Ухвала суду № 28104559, 18.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року справа №2а/1270/7521/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Компанієць І.Д., Шишова О.О.

секретар судового засідання Сульженко А.В.

за участі представників позивача Євтушенко О.Г., Зубової Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року у справі № 2а/1270/7521/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича група «Східний Альянс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича група «Східний Альянс» (далі - ТОВ «НВГ «Східний Альянс») звернулось до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби (далі - Алчевська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.

З 09.08.2012 року по 30.08.2012 року відповідачем на підставі наказу № 346 від 04.07.2012 року (зі змінами до нього згідно наказу № 410 від 07.08.2012 року з продовженням терміну відповідно до наказу № 441 від 23.08.2012 року) була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «НВГ «Східний Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року валютного та іншого законодавства.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «НВГ «Східний Альянс» за перевіряємий період занизило суму податку на прибуток на 41928,00 грн., чим порушило норми п.4.1 ст.4 пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.6 п.5.3, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, та в порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями»), п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України занизило сплату податку на додану вартість за січень 2011 року на 25859,00 грн. та березень 2011 року - 432943,00 грн. Крім цього, на порушення п.173.3 ст.173, пп.168.1.2 п.168.1, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168 абзацу «а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 1360,00 грн. з суми доходу отриманого фізичною особою від продажу рухомого майна.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 06.09.2012 року за № 964/223/34903283. Позивачем у акті була зроблена письмова відмітка про незгоду із висновками контролюючого органу та надані зауваження. 14.09.2012 року позивачем подано до Алчевської ОДПІ письмові заперечення до Акта перевірки, та 20.09.2012 року отримано відповідь позивача за № 15468/223/04 на заперечення.

20.09.2012 року Алчевської ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001382310 про сплату 41928,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 9378,75 грн.; № 0001392310 про сплату 458802,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн.; № 0000341710 про сплату податку на доходи фізичних осіб у сумі 1360,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача та вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року у цій справі позовні вимоги були задоволенні частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 року № 0001382310 та № 0001392310, прийняті Алчевською ОДПІ у відношенні ТОВ «НВГ «Східний Альянс» на підставі акту перевірки від 06.09.2012 року № 964/223/34903283. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З 09.08.2012 року по 30.08.2012 року відповідачем на підставі наказу № 346 від 04.07.2012 року (зі змінами до нього згідно наказу № 410 від 07.08.2012 року з продовженням терміну відповідно до наказу № 441 від 23.08.2012 року) та направлень на перевірку № 496/223, № 495/223, № 494/223, № 493/223, № 491/223, № 497/223, № 492/223 від 09.08.2012 року, була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «НВГ «Східний Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року валютного та іншого законодавства (Т.3 а.с.15-27).

Під час перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «НВГ «Східний Альянс» за перевіряємий період занизило суму податку на прибуток на суму 41928,00 грн., чим порушило норми п.4.1 ст.4 пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.6 п.5.3, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, та в порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями»), п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, занизило сплату податку на додану вартість за січень 2011 року на 25859,00 грн. та березень 2011 року - 432943,00 грн. Крім цього, на порушення п.173.3 ст.173 пп.168.1.2 п. 168.1, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168 абзацу «а» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 1360,00 грн. з суми доходу отриманого фізичною особою від продажу рухомого майна (Т.1 а.с.23-62).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт від 06.09.2012 року за № 964/223/34903283. Позивачем у акті була зроблена письмова відмітка про незгоду із висновками контролюючого органу та надані зауваження. 14.09.2012 року позивачем подано до Алчевської ОДПІ письмові заперечення до Акта перевірки, та 20.09.2012 року отримано відповідь позивача за № 15468/223/04 на заперечення (Т.1 а.с.23-63,68-75).

20.09.2012 року Алчевської ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001382310 про сплату 41928,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 9378,75 грн.; № 0001392310 про сплату 458802,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн.; № 0000341710 про сплату податку на доходи фізичних осіб у сумі 1360,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн. (Т.1 а.с.63-67).

