Ухвала суду № 28096456, 12.12.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

12.12.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.,

суддів - Кожух О.А., Чужі Ю.Г.,

при секретарі - Сочка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду від 15 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», ОСОБА_3, третіх осіб: ОСОБА_4, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, органу опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації, Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації, про визнання недійсним іпотечного договору, -

в с т а н о в и л а :

11 квітня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі Банк), ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, орган опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації, Тячівське районне підприємство технічної інвентаризації, про визнання договору іпотеки недійсним.

Позивачі зазначали, що згідно Свідоцтва на право власності на нерухоме майно № 345 від 5 липня 2005 року будинок АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

14 вересня 2007 року між ОСОБА_4 та ВАТ «ВТБ Банк» (реорганізований в подальшому в ПАТ «ВТБ Банк») було укладено кредитний договір № 8 МКК на отримання кредиту в сумі 100 000 доларів США.

Для забезпечення виконання вказаного договору кредиту між Банком ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № 8 МКК від 14 вересня 2007 року, предметом якого є будинок в АДРЕСА_1, власником якого були позивачі.

На підставі виконавчого провадження № 8-634/09 про стягнення із боржника ОСОБА_4 суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 724 989,35 грн. на користь Банку було проведено прилюдні торги по реалізації арештованого майна, тобто предмета іпотеки - будинку в АДРЕСА_1.

Згідно акту проведення прилюдних торгів від 10 листопада 2009 року зазначений будинок був придбаний ОСОБА_3 за 338 600 грн..

Оскільки на час укладення договору іпотеки, предметом якого було домоволодіння в АДРЕСА_1, за даною адресою проживали та були зареєстровані неповнолітні діти : ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та обов'язковою повинна була бути згода органу опіки та піклування, вважають, що іпотечний договір № 8 МКК від 14 вересня 2007 року є недійсним з моменту вчинення, а тому право власності ОСОБА_3 набуте під час проведенням публічних торгів припиняється, так як нікчемність договору іпотеки тягне за собою юридичні наслідки, а саме недійсність всіх наступних правочинів.

Посилаючись на те, що при укладенні договору іпотеки на домоволодіння в АДРЕСА_1 була відсутня згода органу опіки та піклування на надання нерухомого майна в іпотеку чим порушені права неповнолітніх дітей, позивачі просили визнати недійсним іпотечний договір № 8 МКК від 14 вересня 2007 року, укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 в реєстрі за № 3240, щодо надання в іпотеку домоволодіння в АДРЕСА_1.

Ухвалою Тячівського районного суду від 12 квітня 2012 року було відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», ОСОБА_3, третіх осіб: ОСОБА_4, приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, органу опіки та піклування Тячівської районної державної адміністрації, Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації, в частині визнання недійсними прилюдних торгів від 10 листопада 2009 року, відповідно до яких право власності на будинок АДРЕСА_1, перейшло до ОСОБА_3.

Рішенням Тячівського районного суду від 15 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 порушується питання про скасування рішення суду першої інстанції як незаконного та необґрунтованого й ухвалення нового рішення про задоволенні позовних вимог.

Межі доводів апеляційної скарги - на момент укладення іпотечного договору ОСОБА_6 був неповнолітнім, фактично від дня народження постійно проживав, зареєстрований і далі проживає в будинку, який був предметом застави, отже договір іпотеки укладено з порушенням норм чинного законодавства і його слід визнати недійсним.

Представник Банку ОСОБА_8 вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими і просить таку відхилити.

Відповідачі та треті особи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що вбачається із повідомлень про вручення судових повісток.

Заяву ОСОБА_9 про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє як безпіставну.

Від служби у справах дітей Тячівської районної державної адміністрації до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Банку ОСОБА_8 дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 вересня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» (реорганізований в ПАТ «ВТБ Банк») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 8 МКК про надання кредиту в розмірі 100000 доларів США. Для забезпечення виконання вказаного кредитного договору між ВАТ «ВТБ Банк» та позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які виступили майновими поручителями по зобов'язанням ОСОБА_4, 14 вересня 2007 року було укладено іпотечний договір № 8 МКК, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 3240, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить їм на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 345 від 5 липня 2005 року, виданого виконкомом Бедевлянської сільської ради.

