Рішення № 28098880, 11.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/15449-2012 11.12.12

За позовом Фізичної особи-підприємця Горецької Олени Олексіївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарчий універмаг «Меркурій»

про стягнення 100 472,81 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Залуцький В.Н. -адвокат свідоцтво № 525 від 10.06.2011;

від відповідача: Ікранова О.А. -довіреність № 100 від 16.11.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Горецька Олена Олексіївна звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарчий універмаг «Меркурій» про стягнення 100 472,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати, заборгованості за сплату комунальних платежів, витрати на проведення ремонту згідно умов Договору оренди від 20.04.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 72 000,00 грн. -заборгованості з орендної плати (основного боргу), 332,60грн. -заборгованості за сплату комунальних платежів, 10 000,00 грн. -витрат на проведення ремонту, 13 000,00 грн. -неустойки, 4 281,55 грн. -пені, 858,66 грн. -3% річних, 2 010,00 грн. -судового збору.

Ухвалою від 06.11.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.11.2012.

23.11.2012 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 27.11.2012 представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні 27.11.2012 оголошено перерву до 11.12.2012.

10.12.2012 через канцелярію суду представник відповідача подав доповнення до відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 11.12.2012 судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідач в судовому засіданні 11.12.2012 позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 року між Фізичною особою-підприємцем Горецькою Оленою Олексіївною (далі по тексту -позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Господарчий універмаг «Меркурій»(далі по тексту -відповідач, орендар) було укладено Договір оренди(далі по тексту - Договір).

Об'єкт оренди передається орендарю на строк до 20 травня 2013 року (п. 3.1. Договору).

Відповідно до пунктів 1.1. -1.2. Договору орендодавець має у власності об'єкт оренди і передає його у користування Орендарю. Об'єкт оренди - це нерухоме майно, а саме нежиле приміщення площею 250,5 кв.м., розташоване за адресою м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 75.

Згідно з п. 2.1. Договору орендна плата визначається за угодою сторін і складає за один календарний місяць розмір 15500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень за 250,5 кв.м. Розмір орендної плати збільшується у разі росту інфляції та інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 2.2. Договору крім встановлених орендних платежів, орендар на протязі трьох днів з моменту виписки рахунку орендодавцем сплачує комунальні платежі, пов'язані з використанням електроенергії, тепло енергії, води, стоків та послуг ЖЕКу.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що на термін проведення ремонту, а саме на строк з 20 квітня по 20 травня 2012 року орендар звільняється від орендної плати, тобто першій місяць оренди, за який буде нараховуватися орендна плата буде починатися з 21 травня поточного року, другій місяць оренди - з 21 червня поточного року і т.д.

Згідно п. 2.4. Договору за першій та останній місяць оренди орендна плата сплачується орендарем на протязі двох днів з моменту підписання договору, за другій, третій та інші місяці - до 23 числа поточного місяця.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що після закінчення терміну оренди орендар повинен повернути об'єкт орендодавцю на потязі 5 діб по акту.

Згідно з п. 8.2. Договору орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендні та комунальні платежі.

Відповідно до п. 9.1. Договору в разі дострокового розірвання договору незалежно із чиєї сторони, орендар повинен сплатити десяти тисяч гривень для проведення ремонту об'єкта в 10-ти денний термін з моменту розірвання договору.

20.04.2012 року на виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування об'єкт оренди, на підтвердження чого позивач надав суду підписаний між сторонами Акт прийому-передачі об'єкта оренди від 20.04.2012 року (копія Акту міститься в матеріалах справи).

У зв'язку з несплатою орендних платежів позивач 02.10.2012 року відправив на адресу відповідача лист про дострокове розірвання Договору у зв'язку з несплатою орендних платежів на протязі трьох місяців, вищевказаний лист отримано відповідачем 10.10.2012 року (копія листа міститься в матеріалах справи).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що дію Договору оренди від 20.04.2012 було достроково припинено 10.10.2012 року у зв'язку з несплатою відповідачем орендних платежів.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення орендної плати, заборгованості за сплату комунальних платежів, витрати на проведення ремонту відповідно до умов Договору у останнього за період з квітня 2012 року по жовтень 2012 року перед позивачем виникла заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 72 000,00 грн., 332,60грн. -заборгованості за сплату комунальних платежів, 10 000,00 грн. -витрат на проведення ремонту, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору, після припинення його дії, не сплатив: орендну плати, комунальні платежі, витрати на проведення ремонту.

Відзив на позовну заяву не приймається судом в якості належно та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалах справи документами та чинним законодавством України.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення -заборгованості з орендної плати (основного боргу) в розмірі 72 000,00 грн., 332,60грн. -заборгованості за сплату комунальних платежів, 10 000,00 грн. - витрат на проведення ремонту нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу та повернення об'єкта оренди, а тому позивач, керуючись п. 9.1. Договору та ч. 2 ст. 785 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача пеню та неустойку, які за розрахунками позивача становлять 13 000,00 грн. -неустойки, 4 281,55 грн. -пені.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що орендар несе за даним договором наступну відповідальність -у випадку прострочення терміну сплати платежів, визначених в пунктах 2.1-2.4, сплачується пеня за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені та неустойки за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню у розмірі 13 000,00 грн. -неустойки, 4 281,55 грн. -пені.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 858,66 грн. -3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 858,66 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарчий універмаг «Меркурій»(02002, м. Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ ПАНЕЛЬНА, будинок 1, код ЄДРПОУ 21555736) на користь Фізичної особи-підприємця Горецької Олени Олексіївни (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Кам'янецька, будинок 75, квартира 64, ідентифікаційний код 2249516367) 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. -основного боргу, 332 (триста тридцять дві) грн. 60 коп.. -заборгованості зі сплати комунальних платежів, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. -витрат на проведення ремонту, 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. -неустойки, 4 281 (чотири тисячі двісті вісімдесят одну) грн. 55 коп. -пені, 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 66 коп. -3% річних, 2 009 (дві тисячі дев'ять) грн. 46 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 17.12.2012 року