Ухвала суду № 28085926, 18.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р.

справа № 1170/2а-444/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року у справі №1170/2а-444/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Фаунд»до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

07.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун Фаунд»звернулося до суду з позовом, в якому просило податкові повідомлення-рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000022310 та №0000032310 від 16.01.2012р. скасувати повністю. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірні висновки перевіряючих осіб щодо необхідності збільшення валових доходів підприємства на суму кредиторської заборгованості, яку має позивач перед ПП «Файнбуд М», підприємницька діяльність якого припинена. На думку позивача, такий обов’язок у підприємства виникає у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000022310 та №0000032310 від 16.01.2012р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті перевірки №1/23-10/32954158 від 03.01.2012р. На думку заявника апеляційної інстанції, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки встановленим перевіркою обставинам, які свідчать про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість». На думку заявника апеляційної інстанції, висновки ДПІ відповідають встановленим перевіркою фактам порушення підприємством вимог податкового законодавства з огляду на наявність кредиторської заборгованість позивача перед ПП «Файнбуд М», підприємницька діяльність якого припинена, що підтверджено відомостями з ЄДРПОУ. Вказані обставини, відповідно до пп.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є підставою для збільшення валового доходу та коригування податкового кредиту.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби відповідно до пп.4 п.1 ст.20 та пп.1 п.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Стоун Фаунд»з питання правових відносин з платниками податків ПП «Файнбуд М»за період з 01.10.2008 року по 01.10.2011 року, за результатами якої складено акт №1/23-10/32954158 від 03.01.2012р.

В акті перевірки зроблені висновки про порушення ТОВ «Стоун Фаунд»:

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2010 року на суму 27.648,33грн.

- пп.4.1.6. п.4.1. ст.4, пп. 12.1.5 п.12.1. ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 41.472,50грн., в тому числі за І квартал 2010 року у сумі 41.472,50грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки №50/2310/35176007 від 05.03.2010 року та отриманих первинних документів із супровідним листом по розрахунках із ПП «Файнбуд М»рахується прострочена кредиторська заборгованість у сумі 165.890,00грн. Проведеним аналізом встановлено, що у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень 2008 року та грудень 2008 року ТОВ «Стоун Фаунд»відображає, зокрема, результати здійснення фінансово-господарських операцій з придбання товарів, робіт (послуг) у ПП «Файнбуд М», за рахунок яких ТОВ «Стоун Фаунд»сформовано податковий кредит.

Згідно отриманої відповіді –листа від ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 09.03.2010 року за №12950/7/23-509/23, повідомляється, що провести зустрічну перевірку ПП «Файнбуд М»неможливо, оскільки згідно бази даних станом на 04.03.2010 року ПП «Файнбуд М»визнано банкрутом, дата закриття підприємства –01.03.2010р.

З цих підстав, посилаючись на пп. п.1.25 ст.1 п.п.4.1.6. п.4.1. ст..4, пп. 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковий орган вказав на необхідність збільшення ТОВ «Стоун Фаунд»валового доходу, на суму кредиторської заборгованості перед ПП «Файнбуд М». При цьому, такі висновки обґрунтовано тим, що у зв’язку з ліквідацією ПП «Файнбуд М»строк позовної давності, відносно погашення кредиторської заборгованості, вважається закінченим.

Посилаючись на пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зазначив, що ТОВ «Стоун Фаунд»повинно було й скоригувати податковий кредит за березень 2010 року на суму ПДВ 27.648,33грн. по безнадійній кредиторській заборгованості по ПП «Файнбуд М»у загальній сумі 165.890,00грн. в тому числі ПДВ 27.648,33грн. по придбаним ТМЦ відповідно до податкової накладної від 01.12.2008р. №011201, оскільки отримані позивачем товари (послуги), які не оплачені протягом терміну позовної давності, є безоплатно отриманими.

Не погодившись з такими висновками податкового органу, ТОВ «Стоун Фаунд»надало відповідачу заперечення, проте, у зв’язку з порушенням терміну їх подання, заперечення залишено без розгляду (а.с.10).