Рішенням Тячівського районного суду від 31 травня 2011 року, яке набрало законної сили 5 жовтня 2011 року, встановлено, що на підставі виконавчого провадження № 8-634/09 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за договором кредиту в розмірі 724989,35 гривень на користь ВАТ «ВТБ Банк» були проведені прилюдні торги по реалізації арештованого майна - житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1. Згідно акту проведення прилюдних торгів від 10 листопада 2009 року переможцем торгів став ОСОБА_3, який придбав вищевказаний будинок за 338600 гривень.

Згідно довідки Бедевлянської сільської ради, виданої в серпні 2007 року (а.с. 71), на момент укладення договору іпотеки в будинку АДРЕСА_1, належному на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, були прописані та проживали ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до рішення № 22 від 13 серпня 2007 року органу опіки та піклування при виконкомі Бедевлянської сільської ради надано згоду на передачу в іпотеку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, який належить громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_1, та перебуває у користуванні їх неповнолітньої онуки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 70).

Станом на 3 грудня 2009 року згідно з довідкою Бедевлянської сільської ради № 3324 адреса наданого в іпотеку будинковолодіння в с. Бедевля змінилася із АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2, при перекладці по господарських книг (а.с. 14) та відповідно до довідки Бедевлянської сільської ради № 3325 від 3 грудня 2009 року в зазначеному будинку вже проживають та зареєстровані : ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін і відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Домоволодіння по АДРЕСА_1 належало на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у їх онука ОСОБА_6 права власності на частку в іпотечному майні не було, а укладення договору про передачу в іпотеку належного дідусеві та бабусі будинку ніяким чином не впливало на його право проживання в ньому. Крім того на момент подачі в суд даної позовної заяви про захист прав неповнолітнього ОСОБА_6 10 квітня 2012 року він вже був повнолітнім (а.с. 110).

Отже в період укладення спірного договору іпотеки неповнолітній ОСОБА_6 не був зареєстрований у будинку, переданому в іпотеку, та не мав в ньому частки, яка би належала йому на правах власності, тому передача дідусем та бабусею в іпотеку будинку АДРЕСА_1 його права та інтереси нічим не порушила.

Крім того, слід зазначити, що при укладенні договору іпотеки у відповідності до п.1.6. зазначеного договору іпотекодавці - позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гарантували, що на день підписання цього договору не існує інших власників, не існує інших осіб, які б мали право вимоги на предмет іпотеки, не існує інших осіб, які мають рівні права із іпотекодавцями на предмет іпотеки, предмет іпотеки нікому іншому не передано (в т.ч. в управління), предмет іпотеки не знаходиться в оренді/лізінгу, в іпотеці/заставі. Предмет іпотеки не є предметом судового спору та на нього не накладено арешт, не існує судових рішень про стягнення заборгованості з Іпотекодавців, передача в іпотеку предмету іпотеки не порушує прав та інтересів дітей та/або інших членів іпотекодавців.

Оскільки на момент укладення спірного іпотечного договору неповнолітній ОСОБА_6 не був зареєстрований та не проживав за адресою майна, яка передано в іпотеку, права власності на це майно (його частку) не мав, ні нотаріус ні банк не мали необхідності вимагати згоди органу опіки та піклування на посвідчення даного правочину, тому відсутні передбачені ст. ст. 203, 215 ЦК України підстави для визнання договору іпотеки від 14 вересня 2007 року недійсним.

Отже судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід відмовити.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що при укладенні договору іпотеки від 14 вересня 2007 року було порушено права неповнолітнього ОСОБА_6 нічим не підтверджені та не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене та на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу позивачів слід відхилити, а рішення суду, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тячівського районного суду від 15 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: