Рішення № 28098333, 12.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/9554-2012 12.12.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.» стягнення заборгованості

Представники сторін:

від Позивача: не з'явились

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(надалі також -«Позивач», «ТОВ «Ласка Лізинг») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.»(надалі також -«Відповідач», «ТОВ «Фірма Т.М.М.») про стягнення заборгованості у розмірі 281 467 гривень 88 копійок за Договором фінансового лізингу № 805/04/2007.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 25 квітня 2007 року між ТОВ «Ласка Лізинг»та ТОВ «Фірма Т.М.М.»укладено Договір фінансового лізингу № 805/04/2007. ТОВ «Ласка Лізинг»на виконання умов Договору передало предмет лізингу ТОВ «Фірма Т.М.М.», натомість останнє порушило свої зобов'язання щодо належного виконання умов Договору, чим порушило права ТОВ «Ласка Лізинг». Таким чином, ТОВ «Ласка Лізинг»просить Суд стягнути з ТОВ «Фірма Т.М.М.»заборгованість в розмірі 270 983 гривні 88 копійок, неустойку в розмірі 8 783 гривні 89 копійок, 3% річних у розмірі 1 700 гривень 11 копійок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 липня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/9554-2012, розгляд справи призначено на 02 серпня 2012 року.

Представник Позивача в судовому засіданні 02 серпня 2012 року надав суду, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, письмове підтвердження про відсутність у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору, довідку обслуговуючого банку ТОВ "Ласка Лізинг", копію витягу ТОВ "Ласка Лізинг".

Представник Відповідача надав суду Відзив на позовну заяву, копію Статуту Відповідача, копію Свідоцтва про державну реєстрацію Відповідача, копію Довідки з Держкомстату, Акт звірки, довідку з обслуговуючого банку про наявні рахунки, копію Довідки з банку про рух коштів.

В Відзиві на позовну заяву представник Відповідача зазначає, що Договір фінансового лізингу № 805/04/2007 є господарським, не є зовнішньоекономічним і його сторони не мають ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу, а тому ціни повинні бути виражені у гривнях, а пункти 6.1, 6.2, 6.4 Договору в частинах прив'язки до курсу Євро порушують вимоги, встановлені чинним законодавством України. Також, представник Відповідача зазначає, що розрахунок позовних вимог є неправильним і неточним, оскільки в ньому не зазначено правильного курсу НБУ для ЄВРО, який повинен застосовуватися при розрахунку лізингового платежу для кожного періоду.

Також, представником Відповідача подано письмове Клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи по справі у зв'язку з тим, що Позивачем допущено помилки в розрахунку позовних вимог, що зумовило необґрунтоване завищення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02 серпня 2012 року призначено у справі № 5011-74/9554-2012 судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6) та зупинено провадження у справі до проведення судово-бухгалтерської експертизи та отримання висновку експерта.

07 листопада 2012 року Судом отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомлення про повернення матеріалів справи та матеріали справи № 5011-74/9554-2012.

В повідомленні зазначено, що у зв'язку з покладенням витрат по проведенню експертизи на ТОВ «Фірма «Т.М.М.», супровідним листом № 7919/7920/12-45 від 22 серпня 2012 року останньому було направлено рахунок на оплату № 7275/12/7919/7920/45 від 20 серпня 2012 року, договір у 2-х примірниках, один з яких після підписання необхідно було повернути на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також клопотання судових експертів, які виконують експертизу.

Оскільки станом на 01 листопада 2012 року попередня оплата за рахунком не надійшла, Київський НДІ судових експертиз повертає матеріали справи № 5011-74/9554-2012 до Господарського суду без досліджень.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12 листопада 2012 року поновлено провадження у справі № 5011-74/9554-2012, судове засідання призначено на 28 листопада 2012 року.

В судовому засіданні 28 листопада 2012 року представник Відповідача надав Суду усні пояснення по суті спору. Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 19 листопада 2012 року.

Суд, вислухавши представника Відповідача, який заперечує проти задоволення позовних вимог, так як розрахунок позовних вимог є неправильним і неточним, в ньому не зазначено правильного курсу НБУ для ЄВРО, повинен застосовуватися при розрахунку лізингового платежу для кожного періоду, дослідивши матеріали справи, вирішив, - зобов'язати ТОВ «Фірма Т.М.М.»надати Суду на підтвердження своїх заперечень розрахунок суми боргу за Договором фінансового лізингу № 805/04/2007, та відповідні докази.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2012 року відкладено розгляд справи на 12 грудня 2012 року та зобов'язано ТОВ «Фірма Т.М.М.» надати Суду, на підтвердження своїх заперечень, розрахунок суми боргу за договором фінансового лізингу № 805/04/2007.

