Ухвала суду № 2808578, 16.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16.01.09 р. № 4/4-63

Суддя господарського суду Донецької області Гринько С.Ю. розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом - ВАТ “Біосинтез” м. Пенза

до відповідача - ТОВ “Трансмедтех” м. Маріуполь

про зобов’язання відповідача передати у власність позивача запасні частини до автоматичної лінії АЛ-2, найменування та кількість яких визначено додатковою угодою від 07.06.2007року до договору №9 від 27.06.2006року, а також договором №643/00480550/00500 від 07.06.2007року

в с т а н о в и в :

ВАТ “Біосинтез” м. Пенза звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Трансмедтех” м. Маріуполь про зобов’язання відповідача передати у власність позивача запасні частини до автоматичної лінії АЛ-2, найменування та кількість яких визначено додатковою угодою від 07.06.2007року до договору №9 від 27.06.2006року, а також договором №643/00480550/00500 від 07.06.2007року.

У відповідності з п. п. 2,2-1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява крім найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), повинна містити ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Позивачем в порушення цих норм зазначені тільки абревіатури організаційно-правових форм сторін без розшифрування без визначення їх ідентифікаційних кодів суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальних ідентифікаційних номерів за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків), що є порушенням вищезазначених норм діючого законодавства.

Пункти 3,3-1 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку і розмірі .

Позивачем до позовної заяви не надані платіжні доручення в підтвердження оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Замість цього надане клопотання про надання відстрочення уплати державного мита з визначенням реквізитів для оплати судових витрат та зазначення їх розміру.

У відповідності з листом №21-08/47-499 від 23.01.2002року Державного казначейства України банківськими реквізитами для перерахування державного мита до державного бюджету в іноземній валюті є:

- отримувач: Державне казначейство України м. Київ Україна;

- банк отримувача: Державний експортно-імпортний банк України м. Київ України;

- МФО: 322313;

- Ідентифікаційний код: 20055032;

- Рахунок одержувача: 2513101284489;

Відповідно до п. 14 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993року №15 при сплаті державного мита шляхом перерахування з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення посвідчується написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету __ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

До того ж, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставка державного мита із заяв майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менш 102,00грн., але не більш 25500,00грн.); ставка державного мита із заяв не майнового характеру складає 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 85,00грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також повинні бути оплачені позивачем у сумі 118,00грн. згідно встановлених Державним казначейством України реквізитів.

Що стосується клопотання позивача щодо надання відстрочення уплати державного мита, воно не підлягає задоволенню, оскільки не передбачене діючим законодавством України.

Крім цього, ВАТ “Біосинтез” м. Пенза звернулось до суду з позовною заявою про зобов’язання ТОВ “Трансмедтех” м. Маріуполь передати у власність позивача запасні частини до автоматичної лінії АЛ-2, найменування та кількість яких визначено додатковою угодою від 07.06.2007року до договору №9 від 27.06.2006року, а також договором №643/00480550/00500 від 07.06.2007року.

В обґрунтування підстав виникнення зобов’язань у сторін позивачем зазначені додаткова угода від 07.06.2007року до договору №9 від 27.06.2006року, а також договір №643/00480550/00500 від 07.06.2007року.

Як вбачається з представлених суду документів, кожен зі згаданих договорів має самостійний предмет та породжує права та обов’язки для учасників правовідносин незалежно від інших.

При вирішенні спору кожен з таких договорів має досліджуватись судом окремо, з перевіркою обставин їх укладання, залучення зацікавлених осіб, встановлення фактів щодо вчинення сторонами відповідних дій на виконання означених договорів тощо.

На думку суду, одночасний та сумісний розгляд заявлених позовних вимог про зобов’язання ТОВ “Трансмедтех” м. Маріуполь передати у власність позивача запасні частини до автоматичної лінії АЛ-2, найменування та кількість яких визначено додатковою угодою від 07.06.2007року до договору №9 від 27.06.2006року, а також договором №643/00480550/00500 від 07.06.2007року суттєво утруднить вирішення спору.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог ст. ст. 54-57 ГПК України та, відповідно до приписів п. п. 2,4,5,10 ст. 63 ГПК України, підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. п. 2,4,5,10 ст.63 ГПК України, суд –

У х в а л и в :

Повернути позовну заяву ВАТ “Біосинтез” м. Пенза до ТОВ “Трансмедтех” м. Маріуполь про зобов’язання відповідача передати у власність позивача запасні частини до автоматичної лінії АЛ-2, найменування та кількість яких визначено додатковою угодою від 07.06.2007року до договору №9 від 27.06.2006року, а також договором №643/00480550/00500 від 07.06.2007року і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя