Ухвала суду № 2808448, 15.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

15.01.09 р. № 39/1-63

Суддя господарського суду Донецької області Морщагіна Н.С.

розглянувши матеріали за позовною заявою Унітарного підприємства “Укрпромтехсплав” м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Імпред” м. Авдіївка

про: розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 111111,00грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Унітарне підприємство “Укрпромтехсплав” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Імпред” м. Авдіївка про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 111111,00грн.

Пункт 3-1 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У зв’язку з тим, що головними управліннями Державного казначейства України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі відкрити рахунки в розрізі територій для зарахування до спеціального фонду Державного бюджету коштів для оплати витрат на інформаційне-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах», оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з 16.04.2007р. проводиться на рахунок:

р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016

Отримувач : ЄДРПОУ 34686537 Державний бюджет м.Донецьк Ворошиловський р-н

Код бюджетної класифікації 22050000

Згідно доданих до матеріалів позовної заяви доказів одержувачем перерахованих за платіжним дорученням № 848 від 21.11.2008 р. коштів в рахунок слати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначено “УДК м. Донецька”, через що означений платіжний документ не може розглядатися судом як належний доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Одночасно господарський суд звертає увагу позивача, що приписи п. 3 ч. 1 ст. 57 ЦК України передбачають обов’язок заявника долучити до матеріалів позову документи на підтвердження сплати державного мита в установленому законом порядку та розмірі.

Згідно підпунктів “а”, “б” пункту 2 частини 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України N 7-93 від 21 січня 1993 року ставки державного мита із позовних заяв, що подаються до господарських судів встановлюються в таких розмірах:

- із позовних заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Тобто з урахуванням заявлених позовних вимог за подання позовної заяви відповідачем має бути сплачене державне мито в сумі 85,00 грн. з позовних вимог щодо розірвання договору, та 1111,11грн. з позовних вимог в частині стягнення передоплати. Проте, позивачем до матеріалів позовної заяви на підтвердження сплати державного мита з позовних вимог майнового характеру долучене платіжне доручення № 846 від 21.11.2008 р. на суму 1111,00 грн., що є меншим від встановленого законом розміру.

Статтею 56 ГПК України на позивача покладено обов’язок надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПУ України докази, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, мають бути долучені позивачем до позовної заяви.

В якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу, позивачем до матеріалів позову долучено поштову квитанцію № 1917 та опис вкладення.

Проте означені документи не можуть бути прийняті судом в якості належних доказі направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, з огляду на те, що поштове відправлення на адресу відповідача, згідно вказаної квитанції, направлено 28.11.2008 р., у той час як датою складання позовної заяви є 09.01.2009 р., – звертаємо увагу позивача, що дата відправлення позовної заяви сторонам не може передувати даті її складення, крім того, позов, що надійшов на адресу господарського суду зареєстрований позивачем за вих. №5, долучений до матеріалів позову опис вкладення не дає суду можливості вірогідно встановити, що за вказаним поштовим відправленням відповідачеві направлено саме позовну заяву №5 від 09.01.2009 р.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог ст. ст. 54-57 ГПК України та відповідно до приписів п. 4,6,10 ст. 63 ГПК України підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 4,6,10 ст.63 та ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Унітарного підприємства “Укрпромтехсплав” м. Донецьк до Приватного підприємства “Імпред” м. Авдіївка про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 111111,00грн. та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її винесення.

Суддя