В судове засідання 12 грудня 2012 року представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується підписом представника ТОВ «Фірма Т.М.М.»на Розписці про відкладення розгляду справи 28 листопада 2012 року та відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2012 року у справі № 5011-74/9554-2012 відповідно.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2007 року між ТОВ «Ласка Лізинг» («Лізингодавець») та ТОВ «Фірма Т.М.М.»(«Лізингоодержувач») укладено Договір фінансового лізингу № 805/04/2007 (надалі -«Договір»).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Лізингодавець зобов'язується придбати в свою власність техніку у відповідності з встановленою Лізингоодержувачем специфікацією та передати її без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації Лізингоодержувачу в якості предмету лізингу в тимчасове володіння та користування за плату, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти її на умовах даного Договору.

Предметом Договору є екскаватор-навантажувач 3 CX SM (4 одиниці) (пункт 1.1. Договору).

В пункті 6.1 Договору сторони домовились, що валютою договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, виражена в гривнях України та дорівнює одному Євро по курсу згідно до пункту 6.1.1 Договору.

Згідно з пунктом 6.1.1 Договору, для цілей даного Договору вводяться поняття: «Курс 1»- курс, встановлений НБУ для одного Євро на 21.05.07р.; «Курс 2»- курс, встановлений НБУ для одного Євро на дату, встановлену для проведення чергового лізингового платежу згідно графіку внесення платежів (Додаток №1) до даного договору.

Вартість майна, що передається лізингодавцем лізингоодержувачу складає суму еквівалентну 254028,00 «у.е», в тому числі ПДВ в розмірі 20% - 42338,00 «у.е», виражена в гривнях України. Вартість майна (враховуючи ПДВ), що передається лізингодавцем лізингоодержувачу, в гривнях складає суму авансу, внесеного у відповідності з пунктом 6.4 Договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, вказану в графі 4 графіка внесення платежів по курсу 1 та викупну вартість, вказану в додатку №1 до договору по курсу 1 (пункт 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 6.3 Договору загальна сума лізингових платежів, що підлягає сплаті лізиногоодержувачем лізингодавцю, складає: 324326,13 «у.е», враховуючи ПДВ в розмірі 20% від суми, що відноситься в погашення вартості майна 41671,33 «у.е».

Згідно з пунктом 3.1 Договору, передача лізингодавцем майна, а також необхідного приладдя та документів, що є невід'ємною частиною майна, та прийняття його лізингоодержувачем на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання майна. Приймання майна лізингоодержувачем повинне бути здійснено протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання повідомлення лізингодавця про готовність майна до передачі, про що лізингодавець повідомляє лізиногоодержувача шляхом направлення відповідного повідомлення факсом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами одночасно з підписанням Договору було погоджено та підписано графік внесення лізингових платежів (Додаток №1 до Договору).

29 травня 2007 року на підставі видаткової накладної № РН-0000187 лізингодавець (ТОВ «Ласка Лізинг») передав, а лізингоодержувач (ТОВ «Фірма Т.М.М.»), в особі Розпорня О.П., що діяв на підставі довіреності ЯНЮ № 464409 від 29 травня 2007 року, прийняв предмет лізингу: екскаватор-навантажувач 3 CX SM у кількості чотири одиниці.

30 липня 2009 року між ТОВ «Ласка Лізинг»(«Лізингодавець») та ТОВ «Фірма Т.М.М.»(«Лізингоодержувач») укладено Додаткову угоду № 805/04/2007/R до Договору фінансового лізингу № 805/04/2007.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник ТОВ «Ласка Лізинг»зазначає, що в графіку внесення платежів визначено, що за 57, 58, 59, 60, 61 періоди, тобто відповідно по 21 лютого 2012 року, 21 березня 2012 року, 21 квітня 2012 року, 21 травня 2012 року, 21 червня 2012 року, ТОВ «Фірма Т.М.М.»повинно було сплатити по 4 209,11 умовних одиниць відповідно до Графи 3 «Сума лізингового платежу»та по 1 011,70 умовних одиниць відповідно до Графи 7 «Платіж в погашення суми заборгованості». Однак, ТОВ «Фірма Т.М.М.»не виконало свої зобов'язання за Договором в частині сплати платежів за 57, 58, 59, 60, 61 періоди.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.»про стягнення заборгованості в розмірі 270 983 гривні 88 копійок, неустойки в розмірі 8 783 гривні 89 копійок, 3% річних у розмірі 1 700 гривень 11 копійок підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором фінансового лізингу, а тому правове регулювання спірних правовідносин здійснюється в т.ч. положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, статті 292 Господарського кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг».

