Ухвала суду № 28086117, 04.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. справа № 1170/2а-1020/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Бідник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі №1170/2а-1020/12 за позовом приватного підприємства «Ібіца»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в

27 березня 2012 року Приватне підприємство «Ібіца»(далі по тексту ПП «Ібіца») звернулось до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000332360 від 21.02.2012 року, прийняте на підставі акту перевірки №147/23-6/37059091 від 02.12.2011 року, яким ПП «Ібіца»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 39 651,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 19 826,00грн. В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів та вказувало на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Також позивач зазначив, що висновки Акту перевірки ґрунтуються виключно на матеріалах перевірки Приватного підприємства «Алтіма»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Украгропостач», а також на висновках акту перевірки ПП «Каїр»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року в частині взаємовідносин з ПП «Алтіма», що, на думку позивача, не може бути доказом порушення вимог податкового законодавства саме позивачем.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.02.2012 року №0000332360.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту Кіровоградська ОДПІ) звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ПП «Ібіца»відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ при проведенні перевірки було встановлено факт віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ за угодою придбання продуктів харчування у ПП «Каїр», що є порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки означені угоди не мають на меті реального настання наслідків ними обумовлених, а відтак податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками проведеної перевірки, є законним та обґрунтованим та підстав для його скасування не існує.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу, ПП «Ібіца», посилаючись на безпідставність її доводів, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ згідно наказу начальника Кіровоградської ОДПІ від 30.11.2011 року №3865 згідно із п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Ібіца»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП «Каїр»за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 147/23-6/37059091 від 02.12.2011 року, в якому зроблено висновок про порушення ПП «Ібіца»:

1. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року щодо придбання ПП «Ібіца»товарів (робіт, послуг) у контрагента -постачальника ПП «Каїр»товарів (робіт, послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місце знаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсний в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5,ст. 203,п.1ст.216,ст.228,ст.626,ст.629, ст.650,ст.655,ст. 658,ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини:

- п. 198.3,п.198.6.п.198.2,ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого, підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 31 липня 2011 року в розмірі 39651 грн. утому числі: за серпень 2011 року в сумі 39 651 грн.

На підставі Акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 12 грудня 2011 року №0001772360 відповідно до якого ПП «Ібіца» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 39 651грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 19 826грн..

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Державної податкової служби у Кіровоградській області із первинною скаргою.

За результатами розгляду первинної скарги ПП «Ібіца»Державною податковою службою у Кіровоградській області прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2011 року №0001772360 -скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 19 826 грн. та збільшено штрафну фінансову (санкцію) з податку на додану вартість у сумі 19 826 грн. відповідно до ч.2 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу ПП«Ібіца»без задоволення.

На підставі вказаного рішення було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21 лютого 2012 року №0000332360 відповідно до якого ПП «Ібіца»збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів

(робіт, послуг) на суму 39 651 грн., а також визначено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 19 826 грн.

Висновки Акту перевірки, правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі вказаного Акту є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Кіровоградською ОДПІ не надано жодних доказів нездійснення господарських операцій між ПП «Ібіца»та ПП «Каїр», як підстави для визнання неправомірним віднесення позивачем до податкового кредиту сум по вказаним зобов'язанням. Крім того, в ході судового розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки, прийнятті податкового-повідомлення рішення взагалі не досліджувався факт реального здійснення господарської діяльності між ПП «Ібіца»та його контрагентом, а відтак, оскільки факт реальності правовідносин не було спростовано під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для скасування оскаржуваного податкового-рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства з огляду на наступне.

Згідно автоматичної системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатками №5 «Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено, що ПП «Ібіца»відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Каїр»загальну суму 237 904,44 в т.ч. ПДВ 39 650,74 грн., а саме: за серпень 2011 року на загальну суму 237 904,44 грн., в т.ч. ПДВ 39 650,74 грн.