Розглядаючи правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0001382310 від 20.09.2012 року (податок на прибуток приватних підприємств) суд виходить з такого.

Суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0001382310 від 20.09.2012 року, прийняте у відношенні позивача необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з таких підстав.

Так, згідно з висновками, викладеними в акті відповідача ТОВ «НВГ «Східний Альянс» за перевіряємий період занизило суму податку на прибуток на 41928,00 грн., чим порушило норми п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.6 п.5.3, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі-Закон № 334) та пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Не заслуговує на увагу суду висновок відповідача в частині того, що підприємство у складі валових витрат безпідставно врахувало вартість товару по накладній від 01.03.2011 року за № 2, постачання яких зі сторони ПП «Фріланс» не відбувалось, в сумі: 11950,00 грн.

На підтвердження реальності господарської операції, суду були надані копії наступних первинних документів: договір № 2К від 01.03.2011 року, укладений від між ТОВ «НВГ «Східний Альянс» та ПП «Фріланс» на поставку меблі, видаткова накладна № 2 від 01.03.2011 року, рахунок-фактура № 92 від 01.03.2011року, податкова накладна № 2 від 01.03.2011 року, товарно-транспортна накладна та банківська виписка від 10.03.2011 року (Т.1 а.с.138-143,174-211). При цьому, фактично, на підставі укладеного договору та специфікації до нього ТОВ «НВГ «Східний Альянс» придбало у ПП «Фріланс», офісні меблі та обладнання на суму 65580,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10930,00 грн. Оплата була здійснена у повному обсязі, товар отримано позивачем, що підтверджується наступними бухгалтерськими документами: бухгалтерською довідкою від 09.10.2012 року № 00254, № ПН-0000055 від 01.03.2011 року, № ПН-0000054 від 01.03.2011 року, № ВЄ-0000006 від 01.03.2011 року, ВЄ-0000007 від 01.03.2011 року, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.03.2011 року (Т.3 а.с.28-34).

Таким чином, усі передбачені законодавством та договором вимоги щодо укладення та виконання договору сторони виконали у повному обсязі.

Крім того, придбані у ПП «Фріланс» меблі та оргтехніка оприбутковані в бухгалтерському обліку. На зазначені основні засоби заведені інвентарні картки, придбані товари знаходяться в офісному приміщенні позивача за адресою: м. Алчевськ, вул. Леніна, б.5, де і відбувалась виїзна планова документальна перевірка, що не заперечувалось сторонами в суді першої інстанції.

Таким чином, документально підтверджено реальність господарської операції позивача із ПП «Фріланс» у визначений період на загальну суму 65580,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10930,00 грн.

Також, на думку перевіряючих ТОВ «НВГ «Східний Альянс» на порушення пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.6 п.5.3 ст.5 Закону № 334 у складі валових витрат (рядок 05.2 декларації «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів») врахувало витрати по ПП «Елліон Біт» в сумі - 148303,00 грн. Зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на підставі Постанови Алчевського міського суду від 24 жовтня 2011 року по справі № 1-642/2011 у відношенні засновника ПП «Елліон Біт» ОСОБА_4, і як наслідок, на думку перевіряючих, тягнуть за собою відсутність реальності господарських операцій із зазначеним контрагентом.

З такою позицією податкового органу суд не може погодитися, оскільки позивач не може нести певні негативні економічні наслідки за дії свого контрагента у разі несплати останнім чи навмисного ухилення від сплати належних податків та зборів.

Судом встановлено, що на момент вчинення господарських операцій із ПП «Елліон Біт», останній був зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та мав свідоцтво платника ПДВ, що є достатнім для ведення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявність обвинувального вироку щодо особи, яка є засновником фіктивної фірми, не може свідчити про недійсність всіх укладених цим підприємством правочинів та оформлених бухгалтерських документів, оскільки такі обставини підлягають встановленню та доведенню.