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбєно, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Суд зазначає, що факт виконання ТОВ «Ласка Лізинг»своїх зобов'язань за Договором та передачі майна у лізинг підтверджується матеріалами справи та не заперечується ТОВ «Фірма Т.М.М.».

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 6.8 Договору визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний вносити всі грошові суми в рахунок сплати лізингових платежів в об'ємі та в строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або отримання рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування ремонту, втрати майна, протягом строку лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Представник ТОВ «Ласка Лізинг»зазначає, що згідно графіку внесення лізингових платежів (в редакції Додаткової угоди № 805/04/2007/R до Договору фінансового лізингу № 805/04/2007) та з урахуванням вимог пункту 6.8 Договору, ТОВ «Фірма Т.М.М.»за періоди з 57 по 61 (включно) зобов'язано було сплатити на користь ТОВ «Ласка Лізинг»грошові кошти у розмірі 270 983 гривні 88 копійок.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд звертає увагу, що в Відзиві ТОВ «Фірма Т.М.М.»зазначено, що розрахунок суми позовних вимог є неправильним і неточним, оскільки в ньому не зазначено правильного курсу НБУ для ЄВРО, який повинен застосовуватися при розрахунку лізингового платежу для кожного періоду.

Однак, Суд не може погодитись з вищевикладеними висновками представника ТОВ «Фірма Т.М.М.», оскільки провівши перерахунок суми основної заборгованості з урахуванням інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного банку України щодо курсу валют, позовні вимоги щодо стягнення 270 983 гривень 88 копійок суми основного боргу є обґрунтованими.

Окремо, Суд звертає увагу, що Відповідачем не надано відповідних доказів на підтвердження доводів щодо того, що розрахунок суми позовних вимог є неправильним і не точним, оскільки в ньому не зазначено правильного курсу НБУ для ЄВРО, який повинен застосовуватися при розрахунку лізингового платежу для кожного періоду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2012 року ТОВ «Фірма Т.М.М.»було запропоновано надати суду, на підтвердження своїх заперечень, розрахунок суми боргу за договором фінансового лізингу № 805/04/2007. Однак, Відповідачем не надано суду розрахунку суми позовних вимог.

Крім того, Суд зазначає, що статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію процентів за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Стаття 524 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі стстаттею 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, Суд звертає увагу, що положення чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на встановлення в договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Таким чином, положення Договору фінансового лізингу № 805/04/2007 узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не суперечать їм.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що доводи представника ТОВ «Фірма Т.М.М.», наведені ним у відзиві, в тому числі щодо непогодження усіх істотних умов договору та невідповідності договору вимогам чинного законодавства України, є необґрунтованими та безпідставними.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та досліджені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні ТОВ «Ласка Лізинг» в частині стягнення 270 983 гривень 88 копійок суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із статтями 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пунктом 8.5 Договору, у разі якщо лізингоодержувач у встановлені Договором строки не здійснює оплати встановлених договором платежів, то лізингодавець має право вимагати оплати неустойки в розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу в перші п'ять днів прострочки та 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, починаючи з шостого дня прострочки, а лізингоодержувач зобов'язаний її сплатити.

Суд зазначає, що ТОВ «Ласка Лізинг», з урахуванням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», нараховано ТОВ «Фірма Т.М.М.»неустойку у розмірі 8 783 гривні 89 копійок, розрахунок якої є невірним, оскільки ТОВ «Ласка Лізинг» не враховано, що починаючи з 23 березня 2012 року облікова ставка НБУ складає 7, 5 %.

Провівши перерахунок пені, Суд приходить до висновку, що за неналежне виконання зобов'язань за Договором фінансового лізингу № 805/04/2007 ТОВ «Фірма Т.М.М.»повинно сплатити ТОВ «Ласка Лізинг»8 556 гривень 78 копійок пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Ласка Лізинг»в частині стягнення з ТОВ «Фірма Т.М.М.»1 700 гривень 11 копійок 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.»про стягнення заборгованості у розмірі 281 467 гривень 88 копійок за Договором фінансового лізингу № 805/04/2007 піддягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства до з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.»(03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б; код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5 корпус 2; ідентифікаційний код 33104543) 281 240 (двісті вісімдесят одну тисячу двісті сорок) гривень 77 копійок, з яких 270 983 гривні 88 копійок сума основного боргу, 8 556 гривень 78 копійок сума пені та 1 700 гривень 11 копійок 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.»(03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б; код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5 корпус 2; ідентифікаційний код 33104543) 5 624 (п'ять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 82 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14 грудня 2012 року.

Суддя О.В. Чинчин