Ухвала суду № 28082922, 19.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2191/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретарі судових засідань:Валяєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат»до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (далі по тексту - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року

№ 0000202301/129.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат»зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 21 лютого 2012 року.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 23 грудня 2011 року по 6 січня 2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на підставі направлення від 22 грудня 2011 року № 00000793/792, згідно підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, підпункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку»проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 7734104,00 грн. у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (податкових) періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 1 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 16 січня 2012 року № 55/2301/31826484 (далі - Акт перевірки) (т. 1 а.с. 9-42).

Відповідач зазначив, що формування показників податкового кредиту за відсутності факту надання послуг є порушенням вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.7, 201.10 статті 201, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України. Тому, віднесення ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»до складу податкового кредиту за вересень 2011 року сум податку на додану вартість за господарськими договорами з ФОП ОСОБА_5 у розмірі 43992,00 грн. є неправомірним.

На основі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000202301/129, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»з податку на додану вартість на суму 43992,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 10998,00 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»та ФОП ОСОБА_5 при укладанні та виконанні договору, який на переконання відповідача є нікчемним, слід зазначити наступне.

01 січня 2011 року між ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»та ФОП ОСОБА_5 укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 880 (далі -договір про надання транспортно-експедиційних послуг) (т. 1 а.с. 45-48). Згідно умов вказаного договору, Експедитор (ФОП ОСОБА_5) бере на себе зобов'язання з доставки переданого Замовником (ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат») вантажу в строки та в пункт призначення, визначений Замовником та передати його особі, яка має право на отримання вантажу, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажів встановлену плату в порядку та розмірі, узгодженому сторонами.

Факт надання транспортно-експедиційних послуг може бути доказаний документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до частини 1 статті 933 Цивільного кодексу України, клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

Пунктом 2.3 договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 880 встановлено, що Експедитор (ФОП ОСОБА_5) зобов'язаний доставити вантаж в пункти призначення у строк, встановлений у підписаній сторонами заявці.

З метою забезпечення перевезення вантажів, ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»надано ФОП ОСОБА_5 заявки на організацію перевезення, копії яких наявні в матеріалах справи ( т. 1 а.с. 61-130). Заявки містять інформацію про вантаж, відправника, місце завантаження, кількість автомобілів, найменування вантажоотримувача, адреси розвантаження, вимоги до транспортного засобу, вартість фрахту транспортного засобу.

При наданні транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу ФОП ОСОБА_5 оформлено товарно-транспортні, що містять відмітки про відвантаження та отримання товару, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 2.6 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 880, Перевізник зобов'язаний надати Замовнику в строк, вказаний в «Правилах перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні»для розрахунків за виконане перевезення, рахунок із зазначенням в ньому номера договору, виду та об'єму вантажу, що був перевезений, маршруту, номера автомобіля та напівпричепа, відстані та тарифу за договором або заявкою.

Після виконання перевезення між ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»та ФОП ОСОБА_5 складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виписано податкові накладні (копії в матеріалах справи)

У силу положень статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 1 липня 2004 року № 1955-IV, платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»оплатило послуги ФОП ОСОБА_5, надані за договором про надання транспортно-експедиційних послуг, що підтверджується банківськими виписками по рахунку (т. 5 а.с. 7-8).

На підтвердження факту використання у господарській діяльності ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»наданих ФОП ОСОБА_5 послуг позивачем надано первинні бухгалтерські документи за операціями, для забезпечення виконання яких надавались послуги транспортного експедирування, зокрема: прибуткові акти, видаткові накладні, накладні на здачу готової продукції цеха по виробництву гофротари на склад готової продукції, прибуткові ордери, акти прийму-передачі матеріальних цінностей (на відповідальне зберігання), відвантажувальні відомості, рахунки-фактури.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та контрагентом недійсними, а також визнання недійсними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Ураховуючи вищезазначені обставини колегія суддів зазначає, що укладений між ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»та ФОП ОСОБА_5 правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Таким чином, факт надання позивачеві послуг та оплати їх вартості підтверджується документально, а результати господарської операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»та Постанови Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678 не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Як встановлено судом першої інстанції, на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача був зареєстрований юридичною особою та платником податку. Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ОСОБА_5 були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду як на дату укладання чи виконання договорів так і на дату складання податкових накладних.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що правочин, укладений між ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»та ФОП ОСОБА_5 є нікчемним з тієї підстави, що постановою слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва.

В постанові про порушення кримінальної справи, на яку посилається відповідач, вказано, що невстановлені особи, за попередньою змовою, повторно, 1 березня 2010 року використовуючи реквізити ОСОБА_5 та не маючи наміру на здійснення господарської діяльності створили ФОП ОСОБА_5 В подальшому зазначені особи без відома ОСОБА_5 здійснювали діяльність по незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість іншим суб'єктам господарської діяльності.

Відповідно до статті 65 Кримінально-процесуального кодексу України, доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із вищезазначеним колегія звертає увагу на те, що сама по собі постанова про порушення кримінальної справи не є доказом вчинення протиправного діяння, не підтверджує наявності вини осіб та не встановлює відповідні юридичні факти.

Крім того, при винесенні постанови про порушення кримінальної справи слідчим СУ ГУ МВС України в Київській області не досліджувались господарські відносини між ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»та ФОП ОСОБА_5, тому постанова про порушення кримінальної справи не є доказом нікчемності Договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, зокрема, факт створення підприємств з метою ухилення від оподаткування, є судові рішення, що набрали законної сили.

Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності правочину не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договору, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) посадових осіб ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»або ФОП ОСОБА_5 у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Первинними документами з поставки товару, що є в матеріалах справи та які досліджені судом, підтверджується реальність здійснення операцій з надання транспортно-експедиційних послуг, відповідність дій позивача господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, які надають право на податковий кредит, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про відсутність факту надання послуг.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_5 у судовому порядку було оскаржено наказ Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області № 263 від 14.12.2011 р. «Про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_5». Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 р. по справі № 2а-398/12/1070, було скасовано наказ Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області № 263 від 14.12.2011 р. «Про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_5»та визнано протиправними дії Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області, щодо проведення документальної позапланової перевірки, на підставі якої складено акт від 15.12.2011 р. № 14/1701/НОМЕР_1 (копія постанови додається).

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2012 року по справі № 2610/7853/2012 скаргу ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції Циба Н.Д. від 26.10.2011 року за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення ФОП ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності -задоволено, а постанову скасовано.

31.08.2012 по справі № 2610/7853/2012 Шевченківським районним судом було прийнято постанова, якою апеляцію прокурора у справі - прокурора відділу прокуратури Київської області Мізерної Т.П. на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2012 - визнати такою, що не підлягає розгляду.

Таким чином, кримінальна справа відсутня, факту фіктивності не доведено, а отже і підстав визнавати правочин укладений між TOB «ТПК»та ФОП ОСОБА_5 нікчемним відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.