Ухвала суду № 28091652, 22.11.2012, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1815/660/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - ЯковецьНомер провадження 11/1890/657/12 Суддя-доповідач - Пархоменко Категорія - 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Пархоменко О. М.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Демченка М. О.,

з участю прокурора - Мусіяка В.В.

адвоката ОСОБА_2

законного представника ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Труби А.В., засудженого ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_3 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 травня 2012 року яким, -

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше судимий :

10.10.2011 року за ст.ст. 185 ч. 3, 289 ч. 2, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік, -

засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком від 10.10.2011 року, у виді 3 місяців позбавлення волі, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1346 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди та 200 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, а всього 3046 грн.

У разі відсутності коштів у засудженого постановлено стягнути вказану суму з ОСОБА_3 та ОСОБА_7, в рівних долях по 1523 грн.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_4 судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз, у сумі 872 грн. 16 коп..

У разі відсутності коштів у засудженого постановлено стягнути вказану суму з ОСОБА_3 та ОСОБА_7, в рівних долях по 436 грн. 08 коп.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за скоєння такого злочину.

30 листопада 2011 року, близько 9 год. 30 хв., ОСОБА_4 із будинку ОСОБА_6, що розташований за адресою АДРЕСА_2, шляхом проникнення, таємно викрав майно потерпілого на загальну суму 1346 грн..

У поданих апеляціях та доповненні :

- прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 ч.1 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно визначити 4 роки позбавлення волі. Свої вимоги мотивує тим, що при призначенні покарання судом не в повній мірі враховано дані про особу засудженого, який не має бажання ні вчитися, ні працювати, характеризується негативно, злочин скоїв в період іспитового строку. Окрім того, судом безпідставно стягнуто із засудженого на користь потерпілого судові витрати у розмірі 200 грн.;

- засуджений ОСОБА_4 просить покарання призначене за вироком суду пом'якшити, у зв'язку зі станом його здоров'я. він має ряд захворювань. Окрім того, із викраденого він взяв лише копилку, в якій перебували 96 грн., інші речі не викрадав;

- законний представник ОСОБА_3 просить пом'якшити засудженому покарання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 щиросердно зізнався в скоєнні злочину, проте він заперечував викрадення золотих та срібних обручок із біжутерією і суд мав би взяти до уваги правдиві покази її сина, а до показів потерпілого потрібно було б поставитися критично. Після викрадення речей потерпілий ОСОБА_6 заявив, що в нього зникли гроші на суму 8000 грн., потім він їх знайшов, через два тижні він заявив, що в нього зник набір срібних ложок, але засуджений повністю заперечив викрадення ним столового набору та дорогоцінних обручок. Також судом було прийняте не правильне рішення про стягнення з ОСОБА_4 та його законних представників коштів, які були витрачені на правову допомогу адвоката, яка надавалася потерпілому ОСОБА_6

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який частково підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в частині скасування вироку відносно стягнення із засудженого на користь потерпілого 200 грн. та направлення справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, відмовивши у задоволенні апеляцій засудженого і його представника в частині пом'якшення покарання; засудженого, його законного представника та адвоката, які підтримали подані засудженим та його представником апеляції, а апеляцію прокурора в частині призначення необґрунтовано м'якого покарання вважали безпідставною; провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у таємному викраденні майна потерпілого, шляхом проникнення у житло, повторно, незважаючи на часткове визнання вини засудженим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_6, який підтвердив, що 30 листопада 2011 року вдень у його будинок було проникнення через розбите вікно у ванній кімнаті. Були викрадені: золота обручка, 2 срібні каблучки, комплект біжутерії, копилка , із грошима в сумі 96 грн., набір чайних срібних ложок, жіноча сумка, де знаходились пластикові картки, фотокартки, жіночі годинники та інші речі. Всього було викрадено майна на суму 4946 грн..

Свідок ОСОБА_8 підтвердила, що 30 листопада 2011 року ОСОБА_4, зайшовши до магазину «Будівельні матеріали», де вона працює продавцем просив розміняти пакет з монетами у сумі 96 грн. на паперові гроші.

Окрім цих доказів, суд першої інстанції послався на протокол огляду місця події та фото таблицю до нього, де було вчинено злочин; протокол виявлення та вилучення сліду взуття на місці скоєння крадіжки; висновок судово-трасологічної експертизи, згідно якої слід взуття, вилучений під час огляду будинку потерпілого, залишений взуттям типу чоловічі ботинки, які належать ОСОБА_4 та інші докази, які проаналізовані судом і відображені у вироку.

Доводи засудженого про те, що не всі речі зазначені потерпілим він викрав із будинку, були ретельно перевірені і досліджені як на досудовому так і судовому слідстві. При проведенні досудового слідства потерпілий ОСОБА_6 відмовився від претензій до ОСОБА_4 щодо викрадення грошей у розмірі 8 тис. грн.., оскільки ці гроші він пізніше знайшов у своєму помешканні. Детально перевіривши обставини справи, суд у вироці вказав, що факт викрадення набору із 6 срібних ложок вартістю 3600 грн. не знайшов свого підтвердження і навів у вироці мотиви прийняття ним такого такого рішення.

Таким чином, при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляції засудженого про неповноту досудового та судового слідства, в частині переліку викраденого майна, є безпідставними.

Що стосується доводів апеляцій про незаконне стягнення із засудженого на користь потерпілого 200 грн., то колегія суддів вважає ці доводи безпідставними.

Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що злочинними діями ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 була спричинена матеріальна та моральна шкода.

На досудовому слідстві Боярко був визнаний потерпілим (а.с. 35), йому роз'яснено право про заявлення цивільного позову в кримінальній справі (а.с. 40). Потерпілий скористався правом заявити вимоги про відшкодування ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, про що подав позовну заяву (а.с.42), де зазначив, що до відшкодування завданих збитків відносить і 200 грн., сплачені ним при підготовці позовної заяви, надавши відповідні документи (а.с.45). Постановою слідчого Боярко визнаний цивільним позивачем (а.с.47). Твердження апеляцій про віднесення 200 грн. до судових витрат та оплати праці адвокатів, на переконання колегії суддів, є безпідставними і підстав вважати, що суд допустився помилки не має. Суд, вирішуючи цивільний позов Боярка та задовольняючи його частково діяв відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, шо і відобразив у мотивувальній частині вироку.

Злочинні дії ОСОБА_4 за ст. 185 ч.3 КК України кваліфіковані правильно.

Призначаючи неповнолітньому ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції повністю дотримався вимог ст.ст. 65, 102 КК України. Зокрема зі змісту вироку вбачається, що суд належним чином урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання і призначив покарання, в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України. Враховуючи те, що злочин скоєно 30 листопада 2011 року, тобто через незначний період після постановлення попереднього вироку від 10 жовтня 2011 року, в період іспитового строку, суд при призначенні покарання, законно та обгрунтовано застосував вимоги ст. 71 КК України.

Підстав вважати вирок суду незаконним внаслідок неправильності призначеного покарання немає.

Грубих порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 травня 2012 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції прокурора, засудженого, законного представника - без задоволення.

СУДДІ:

Пархоменко О. М. Моїсеєнко Т. М. Демченко М. О.