Ухвала суду № 28103688, 06.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2012 р.Справа № 2014/2а-3058/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13.07.2012р. по справі № 2014/2а-3058/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, 12 липня 2012 року звернувся з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, в якій просив суд визнати дії посадових осіб відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року №306 «Про реалізацію абзацу 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою затверджено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, неправомірними; зобов*язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області виконати дії щодо здійснення перерахунку пенсії за віком з серпня 2005 року по день винесення рішення суду, згідно наданих довідок про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії та помісячний заробіток працівника з урахуванням коефіцієнту для обчислення заробітної плати 2,226; зобов'язати відповідача і в подальшому проводити нарахування та виплати пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітку 2,226; стягнути з відповідача понесені витрати на оплату судових витрат 32,19 грн. та юридичної допомоги 300,00 грн.

13 липня 2012 року ухвалою Зміївського районного суду Харківської області в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду із адміністративним позовом - відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

На зазначену ухвалу суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з приписів ст.ст. 99, 100 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції через таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 12.07.12 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з серпня 2005 року.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Колегія суддів зазначає про те, що згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що суд при винесенні ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, не врахував, що роз'ясненням Вищого адміністративного суду України від 13.10.2010 року №1425/11/13-10 визначено чітку процедуру застосування процесуальних норм під час відкриття провадження у справі по даній категорії справ.

Так, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі місцевим адміністративним судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними місцевий адміністративний суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду.

При цьому, судам необхідно враховувати, що предметом позову в цій категорії справ є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, тому судам необхідно перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір.

Тобто, можливі випадки, коли в частині вимог позовну заяву слід залишати без розгляду (частина перша статті 100 КАС), а в іншій частині - відкривати провадження у справі.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить захистити його порушені права з серпня 2005 року без зазначення кінцевої дати, по яку ці права підлягають захисту.

Колегія суддів зауважує на те, що відповідачем, починаючи з серпня 2005 року по теперішній час порушуються права позивача на отримання пенсії, а отже, враховуючи роз'яснення Вищого адміністративного суду України щодо застосування процесуальних норм КАС України, дані правовідносини є регулярними (триваючими).

З огляду на викладене, суд першої інстанції неправомірно залишив позов ОСОБА_1 без розгляду, чим порушив при винесенні рішення норми процесуального права, тому ухвала від 13.07.2012 р. підлягає скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,п.4 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13.07.2012р. по справі № 2014/2а-3058/12 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.