Згідно з частиною статті 72 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України вирок суду в кримінальній справі який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зазначеною постановою суду встановлено, що ОСОБА_4 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його ім'я ПП «Елліон Біт» без мети здійснення підприємницької діяльності за і за грошову винагороду. У постанові суду зазначено, що ОСОБА_4 зареєстрований також директором підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав.

Таким чином, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину за ознаками фіктивного підприємництва, тобто створення чи набуття суб'єкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків.

Стаття 205 Кримінального кодексу (далі - КК) України передбачає кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Однак, зазначена постанова суду не містить даних про певні наслідки вчинення ОСОБА_4 діяння, передбаченого статтею 205 КК України із посиланням на укладені господарські договори між позивачем та ПП «Елліон Біт» (Т.3 а.с.13,14).

Натомість, позивачем надані суду первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій із ПП «Елліон Біт».

Так, на підставі укладеного між ТОВ «НВГ «Східний Альянс» та ПП «Елліон Біт» договору № 13/М від 07.07.2008 року. 06.01.2009 року позивачем було придбано металопрокат на суму 13011,18 грн. з ПДВ. На підтвердження цього позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, а саме: рахунок-фактура від 06.01.2009 року № СФ-000016, видаткова накладна № РН-000016 від 06.01.2009 року та податкова накладна № 27 від 06.01.2009 року. Надалі, 26.11.2009 року на підставі видаткової накладної № РН-У000248 ТОВ «НВГ «Східний Альянс» придбало у ПП «Елліон Біт» металопрокат на суму 79281,60 грн. з ПДВ. На підтвердження цієї господарської операції також було надано суду належним чином оформлені первинні документи: товарно-транспортна накладна, податкова накладна № У0000296 від 26.11.2009 року. Факт оплати за товар, підтверджується банківською випискою від 27.11.2009 року (Т.1 а.с.98-127).

На підтвердження товарності зазначеної операції з ПП «Елліон Біт», позивачем також надані докази подальшої реалізації придбаних товарів, що повністю відповідає основній меті господарської діяльності позивача, а саме:отримання прибутку (Т.1 а.с.226-245).

Крім того, на підставі договору № 12/К від 07.07.2008 року ПП «Елліон Біт» на замовлення ТОВ «НВГ «Східний Альянс» виготовило та передало позивачу металоконструкції та креслення до них, вартість яких була сплачена на підставі рахунків № СФ-000018 від 26.01.2009 року на суму 58823,94 грн. з ПДВ, СФ-000020 від 02.02.2009 року на суму 46751,95 грн. з ПДВ, СФ-000021 від 02.02.2009 року на суму 67000,00 грн. з ПДВ. Разом на загальну суму 172 575,89 грн. з ПДВ. До перевірки були надані зазначені договори, рахунки, акти приймання виконаних робіт № ОУ-0000002, № ОУ-000027 та ОУ-00058, податкові накладні № 30 від 26.01.2009 року, № 27 від 02.02.2009 року та № 58 від 02.02.2009 року, банківські виписки про оплату робіт, що не заперечувалось сторонами в суді першої інстанції (Т.1 а.с.98-127,226-245, Т.2 а.с.1-230).

Товарність зазначеної операції також підтверджується тим, що зазначені металоконструкції були виготовлені на замовлення ЗАТ «Криворожаглострой», і в подальшому поставлені контрагенту по видатковій накладній за № РН-0000001 від 06.01.2009 року (Т.1 а.с.226-245).

Стосовно нікчемності здійснених правочинів, суд вважає за необхідно зазначити, що статтею 67 Господарського кодексу (далі - ГК) України передбачено, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів. Відповідно до частин першої та третьої статті 203 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати внутрішній волі.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Однак, жоден із зазначених правочинів, укладених ТОВ «НВГ «Східний Альянс» з його контрагентами не суперечить вимогам діючого законодавства.

Крім того, відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до статей 219-221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами вільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, виходячи із системного аналізу зазначених норм суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції помірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Таким чином, порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 не може являтися доказом відсутності факту здійснення господарських операцій між юридичними особами ТОВ «НВГ «Східний Альянс» та ПП «Елліон Біт».

Пунктом 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Хоча жодним законодавчим актом не передбачений обов'язок платника податків щодо перевірки справжності підписів посадових осіб - контрагентів, дійсності та справжності статутних, облікових ті інших документів, що були видані відповідними державними органами.

Таким чином, позивачем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, в тому числі витребувані підтверджуючі податковий статус контрагента документи.

У розумінні п.1.32 ст.1 Закону № 334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи викладене, оглянуті в судовому засіданні первинні документи оформлені належним чином та цілком правомірно використані для підтвердження даних податкового обліку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, обчислення та сплати податку на прибуток.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх внутрішнього використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.11.2 ст.11 цього Закону датою збільшення валових витрат є або дата списання банківських коштів або дата оприбуткування товарів.

По-перше, суд зазначає, що правомірність нарахування валових витрат позивачем підтверджується не тільки видатковими накладними контрагентів, а і платіжними дорученнями підприємства щодо списання банківських коштів, що не заперечувалось сторонами.

По-друге, згідно з вимогами п.11.2 ст.11 Закону № 334 позивач оприбуткував отримані від контрагентів товари і правомірно нарахував валові витрати.

Відповідно до вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 валові витрати платника податків повинні бути підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Крім того, згідно з п.11.2 ст.11 цього Закону датою збільшення валових витрат є дата оприбуткування товарів. Виконуючі вимоги п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону № 334 позивач, при отриманні товарів оприбутковував їх, що є певним та додатковим доказом зазначених валових витрат підприємства.

Крім того, відповідно до п.5.9 ст.5 Закону № 334 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом. У разі коли балансова вартість таких запасів (товарів) на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Керуючись цією нормою Закону, позивачем було збільшено свої валові доходи оприбутковуючи отримані товарно-матеріальні цінності від зазначених контрагентів.

Стаття 138 ПК України містить в собі склад витрат та порядок їх визнання, відповідно п.138.1 - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.10 ст.138 ПК України містить перелік інших витрат, до складу яких включаються: згідно з пп.138.10.2: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда, у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона. Таким чином, для включення сум до витрат, достатній лише зв'язок витрат з господарської діяльністю підприємства та наявність відповідних розрахункових документів, підтверджуючих сплату сум.

За таких обставин, всі первинні бухгалтерські документи: договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, надають право на віднесення зазначених сум до складу валових витрат, були надані податковому органу у повному обсязі, що підтверджується їх відображенням в акті перевірки.

Отже, відсутні будь-які підстави для винесення у відношенні позивача податкового повідомлення-рішення № 0001382310 від 20.09.2012 року (податок на прибуток приватних підприємств), а відтак винесене відповідачем рішення є неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001392310 від 20.09.2012 року (податок на додану вартість).

По-перше, згідно з висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки ТОВ «НВГ «Східний Альянс» за перевіряємий період на порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168), п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України занизило сплату податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 25859,00 грн. та за березень 2011 року на суму 52943,00 грн.

Суд не погоджується із висновками податкового органу в частині заниження позивачем податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 25859,00 грн. та за березень 2011 року на суму 52943,00 грн. та вважає, що ці доводи не відповідають вимогам чинного законодавства України та матеріалам справи.

Як вбачається із акту перевірки, що на порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 підприємством у складі податкового кредиту враховано ПДВ в сумі - 422013,00 грн. по податковим накладним, які оформлені із порушенням встановленого порядку, а саме: у наведених накладних не вірно зазначено податковий номер покупця ТОВ «НВГ «Східний Альянс».