На підставі акту перевірки, Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення:

№0000022310 від 16.01.2012 р., яким ТОВ «Стоун Фаунд»збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 51.840,62грн., з яких за основним платежем – 41.472,50грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) –10.368,12грн. (а.с.8)

№0000032310 від 16.01.2012р., яким ТОВ «Стоун Фаунд»збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 34.560,41грн., з яких за основним платежем –27.648,33грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) –6.912,08грн. (а.с.9)

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»з огляду на невірне тлумачення податковим органом окремих норм податкового законодавства. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті в порушення вимог Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», є необґрунтованими, а отже, підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безнадійна заборгованість –заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід включає: доходи з інших джерел, у т.ч. у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно із пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону №394/94-ВР, безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, з огляду на вказані норми права, сам факт ліквідації юридичної особи не є визначальною обставиною та підставою для віднесення кредиторської заборгованості до складу валового доходу.

Як вбачається з Акту перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, набуття кредиторською заборгованістю статусу безповоротної фінансової допомоги ДПІ пов’язує зі спливом строку позовної давності, у межах якого така заборгованість могла бути стягнута. При цьому, такі висновки обґрунтовано тим, що у зв’язку з ліквідацією ПП «Файнбуд М»строк позовної давності, відносно погашення кредиторської заборгованості, вважається закінченим.

Отже, податковим органом ототожнено поняття «ліквідація підприємства»та «закінчення строку позовної давності».

Такий підхід податкового органу суд апеляційної інстанції вважає неправомірним, оскільки як Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»так і Цивільний кодекс України, яким визначено поняття строку позовної давності, не пов’язує закінчення перебігу позовної давності із настанням певної події, а саме ліквідації юридичної особи.

В той же час, судом встановлено, що строк позовної давності, який визначено ст.257 ЦК України, в період, який охоплено перевіркою з 01.10.2008р. по 01.10.2011р., щодо стягнення простроченої заборгованості, станом на березень 2010 року, не сплив.

Встановлюючи порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зазначив, що оскільки ТОВ «Стоун Фаунд»отримані товари (послуги), які не оплачені протягом терміну позовної давності, тобто безоплатно отримані, а саме, відсутній факт придбання товарів (послуг), як це передбачено п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону, то право на податковий кредит щодо таких товарів (послуг) у платника відсутнє. А оскільки, платник податку при придбанні товарів (послуг) сформував податковий кредит на підставі отриманої податкової накладної, то в даному випадку, платнику необхідно відкоригувати суму податкового кредиту.

З такими доводами представника ДПІ суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за

ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, ТОВ «Стоун Фаунд»сформувало податковий кредит у звітному періоді на підставі отриманої податкової накладної, а отже, позивачем дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо визнання відповідачем отриманих позивачем товарів (послуг) від ПП «Файнбуд М»безоплатно отриманими, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатні надані послуги –це послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Таким чином, зі змісту наведеної норми матеріального права вбачається, що безоплатно надані послуги характеризується такими визначальними ознаками як надання послуг платником податку, які не передбачають можливості виплати компенсації за наданні послуги.

З акту перевірки вбачається, що товари, які надано приватним підприємством «Файнбуд М»товариству з обмеженою відповідальністю «Стоун Фаунд», надавалися на платній основі, у зв’язку з чим і виникла кредиторська заборгованість у позивача. Отже, такі товари не можливо визнати безоплатно наданими, у розумінні п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції від 15.03.2005р., у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з

визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Відповідно до п.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції від 25.03.2005р., якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, ТОВ «Стоун Фаунд»та ПП «Файнбуд М»одночасно в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2008 року, відобразили відповідно податковий кредит та податкове зобов’язання від операції з продажу позивачу товарів і робіт, тобто такі дії відбувалися вже під час дії нової редакції п.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої не передбачено необхідності коригування податкового кредиту «у зв’язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України».

Більш того, як вже зазначалося, борг позивача перед ПП «Стоун Фаунд»станом на березень 2010 року не є безнадійною заборгованістю в розумінні п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість», тобто не відповідає критеріям правомірності, які пред’являються до рішень суб’єктів владних повноважень та які визначено ч.3 ст.2 КАС України.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, –

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року у справі №1170/2а-444/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов