Постанова № 28102355, 03.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/39268/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Кошіля В.В.

Ланченко Л.В.

за участю секретаря Зозулі Ю.В.

представника позивача Колосовського Ю.О.

представника відповідача Звичайної Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012

у справі № 2а-235/12/1070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (правонаступника Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»звернулося з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 30.12.2011 № 0004951520 Бориспільської ОДПІ Київської області про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, у задоволенні позову відмовлено.

ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року на суму 863378732,00 грн.

Відповідно до статті 55 Кодекса адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції в судовому засіданні здійснено заміну відповідача у справі -Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на його правонаступника -Бориспільську об'єднану державну податкову інспекції Київської області Державної податкової служби, у зв'язку з проведеною реорганізацією.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 16.12.2011 № 349/15-2/20048090 встановлено факт завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 863378732 грн. внаслідок порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

Позиція податкового органу полягає у тому, що позивач не мав права, застосовуючи положення даної норми кодексу, переносити частину від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, що складається із від'ємного значення 2010 року, перенесеного у І квартал 2011 року за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у ІІ та відповідно ІІІ квартали 2011 року.

При цьому достовірність даних податкового обліку щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток податковим органом не заперечується.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 № 0004951520 про зменшення позивачеві від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 863378732 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України дозволяє платникові податку на прибуток включити до витрат ІІ кварталу 2011 року показник від'ємного значення за підсумками І кварталу 2011 року, який пов'язується з діяльністю, проведеною виключно у такому І кварталі. Положення даної норми не поширюються на від'ємне значення, що утворилося у 2010 році та було перенесено до І кварталу 2011 року згідно із вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів, оскільки останні зроблені в результаті порушення норм матеріального права, що призвело до ухваленні незаконних судових рішень.

Розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Пунктом 6.1 статті 6 цього Закону було визначено: якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 01.01.2010.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток: як ті, що утворилися станом на 01.01.2010, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Враховуючи наведене, позивачем правомірно здійснено розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися протягом 2010 року.

З 01.04.2011, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року, набув чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств», пунктом 150.1. ст. 50 якого визначено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно із пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому суд касаційної інстанції не може погодитися з позицією судів попередніх інстанцій про те, що пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України дозволяє платникові податку на прибуток включити до витрат ІІ кварталу 2011 року лише той показник від'ємного значення за підсумками І кварталу 2011 року, який пов'язується з діяльністю, проведеною виключно у такому І кварталі.

Системний аналіз абзаців другого та третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року»-це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Підстави вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року»охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року, відсутні. Як було вказано раніше, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, згідно із якими значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період.

Зазначені норми законодавства відображені у формах податкової звітності з податку на прибуток, які підлягали використанню платниками цього податку в першому та другому календарному кварталах 2011 року.

Отже, Податковим кодексом України не передбачено обмежень щодо формування валових витрат другого кварталу 2011 року лише сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності виключно першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно включив до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яке, у свою чергу, розраховано з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року від'ємного значення на суму 863378732 грн., що утворилися протягом 2010 року, а податковий орган протиправно зменшив позивачеві спірним податковим повідомленням-рішенням від'ємне значення об'єкта оподаткування об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 863378732 грн.

Оскільки обставини у справі встановлені повно та правильно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, такі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 30.12.2011 № 0004951520 про зменшення Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт»від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 863378732 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»судові витрати зі сплати судового збору в сумі 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної постанови, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді В.В. Кошіль

Л.В. Ланченко