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Оригінали податкових накладних від 09.03.2011 року № 0000250/014, від 09.03.2011 року № 0000251/014, від 11.03.2011 року № 0000263/014, від 12.03.2011 року № 0000267/014, від 14.03.2011 року № 0000270/014, від 17.03.2011 року № 0000280/014, від 18.03.2011 року № 0000286/014, від 21.03.2011 року № 0000294/014, від 22.03.2011 року № 0000304/014, від 28.03.2011 року № 0000330/014, від 29.03.2011 року № 0000336/014, від 31.03.2011 року № 0000352/014 та оригінал свідоцтва платника ПДВ позивача, відповідають встановленим вимогам закону (Т.1 а.с.76-97).

Представник відповідача в суді першої інстанції зазначив, що встановлені в акті перевірки порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168, а саме врахування у складі податкового кредиту ПДВ в сумі - 422013,00 грн. по податковим накладним, які оформлені із порушенням встановленого порядку (у наведених накладних не вірно зазначено податковий номер покупця ТОВ «НВГ «Східний Альянс») є помилкою перевіряючих осіб, а тому до уваги судом не береться.

Таким чином, відповідачем не заперечувалось, що висновок перевіряючих про те, що ТОВ «НВГ «Східний Альянс» завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2011 року на суму 422013,00 грн. на підставі отриманих від АТ «УГМК» податкових накладних, зроблений помилково. Зазначені в акті обставини не відповідають дійсності, на що було наголошено платником податку при підписанні акту перевірки, шляхом подання зауважень до нього та копій податкових накладних за березень 2011 року, отриманих від АТ «УГМК». На безпідставність цих висновків було також зазначено у запереченнях до акту, однак, податковим органом ці обставини було проігноровано.

Слід зазначити, що з 01.01.2011 року набрав чинності ПК України, у зв'язку з чим втратили чинність Закон № 168 та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року.

Пункт 201.1 статті 201 ПК України передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена |у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, реєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Отже, у відсутність порушень пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 та кореспондованих з ними норм Податкового кодексу України, підприємством цілком правомірно у складі податкового кредиту враховано ПДВ в сумі - 422013,00 грн. по податковим накладним за березень 2011 року, отриманим від АТ «УГМК».

По-друге, в акті перевірки значиться, що на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України позивачем у складі податкового кредиту за січень 2011 року зайво враховано ПДВ в сумі - 25858,67 грн. по податковим накладним, які були отримані від ПП «Елліон-Біт» - 18958,67 грн. та ПП «Ангелон» - 6900,00 грн.

По взаємовідносинам з ПП «Елліон-Біт» враховано наступні податкові накладні: від 02.02.2009 року № 58 на суму ПДВ - 11166,67 грн., в реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2011 року під № 35; від 02.02.09 № 27 на суму ПДВ - 7792,00 грн. в реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2011 року під № 36.

Про відсутність зазначених порушень при формуванні податкового кредиту позивачем свідчать наступні обставини.

Реальності господарських операцій на підставі укладених договорів позивача з ПП «Елліон Біт», що підтверджено належним чином оформленими податковими накладними судом вже зазначено вище та не потребує додаткового обґрунтування.

Більш того, з 13.02.2012 року по 15.02.2012 року податковим органом вже була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВГ «Східний Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Під час перевірки податківцями встановлено, що позивачем в період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року занизило нарахування податку на додану вартість на суму 18959,00 грн., включивши до податкового кредиту у січні 2011 року податкові накладні від ПП «Елліон Біт» № 58 від 02.02.2009 року на суму 11167,00 грн. та № 27 від 02.02.2009 року на суму 7792,00 грн., чим порушило норми п.6 ст.198 розділу V ПК України. За результатами вказаної перевірки складено Акт від 21.02.2012 року за № 424/160-34903283 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Науково-виробнича група «Східний Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року», а 05.03.2012 року у відношенні позивача було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000131600 про сплату позивачем 18959,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій - 1 грн.

Позивач не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням № 0000131600 від 05.03.2012 року та оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а/1270/3861/2012 за позовом ТОВ «НВГ «Східний Альянс» до Алчевської ОДПІ про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000131600 від 05.03.2012 року у задоволені вимог позивача було відмовлено (Т.1 а.с.128-133).

Однак, Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ «НВГ «Східний Альянс» було задоволено в повному обсязі. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року по справі № 2а/1270/3861/2012 - скасовано. Адміністративний позов ТОВ «НВГ «Східний Альянс» був повністю задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000131600 від 05.03.2012року (Т.1 а.с.134-137).

У розумінні частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України обставини, встановлені в адміністративній справі № 2а/1270/3861/2012, є обов'язковими при розгляді цієї справи.

При цьому, заслуговує на увагу суду той факт, що під час розгляду справи в судовому порядку податковим органом не оспорювалась реальність господарської операції ТОВ «НВГ «Східний Альянс» з ПП «Елліон Біт», за результатами здійснення якої ПП «Елліон Біт» видано податкові накладні від 02.02.2009 року № 58 на суму ПДВ 11166,67 грн. та № 27 на суму ПДВ 7791,99 грн.

Таким чином, правомірність включення податкових накладних № 58 від 02.02.2009 року на суму ПДВ 11166, 67 грн. та № 27 від 02.02.2009 року на суму 7791,99 грн., отриманих від ПП «Елліон Біт» не підлягає доказуванню відповідно до приписів частини першої статті 72 КАС України.

Крім того, чинне законодавство не містить положень в частині залежності права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбаних товарів (робіт), на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами вимог ведення бухгалтерського, податкового обліку та господарської діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне певні негативні наслідки саме щодо цієї юридичної особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

По-третє, стосовно правомірності включення податкових накладних, отриманих від ПП «Ангелон» на суму 6900,00 грн., а саме: податкової накладної № 0000011 від 15.01.2010 року на суму 3566,67 грн. та податкової накладної № 0000008 від 12.01.2010 року на суму 3333,33 грн.

Висновок про неправомірність включення зазначених податкових накладних базується на даних експертизи від 10.12.2010 року інших документів стосовно зображення на них підписів від імені директора ПП «Ангелон» ОСОБА_5, однак зазначеної експертизи в якості доказу по справі суду надано взагалі не було.

При цьому, слід зауважити, що жоден закон або іншій нормативно-правовий акт не вимагає від підприємств проведення перевірки справжності підписів контрагентів на первинних та інших документах, проведення почеркознавчих експертиз, а також здійснення інших дій (в тому числі щодо підписання документів від імені ПП «Ангелон» ОСОБА_5 чи третьою особою). Однак, позивачем були здійснені всі заходи щодо перевірки статусу контрагента ПП «Ангелон», повноважень його посадових осіб. Таким чином, на думку суду, позивачем було вжито усіх залежних від нього заходів для перевірки свого контрагента, в тому числі витребувані підтверджуючі податковий статус документи, а в ЄДР були обліковані відповідні дані, в тому числі щодо уповноваженою від ПП «Ангелон» особи - директора ОСОБА_5

Суд вважає неналежним та недопустимим доказом по справі копію допиту свідка ОСОБА_5, оскільки представник відповідача в суді першої інстанції не зміг зазначити джерело походження цього документу та не було надано суду його оригіналу (Т.3 а.с.10-12).

Оглянуті в судовому засіданні податкові накладні № 0000011 від 15.01.2010 року на суму 3566,67 грн. та № 0000008 від 12.01.2010 року на суму 3333,33 грн. оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. ПП «Ангелон» на момент вчинення господарських операцій із підприємством позивача був зареєстрований у якості юридичної особи, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, яке було видано відповідним податковим органом, що підтверджує право цієї юридичної особи на виписку податкових накладних. Таким чином, ТОВ «НВГ «Східний Альянс» правомірно включило зазначені податкові накладні до складу податкового кредиту (Т.1 а.с.144,145).