Кіровоградською ОДПІ встановлено, що керівництво ПП «Каїр»орендує офісне приміщення у ПП «Корвет», відвідує офісне приміщення рідко, поштову кореспонденцію за довіреністю отримує посадова особа орендодавця за довіреністю та надає її представникам ПП «Каїр». На думку податкового органу податковий кредит протягом серпня 2011 року ПП «Каїр»сформовано від ймовірної «податкової ями»ПП «Алтіма», фактично підприємство декларує значний товарообіг, при цьому воно виступає як транзит, та транспортує податкову вигоду від ймовірної «податкової ями»до підприємств реального сектору економіки. Встановлено, що за ПП «Каїр»не зареєстровано права власності на нерухоме майно, а також не зареєстровано автомобільного транспорту, крім того відсутні наймані працівники, не нараховується та не сплачуються страхові внески до міської дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по суб'єктах господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по 01.04.2011 року, особа, що значиться бухгалтером ПП «Каїр», ОСОБА_3, надав пояснення, що ніякого відношення до діяльності підприємства не має відношення з червня 2010 року.

Актом Кіровоградської ОДПІ №123/23-6/37426697 від 11.11.2011 року «Про результати невиїзної перевірки ПП «Каїр»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року в частині взаємовідносин з ПП «Алтіма»встановлено: згідно автоматичної системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатками №5 «Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено, що ПП «Каїр»відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Алтіма»за серпень 2011 року на загальну суму ПДВ 378041,20 грн.

При цьому Кіровоградська ОДПІ в своєму Акті посилаються на матеріали перевірки контрагента ПП «Каїр»- ПП «Алтіма», відповідно до якої встановлено взаємовідносини ПП «Алтіма»із ПП «Украгропостач», яке станом на дату складання акту відсутнє за місцем знаходження, відповідно до висновків перевірки ПП «Алтіма» правочини укладені між

ПП «Алтіма»та ПП «Украгропостач»відповідно до ст. 203, ст.215, ст.228 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до даних розділу І «Податкові зобов'язання»додатку №5 до декларації з ПДВ за серпень 2011 року покупцями ПП «Алтіма»в серпні 2011 року підприємства-покупці, в т.ч. ПП «Каїр»на загальну суму ПДВ 378041.2 грн., однак факту передачі товару продавцем покупцю не встановлено.

Таким чином, з огляду на нікчемність укладених угод між ПП «Укранропостач»та ПП «Алтіма», безтоварність угод укладених між ПП «Алтіма»та ПП «Каїр», та як наслідок укладення нікчемних угод поставки продуктів харчування, що не направлені на реальне настання наслідків між ПП «Каїр» та ПП «Ібіца», податковим органом зроблено висновок про неправомірне віднесення ПП «Ібіца»до податкового кредиту податку на додану вартість з придбання продуктів у ПП «Каїр»у сумі 39 651 грн. за серпень 2011 року, чим занижено податок на додану вартість на суму 39 651грн. за серпень 2011 року.

Такі висновки податкового органу суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Чинним законодавством встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні податкові накладні від ПП «Ібіца»про придбання послуг (робіт) у ПП «Каїр», які були виписані на підставі договору поставки від 01 квітня 2011 року: Податкова накладна № 961 від 31.08.2011 на суму 6 234,24грн. в т.ч. ПДВ 1039,04 грн; Податкова накладна № 960 від 30.08.2011 на суму 10 558,52грн. в т.ч. ПДВ 1759,75 грн.; Податкова накладна № 958 від 29.08.2011 на суму 4 252,72 грн. в т.ч. ПДВ 708,79 грн.; Податкова накладна № 957 від 28.08.2011 на суму 3 896,36 грн. в т.ч. ПДВ 649,39 грн.; Податкова накладна №956 від 27.08.2011 на суму 11 589,96 грн., в т.ч. ПДВ 1931,66 грн.; Податкова накладна №955 від 26.08.2011 на суму 7 673,64 грн., в т.ч. ПДВ 1 278 грн.; Податкова накладна №954 від 25.08.2011 на суму 9 572,54 грн., в т.ч. ПДВ 1596грн.; Податкова накладна №953 від 24.08.2011 на суму 3 450,84 грн., в т.ч. ПДВ 575,14грн.; Податкова накладна №952 від 23.08.2011 на суму 10 365 грн.. в т.ч. ПДВ 1727,52грн.; Податкова накладна №951 від 22.08.2011 на суму 4 732,28 грн.. в т.ч. ПДВ 788,71 грн.; Податкова накладна № 950 від 20.08.2011 на суму 18 221,56 грн., в т.ч. ПДВ 30036,93 грн.;

