Постанова № 28085920, 01.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. справа № 2а-1475/2011

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Богданенка І.Ю. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційні скарги ОСОБА_1, Сонячної сільської ради Запорізького району запорізької області на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 14 грудня 2011 у справі № 2а-1475/2011 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_1, Відділ Держкомзему у Запорізькому районі про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Запорізького районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення Сонячної сільської ради № 22 від 01.11.2007.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем норм чинного законодавства та відсутністю повноважень у відповідача щодо відміни попередньо прийнятого ним рішення, а також зазначали, що чоловік та батько позивачів отримав спірну земельну ділянку у 1991році у довічне наслідуване користування для будівництва і обслуговування житлового будинку на якій розпочиналось будівництво, таким чином вважають на час прийняття оскарженого рішення забезпечувалась можливість продовжувати користування земельною ділянкою, тощо.

Ухвалою суду від 24.11.2011р. до участі в справі залучені ОСОБА_1, Відділ Держкомзему у Запорізькому районі у якрсті третіх осіб.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 14 грудня 2011 позивачам поновлено строк звернення до суду та задоволено позовні вимоги. Рішення суду першої інстанції обгрунтовано тим, що спірна земельна ділянка була у 1991році надана чоловіку та батькові позивачів у довічне наслідуване користування для будівництва і обслуговування житлового будинку та після його смерті мала б бути набута його спадкоємцями.

Відповідач та тертя особа -ОСОБА_1 на вказане рішення суду подали апеляційні скарги в яких просять скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обгрунтована тим, що оскарженим рішенням відповідач відмінив попереднє рішення про виділення земельної діляки ОСОБА_4 на підстав п. «г»ст. 141 Земельного кодексу України, земельна діялнка була в занедбалому стані та не була приватизована. Також вважають що наданий позиачами технучний паспорт на конструктивні елементи можливо отриманий протиправно. Крім того третя особа у справі вже оформила право власності на спірну земельну ділянку.

У судовому засіданні представники відповідача, третя особа -ОСОБА_1 та його представник апеляційні скарги підтримали, просили їх задовольнити з підстав в ній викладених.

Позивач, представники позивачів щодо апеляційної скарги заперечили, вважають спірне рішення прийняте відповідачем примйнято протиправно.

Представник третьої особи - Відділ Держкомзему у Запорізькому районі до суду не з'явився. Про день та час розгляду скарги повідомлений належним, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Вислухавши пояснення сторін, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Так постановою суду позивачам поновлено строк звернення до суду, що не відповідає вимогам ст.ст. 100, 161 КАС України. Крім того, питання щодо строку (його поновлення) не відноситься до позовних вимог з урахуванням норм КАС України.

Також колегія суду приходить до висновку щодо відсутності пропуску строку позивачами звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки відповідно матеріалам справи ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 14.12.2010р. закрито провадження у цивільній справі за позовом у тому числі ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сонячної сільської ради в частині про визнання недійсним рішення сільської ради, та роз'яснено право звернення до суду в порядку адміністративного судочинства. У лютому 2011р. позивачі з урахуванням вказаної ухвали звернулись до суду з адміністративним позовом.

Щодо вимоги про скасування рішення Сонячної сільської ради № 22 від 01.11.2007р.

Судом встановлено, що рішенням № 3/75 сьомої сесії двадцять першого скликання Широківської сільської ради (на теперішній час Сонячна сільська рада) від 10.09.1991р., ОСОБА_4 (чоловік та батько позивачів) надано земельну ділянку в АДРЕСА_1, розміром 0,15 га у спадкове володіння для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку у господарських споруд.

Згідно довідки № 94, виданої Широківською сільською радою 02.10.1991р., вказана земельна ділянка, виділена за адресою: АДРЕСА_1 відведена в натурі та вказано її розміри.

Згідно рішення № 44 виконавчого комітету Запорізької районної ради від 10.12.1991 «Про дозволення будівництва індивідуальних житлових будинків у сільскій місцевості», вирішено дозволити будівництво індивідуальних житлових будинків у сільскій місцевості, згідно додатку № 1, в якому під № 16 вказано ОСОБА_4

Згідно копії технічного паспорту Запорізького МБТІ за адресою АДРЕСА_1 знаходиться фундамент під житловий будинок 1998р.п. та сарай 2008р.п.

Рішенням № 22 від 01 листопада 2007 року десятої сесії п'ятого скликання Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області «Про виділення і передачу безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель ОСОБА_1»відмінено попереднє рішення про виділення земельної ділянки в АДРЕСА_1.оскільки земельна ділянка знаходиться з занедбалому стані, земельна ділянка не приватизована. Виділено і передано безоплатно у власність земельну ділянку розміром 0,15 га розташовану на території Сонячної сільської ради в АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель ОСОБА_1

Прийняття такого рішення передувало, як зазначив в суді апеляційної інстанції представник відповідача, складання 12.03.2007р. акту комісією по ефективності використанню земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1 (площа 0.15га).

Відповідно до вказаного акту, комісією встановлено, що земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується, забур'янена, не приватизована, та як висновок, вважає за необхідне у вилученні земельної діялнки.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Нормами вказаного закону права органам місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку не надано.

Таким чином колегі суду погоджується з доводами позивача щодо відсутності у відповідача права на відміну попередньо прийнятого акту індивідуального характеру.

Щодо посилання відповідача, у тому числі в оскарженому рішенні, як підставу скасування рішення про надання земельної ділянки на встановлення у березні 2007р. невикористання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, з посиланням на ст. 141 земельного кодексу України, колегія суду зазначає наступне.

Стаття 141 Земельного кодексу України визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Норма, на яку посилається відповідач, як на підставу скасування попереднього рішення, - п. "ґ" ст. 141 Земельного кодексу, передбачає використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Суд зазначає на безпідставне ототожнення поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням", останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію - використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати таким, що прийняте з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Сонячної сільської ради Запорізького району запорізької області -задоволнити частково.

Постанову постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 14 грудня 2011 року у справі № 2а-1475/2011 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_1, Відділ Держкомзему у Запорізькому районі про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати.

Позов -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області від 01 листопада 2007р. №22.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: А.А. Щербак