Крім того, документальним підтвердженням реальності господарських операцій, що відбулися між ТОВ «НВГ «Східний Альянс» та ПП «Ангелон» є наступні первинні документи. Позивач, на підставі рахунку № СФ-АУ00008 від 12.01.2012 року перерахував на рахунок ПП «Ангелон» 41400,00 грн. за постачання швелеру. По факту здійснення попередньої оплати ПП «Ангелон» виписало податкові накладні за № АУ 0000008 від 12.01.2010 року та № 0000011 від 15.01.2012 року. На підставі укладеного договору № 1/ПДР від 12.04.2012 року працівниками ПП «Ангелон» були виконані ремонтні роботи в приміщенні офісу позивача. Роботи були прийняті за актом, підписаним обома юридичними особами без зауважень. Оскільки у визначений час швелер, сплачений на підставі рахунку № СФ-АУ00008 від 12.01.2012 року на адресу позивача поставлений не був, на підставі листа № 0030/04 від 30.04.2010 року, керуючись статтею 601 ЦК України, зустрічні грошові зобов'язання були зараховані. До податкових накладних № АУ 0000008 від 12.01.2010 року та № 0000011 від 15.01.2012 року були зроблені відповідні коригування (Т.1 а.с.144,145,212-225,122-127).

Стосовно податкової накладної, отриманої від ПП «Фріланс», а саме за № 2 від 01.03.2011 року на суму ПДВ 10930,00 грн. На підставі укладеного договору та специфікації до нього позивач придбав у ПП «Фріланс» офісні меблі та обладнання на суму 65580,00 грн. в т.ч. ПДВ - 10930,00 грн. Оплата була призведена у повному обсязі, про що свідчить банківська виписка від 10.03.2011 року, товар отримано.

Таким чином, усі передбачені законодавством та договором вимоги щодо укладення та виконання договору сторони виконали у повному обсязі. ПП «Фріланс», що є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва, отриманого у встановленому законом порядку, була виписана податкова накладна № 2 від 01.03.2011 року та надана покупцеві - ТОВ «НВГ «Східний Альянс». За таких обставин, позивач правомірно врахував її у складі податкового кредиту за березень 2011 року. При цьому, судом не встановлено порушень позивачем при формуванні зазначеного податкового кредиту вимог п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України на які посилається контролюючий орган.

Розглядаючи правомірність нарахування податкового кредиту позивачем згідно податкових накладних отриманих від зазначених підприємств-контрагентів позивача необхідно керуватись нормами Закон № 168, що був діючим на момент виникнення права позивача на податковий кредит та п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, чинного з 01.01.2011 року.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Водночас вказані норми кореспондуються з нормами п.198.3 ст.198 ПК України.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (дійсним на момент її виписки), зі змінами, внесеними згідно з Наказами ДПА № 469 від 08.10.1998 року, № 311 від 02.08.2001 року та № 244 від 30.06.2005 року, податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Стаття 9 Закону № 168 передбачає реєстрацію осіб як платників податку на додану вартість податковими органами.

Отже, правомірність нарахування податкового кредиту підтверджується нормами перелічених законів. ТОВ «НВГ «Східний Альянс» перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ та є платником податку на додану вартість з 20 квітня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100116880, виданого 20.05.2008 року, позивач має індивідуальний податковий номер -349032812062 та на підставі зазначених первинних документів та отриманих належним чином складених податкових накладних від контрагентів правомірно сформувало податковий кредит у визначений період, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення № 0001392310 від 20.09.2012 року (податок на додану вартість).

Суд першої інстанції визнав правомірним податкове повідомлення-рішення № 0000341710 від 20.09.2012 року (податок на доходи фізичних осіб). Позивачем в цій частині судове рішення місцевого суду не оскаржене, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі постанову виготовлено 19 грудня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року у справі № 2а/1270/7521/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича група «Східний Альянс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: І.Д.Компанієць

О.О.Шишов