Податкова накладна №949 від 19.08.2011 на суму 12 057,30 грн., в т.ч. ПДВ 2009,55 грн.; Податкова накладна №948 від 18.08.2011 на суму 11 359,14 грн.,в т.ч. ПДВ 1893,19 грн.; Податкова накладна №947 від 17.08.2011 на суму 7869 грн., в т.ч. ПДВ 1311,55 грн.; Податкова накладна №946 від 16.08.2011 на суму 10 582,99 грн., в т.ч. ПДВ 1763,83 грн.; Податкова накладна №945 від 15.08.2011 на суму 4 330,39 грн., в т.ч. ПДВ 721,73 грн.; Податкова накладна №944 від 14.08.2011 на суму 692,10 грн., в т.ч. ПДВ 115,35 грн.; Податкова накладна №943 від 13.08.2011 на суму 11 558,87 грн., в т.ч. ПДВ 1926,48 грн.; Податкова накладна №942 від 12.08.2011 на суму 4 413,84 грн., в т.ч. ПДВ 735,64 грн.; Податкова накладна №941 від 11.08.2011 на суму 10438,24 грн., в т.ч. ПДВ 739,71 грн.; Податкова накладна №940 від 10.08.2011 на суму 8021,66 грн., в т.ч. ПДВ 1336,94грн.; Податкова накладна №939 від 09.08.2011 на суму 7 146,11 грн., в т.ч. ПДВ 1191,02 грн.; Податкова накладна №938 від 08.08.2011 на суму 4 133,56 грн., в т.ч. ПДВ 688,93 грн.; Податкова накладна №937 від 08.08.2011 на суму 13895,52 грн., в т.ч. ПДВ 2315,92 грн.; Податкова накладна №936 від 05.08.2011 на суму 8424,80 грн., в т.ч. ПДВ 1404,13 грн.; Податкова накладна №935 від 04.08.2011 на суму 8112,50 грн.; в т.ч. ПДВ 1352,08 грн.; Податкова накладна №934 від 03.08.2011 на суму 5981,51 грн., в т.ч. ПДВ 996,92 грн.; Податкова накладна №933 від 02.08.2011 на суму 11 225,58 грн., в т.ч. ПДВ 1870,93 грн.; Податкова накладна №932 від 01.08.2011 на суму 6997,46 грн., в т.ч. ПДВ 1166,24 грн..

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПП «Ібіца»правомірно, у відповідності з приписами Податкового кодексу України, включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 39 651грн., а тому висновки перевіряючих про порушення позивачем п.198.3, п.198.6, 198.2 ст.198 ПК України є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо позиції податкового органу з приводу нікчемності правочинів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність у постачальника підприємства (ПП «Каїр») необхідних умов для ведення господарської діяльності порушення ним вимог Закону, як і порушення вимог податкового законодавства контрагентами постачальника підприємства ( ПП «Алмар», ПП«Украгропостач») не є тими доказами, що свідчать про нікчемність укладених ним угод.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ПП«Каїр», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Каїр»укладено договір поставки від 01 квітня 2011 року. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладений у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямований на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з Акту перевірки, нікчемність укладеного правочину податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст.234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Більш того, наявні в матеріалах справи договір поставки, договір оренди транспортного засобу, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписка по особовим рахункам позивача свідчать про факт реального здійснення господарських операцій з ПП «Каїр»(а.с.49-126,130-158).

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на неправомірність висновків Кіровоградської ОДПІ щодо нікчемності укладених правочинів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі №1170/2а-1020/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов