Постанова № 28103470, 12.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р. Справа № 2а-4496/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Снабсервіс. ИА" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-4496/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снабсервіс. ИА"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Снабсервіс. ИА", звернувся до суду з позовними вимогами до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000060151 від 22.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по даній справі в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправомірність оскаржуваної постанови внаслідок надання неналежної оцінки доказам у справі, вважає її незаконною та необґрунтованою. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

В ході судового розгляду встановлено, що ТОВ «Снабсервіс.ИА» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 08.06.2010 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 27) та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09.06.2010 р. за № 20719 (а.с. 30). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.06.2010 р. № 100290555 НБ № 427974, ТОВ «Снабсервіс. ИА» зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер юридичної особи -370937820388 (а.с. 28, 29).

Фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Снабсервіс. ИА» з питань взаємовідносин з ТОВ «Промспец Консалтинг» (код за ЄДРПОУ 37091549), що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий та березень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт № 641-15-109/37093787 від 29.02.2012 р. (а.с. 19-26), яким встановлені порушення позивачем вимог:

- ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період лютий та березень 2011 року;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст.188, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на суму ПДВ 7 332,33 грн. та березень 2011 року на суму ПДВ 22 427,57 грн;

- в порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України занижена сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства на загальну суму ПДВ 26 853,13 грн., у тому числі: за лютий 2011 року на загальну суму 7 332,33 грн. та за березень 2011 року на загальну суму ПДВ 19520,8 грн.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення за № №0000060151 від 22.03.2012 на загальну суму 26854,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне укладання договорів, виконання умов договорів. Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте та вчинене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на достатність підстав та наявність належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, виходячи з вимог діючого податкового законодавства та фактичних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Снабсервіс.ИА», як покупцем, та ТОВ «Промспец Консалтинг», як постачальником, укладено договір № 01/09-01 від 01.09.2010 р. на загальну суму 500000,00 грн. (п'ятсот тисяч грн. 00 коп.), в тому числі 20% ПДВ, додаткова угода № 1 від 03.01.2011 р. на продовження дії договору № 01/09-01 від 01.09.2010 р. та додаткова угода № 2 від 01.03.2011 р., згідно якої сума договору № 01/09-01 від 01.09.2010 р. 1000000,00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.).

За вказаним договором продавець ТОВ «Промспец Консалтинг» зобов'язується поставити та передати у власність покупця ТОВ «Снабсервіс. ИА» товар (запасні частини до сільськогосподарської техніки та інші товари), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах, визначених в договорі.

По даному договору позивач отримав від ТОВ «Промспец Консалтинг» товар, що підтверджується видатковими накладними:

-№ 0054 від 02.02.2011 р. на суму 9960, 00 грн. в т.ч. ПДВ-1660, 00 грн.;

-№ 0063 від 07.02.2011 р. на суму 10200, 00 грн. в т.ч. ПДВ-1700, 00 грн.;

-№ 0072 від 11.02.2011 р. на суму 16034, 16 грн. в т.ч. ПДВ-2672, 36 грн.;

-№ 0084 від 16.02.2011 р. на суму 6300, 00 грн. в т.ч. ПДВ-1050, 00 грн.;

-№ 0092 від 18.02.2011 р. на суму 1500, 00 грн. в т.ч. ПДВ-250, 00 грн.;

-№ 0124 від 01.03.2011 р. на суму 7509, 02 грн. в т.ч. ПДВ-1251, 50 грн.;

-№ 0129 від 03.03.2011 р. на суму 14338, 08 грн. в т.ч. ПДВ-2389, 68 грн.;

-№ 0135 від 09.03.2011 р. на суму 19702, 99 грн. в т.ч. ПДВ-3283, 83 грн.;

-№ 0137 від 10.03.2011 р. на суму 10501, 97 грн. в т.ч. ПДВ-1750, 33 грн.;

-№ 0154 від 14.03.2011 р. на суму 9703, 20 грн. в т.ч. ПДВ-1617, 20 грн.;

-№ 0158 від 15.03.2011 р. на суму 7737, 44 грн. в т.ч. ПДВ-1289, 57 грн.;

-№ 0172 від 21.03.2011 р. на суму 8220, 00 грн. в т.ч. ПДВ-1370, 00 грн.;

-№ 0184 від 24.03.2011 р. на суму 23375, 74 грн. в т.ч. ПДВ-3895, 96 грн.;

-№ 0191 від 28.03.2011 р. на суму 8584, 53 грн. в т.ч. ПДВ-1430, 76 грн.;

-№ 0195 від 29.03.2011 р. на суму 18172, 80 грн. в т.ч. ПДВ-3028, 80 грн.;

-№ 0205 від 30.03.2011 р. на суму 6719, 64 грн. в т.ч. ПДВ-1119, 94 грн..

Також в підтвердження реальності вчиненого правочину позивачем надані податкові накладні (а.с 35-166), товарно-транспортні накладні (а.с. 168-183).

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що з товарно-транспортних накладних неможливо встановити, який саме товар перевозився, не вказано його кількість, ціну, одиниці виміру, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на таке.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням: 09.02.2011 № 32 9960.00 грн., 09.02.2011 № 33 10200,00 грн., 14.02.2011 № 36 16034,00 грн., 17.02.2011 № 39 6300,00 грн., 22.02.2011 № 42 1500,00 грн., 02.03.2011 № 56 7470,00 грн., 03.03.2011 № 60 15870,00 грн., 10.03.2011 №61 8200,00 грн., 10.03.2011 №62 11650,00 грн., 15.03.2011 №69 5700,00 грн., 16.03.2011 № 70 9800,00 грн., 22.03.2011 № 75 4700,00 грн., 24.03.2011 № 84 14300,00 грн., 25.03.2011 №85 9000,00 грн., 28.03.2011 №90 8200,00 грн., 29.03.2011 № 91 12500,00 грн., 31.03.2011 №93 13680,00 грн.

Отже, наявні у справі документи засвідчують те, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання, в матеріалах справи немає.

