсобних.

Згідно даних автоматизованої бази даних на рівні ДПА України у постачальників позивача не має і попередніх контрагентів по ланцюгу постачання.

Вище перелічені постачальники відповідно до наявної інформації не є перевізниками.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було доведено факту здійснення господарської операції з його контрагентами та настання правових наслідків для обох сторін.

Проаналізувавши норми Цивільного Кодексу України колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що взаємовідносини позивач з його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, повністю спростував доводи позовної заяви.

В свою чергу, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2012 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Федотов І.В.

Повний текст постанови виготовлено 18.12.2012.