В подальшому отриманий товар відвантажено: 03.02.11 видаткова накладна ИС-000002 на суму 8 797,00 грн. ТОВ ВТК "Едельвейс", 07.02.11 видаткова накладна ИС-000005 на суму 1 035,00 грн. ТОВ "Завод Кобзаренка", 08.02.11 видаткова накладна ИС-000001 12439,94 грн. ПП "Могучий", 08.02.11 видаткова накладна ИС-000004 781,80 грн. ПП "Могучий", 09.02.11 видаткова накладна ИС-000003 4840,20 грн. ПП "Могучий", 09.02.11 видаткова накладна ИС-000006 5052,00 грн. Люботинські авторемонтні майстерні ПЗ, 09.02.11 видаткова накладна ИС-000007 10209,48 грн. ТОВ "Завод Кобзаренка", 11.02.11 видаткова накладна ИС-000008 5287,61 грн. ТОВ ВТК "Едельвейс", 11.02.11 видаткова накладна ИС-000010 1007,58 грн. ПП "Могучий", 16.02.11 видаткова накладна ИС-000009 2400,00 грн. СТОВ "Канівці", 16.02.11 видаткова накладна ИС-000011 1164,30 грн. ПП "Дружба", 16.02.11 видаткова накладна ИС-000012 1238,00 грн. ПП "Могучий", 16.02.11 видаткова накладна ИС-000013 8804,76 грн. ТОВ ВТК "Едельвейс", 21.02.11 видаткова накладна ИС-000014 2028,30 грн. СТОВ "Канівці", 22.02.11 видаткова накладна ИС-000015 345,00 грн. ТОВ "Завод Кобзаренка", 24.02.11 видаткова накладна ИС-000016 3247,56 грн. ТОВ ВТК "Едельвейс", 28.02.11 видаткова накладна ИС-000017 9648,00 грн. ПП "Могучий", 02.03.11 видаткова накладна ИС-0000002 1450,00 грн. ТОВ "Юг-Рис", 03.03.11 видаткова накладна ИС-0000003 290,88 грн. ПП "Могучий", 03.03.11 видаткова накладна ИС-0000004 3401,05 грн. ПП "Дружба", 03.03.11 видаткова накладна ИС-0000005 12817,42 грн. ТОВ "Завод Кобзаренка", 03.03.11 видаткова накладна ИС-0000006 5961,23 грн. ТОВ ВТК "Едельвейс", 04.03.11 видаткова накладна ИС-0000001 5050,94 грн. ПП "Могучий", 09.03.11 видаткова накладна ИС-0000007 342,43 грн. ТОВ "Юг-Рис", 09.03.11 видаткова накладна ИС-0000008 387,98 грн. ПП "Могучий", 10.03.11 видаткова накладна ИС-0000009 1465,99 грн. ПП "Дружба", 10.03.11 видаткова накладна ИС-0000010 3640,00 грн. ПП ВТК "Держукрпоставка", 10.03.11 видаткова накладна ИС-0000011 15530,88 грн. ВАТ "Коннектор", 14.03.11 видаткова накладна ИС-0000012 1890,00 грн. Люботинські авторемонтні майстерні ПЗ, 14.03.11 видаткова накладна ИС-0000013 2978,12 грн. ПП "Могучий", 14.03.11 видаткова накладна ИС-0000014 8598,14 грн. ТОВ ВТК "Едельвейс", 15.03.11 видаткова накладна ИС-0000015 10344,00 грн. ПП ВТК "Держукрпоставка", 16.03.11 видаткова накладна ИС-0000016 1902,17 грн. ПП "Могучий", 21.03.11 видаткова накладна ИС-0000017 431,16 грн. ПП "Могучий", 22.03.11 видаткова накладна ИС-0000018 600,00 грн. ТОВ "Юг-Рис", 23.03.11 видаткова накладна ИС-0000019 331,20 грн. ПП "Могучий", 23.03.11 видаткова накладна ИС-0000020 3504,43 грн. СТОВ "Прогрес", 24.03.11 видаткова накладна ИС-0000021 12203,35 грн. ТОВ ВТК "Едельвейс", 25.03.11 видаткова накладна ИС-0000023 1482,19 грн. СГВК "Козацьке", 25.03.11 видаткова накладна ИС-0000022 8556,00 грн. ТОВ "Надія", 25.03.11 видаткова накладна ИС-0000024 2614,64 грн. ПП "Могучий", 25.03.11 видаткова накладна ИС-0000025 5695,75 грн. ТОВ ВТК "Едельвейс", 28.03.11 видаткова накладна ИС-0000027 14085,76 грн. ПП "Велес Ком", 28.03.11 видаткова накладна ИС-0000026 2246,88 грн. ТОВ ВТК "Едельвейс", 28.03.11 видаткова накладна ИС-0000028 4994,72 грн. ВАТ "Коннектор", 28.03.11 видаткова накладна ИС-0000029 2614,04 грн. ПП "Могучий", 31.03.11 видаткова накладна ИС-0000030 639,25 грн. ПЧЗ Харківська дистанція колії, 31.03.11 видаткова накладна ИС-0000031 739,25 грн. ПЧЗ Харківська дистанція колії, 31.03.11 видаткова накладна ИС-0000032 641,75 грн. ПЧЗ Харківська дистанція колії, 31.03.11 видаткова накладна ИС-0000033 633,25 грн. ПЧЗ Харківська дистанція колії, 31.03.11 видаткова накладна ИС-0000034 635,51 грн. ПЧЗ Харківська дистанція колії.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, ТОВ «Снабсервіс.ИА» складських приміщень не має. Відвантаження товару покупцям проходило в день його отримання у постачальника. Товар отримував директор підприємства ТОВ «Снабсервіс.ИА» Сілін Ігор Олександрович, засвідчував накладні на отримання товару підписом та печаткою підприємства.

Від проведення господарських операцій з придбання товару та подальшого використання придбаного товару позивачем отримано прибуток в розмірі 2533,00 грн., який відображений в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011р.

Вказані первинні документи цілком відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704.

З аналізу даних документів первинного бухгалтерського та податкового обліку вбачається, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем задекларовано податковий кредит за лютий 2011 року по отриманим товарам від ТОВ "Промспец Консалтинг" у сумі 7332, 33 грн., за березень 2011 року - на загальну суму ПДВ 19520, 8 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, є дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Визначення розміру податкового кредиту здійснюється у відповідності до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тож, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, транспортних засобів тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Адже позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Статті 43, 44 Господарського кодексу України визначають принципи та свободу підприємницької діяльності, відповідно до яких дозволена будь-яка комерційна діяльність, що не заборонена законом і підприємство є вільним у своєму виборі видів діяльності та у виборі контрагентів.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що долучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи надавалися позивачем під час перевірки (а.с.21). Податковий орган щодо вказаних документів не мав жодних зауважень.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки щодо нікчемності правочинів колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на таке.

Взаємовідносини позивача з ТОВ "Промспец Консалтинг" мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Ст. 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З 1 січня 2011 р. набули чинності зміни до ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), відповідно до яких нікчемним став лише правочин, який порушує публічний порядок. Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що до суду не надано доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Також суд зазначає, що правочин, який не має за мету створення реальних наслідків є фіктивним (ст. 234 Цивільного кодексу України), та визнається судом недійсним.

Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг" і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Жодних судових рішень про визнання спірних правочинів недійсними суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг".

Крім того, колегією суддів встановлено, що висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг" вмотивований виключно посиланням на акт ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова. Інших мотивів відсутності факту реальності здійснення господарських відносин між позивачем і контрагентом відповідач не навів, відповідних доказів не надав. Фактично, в якості доказу безтоварних операцій є припущення податкового органу про неможливість реального виконання спірного правочину через відсутність контрагента за його місцезнаходженням та відсутність інформації про наявні у нього відповідні можливості технічного, організаційного та кадрового потенціалу.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що в акті перевірки податковий орган не зазначив, які саме порушення податкової дисципліни допущені з боку позивача.

При цьому, як свідчать матеріали справи, товари, отримані від ТОВ "Промспец Консалтинг", реалізовані замовникам, з якими позивач має господарські взаємовідносини, а саме: ТОВ ВТК "Едельвейс", ТОВ "Завод Кобзаренка", ПП "Могучий", Люботинські авторемонтні майстерні ПЗ, СТОВ "Канівці", ПП "Дружба", ТОВ "Юг-Рис", ПП ВТК "Держукрпоставка", ВАТ "Коннектор", СТОВ "Прогрес", СГВК "Козацьке", ТОВ "Надія", ПП "Велес Ком", ПЧЗ Харківська дистанція колії.

Внаслідок вказаної господарської операції позивачем було отримано прибуток, що свідчить про зміну зобов'язань сторін за правочином і рух активів.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Промспец Консалтинг" мали реальний характер, діяльність вказаних суб'єктів господарювання була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Наведене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Окрім того, згідно з ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції"ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Тому колегією суддів враховується судова практика Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), з огляду на вимоги ч. 1 ст. 244-2 КАС України.

Оцінивши наявні в справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що вони не доводять порушення позивачем положень ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, ст. 185, ст. 187, ст.188, ст. 198 Податкового кодексу України, як зазначено відповідачем та судом першої інстанції, у зв'язку з чим вбачаються підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Снабсервіс. ИА" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-4496/12/2070 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року за № 0000060151.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.

Повний текст постанови виготовлений 17.12.2012 р.