Постанова № 28082732, 10.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р.

справа № 2а-0470/4513/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Пасічнику Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а-0470/4513/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»' до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про скасування рішення та стягнення шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом звернулося Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»до Дніпропетровської митниці та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати відмову Дніпропетровської митниці, викладену в листі №17-16-2/8330 від 08.11.10р., з питання декларування митної вартості товару на рівні, зазначеному декларантом, неправомірною та скасувати її;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Криворізької митниці за №113050000/0/00830 від 16.07.10р.;

- визнати Рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000610/1 від 16.07.10р. протиправним та скасувати його;

- стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1 (код ЄДРПОУ 23928791) на користь Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»(Код ЄДРПОУ 00190905, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, 50064) шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 32278,48(тридцять дві тисячі двісті сімдесят вісім гривень сорок вісім копійок)грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.10р. при митному оформленні партії Товару відповідачем безпідставно прийняті Рішення про визначення митної вартості товарів № 13000006/2010/000610/1, на підставі якого 16.07.10р. оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за №113050000/0/00830, якою зазначено, що товари не підлягають митному оформленню з причини коригування митної вартості митним органом, оскільки під час здійснення митного оформлення позивач надав всі необхідні документи та не мав можливості надати додаткові документи, витребувані Відповідачем-1, тому скористався правом, закріпленим наказом НИСУ №230, та прийняв рішення про випуск Товару у вільний обіг під зобов'язання надати додатково витребувані документи. Всі інші необхідні документи Листом №30/16943 від 29.09.10р. в межах строку дії гарантійних зобов'язань, надав відповідачу-1 витребувані останнім додаткові документи для підтвердження задекларованої вартості Товару. Проте відповідач-1 безпідставно 12.11.10р. листом №17-16-2/8330 від 08.11.10р. відмовив позивачу в декларуванні митної вартості Товару за ціною угоди (за Контрактом), при цьому зазначив, що Рішення залишається чинним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011р. позов було задоволено частково.

Визнано відмову Дніпропетровської митниці, викладену в листі №17-16-2/8330 від 08.11.2010р., з питання декларування митної вартості товару на рівні, зазначеному декларантом, неправомірною.

Скасовано відмову Дніпропетровської митниці, викладену в листі №17-16-2/8330 від 08.11.2010р., з питання декларування митної вартості товару на рівні, зазначеному декларантом.

Визнано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Криворізької митниці за №113050000/0/00830 від 16.07.2010р. неправомірною.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Криворізької митниці за №113050000/0/00830 від 16.07.2010р.

Визнано Рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000610/1 від 16.07.2010р. протиправним.

Скасовано Рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000610/1 від 16.07.2010р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»(Код ЄДРПОУ 00190905, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, 50064) шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 32 278,48 (тридцять дві тисячі двісті сімдесят вісім гривень сорок вісім копійок)грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив насамперед з того, що митна вартість товару в декларації митної вартості декларантом була визначена правильно, за відповідним контрактом. Декларант надав усі необхідні документи, що підтверджують таку вартість. Наявність підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару, як і обґрунтованість здійсненого коригування його вартості, митним органом не доведена.

Відповідач-1 не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідачів до суду не з’явилися. Про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Судом першої інстанції було встановлено, що 16.07.10р. для митного оформлення партії товару митним брокером в інтересах позивача було оформлено вантажну митну декларацію форми МД-2 №113050000/2010/006009, розрахунки в якій було зроблено у відповідності до Контракту. Під час митного оформлення Відповідачеві-1 були надані всі необхідні документи, які підтверджують заявлену митну вартість. В сукупності всіх обставин, при митному оформлені товару обґрунтовано позивачем було застосовано метод визначення митної вартості товарів, спираючись на ціну за Контрактом, та підтвердивши заявлену вартість необхідними документами.

Заслухавши представника позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 Митного кодексу України, Дніпропетровська митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що 30.01.10р. між Публічним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»та Закритим акціонерним товариством «Кварц»(м. Залізногірськ, Курська область, Росія) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1052-08, згідно умов якого Постачальник зобов’язується поставити, а Позивач прийняти та оплатити на умовах Контракту запасні частини до млина МШЦ (далі - Товар), згідно із Додатком №1 до Контракту.

16.07.10р. для митного оформлення партії Товару митним брокером в інтересах позивача було оформлено митну декларацію форми МД-2 №113050000/2010/006009, розрахунки в якій було зроблено відповідно Контракту.

Для підтвердження задекларованої митної вартості Товару Відповідач-1 визнав за необхідне зобов'язати Позивача надати додаткові документи, а саме: прайс-лист фірми - виробника; калькуляцію фірми - виробника; - каталоги та прейскуранти товарів; висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Митним брокером в інтересах позивача 16.07.2010р. вчинено запис про неможливість подання документів, на вимогу митниці.

Відповідачем-1, 16.07.2010р. прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000610/1, на підставі якого 16.07.10р. оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за №113050000/0/00830.

Обґрунтування митниці полягає в тому, що заявлену у МД митну вартість товару скореговано (збільшено), у зв’язку з порушенням позивачем вимог Митного кодексу України, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ №1766 від 20.12.2006р. та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою КМУ №339 від 09.04.2008 р.

Декларант прийняв рішення про випуск Товару у вільний обіг під зобов'язання надати додатково витребувані документи.

20.07.10р. митним брокером в інтересах позивача для митного оформлення партії товару було оформлено вантажну митну декларацію форми МД-2 №113050000/2010/006105 - з відміткою Відповідача-1 про сплату обов'язкових платежів.

29.09.10р. листом позивач надав Відповідачу-1 наступні документи для підтвердження задекларованої вартості товару: прайс-лист ЗАТ «Кварц», Росія від 18.08.10р.; планову калькуляцію на футеровку млина МШЦ 4,0x5,5; лист ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА»від 17.09.10р. №2364; каталог продукції ЗАТ «Кварц».

Відповідач-1 листами №17-16-2/8330 від 08.11.10р. та від 29.11.2011р. №17-18-2/8980 з посиланням на ст. 264 МК України, п.п. 13, 14 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезені їх на митну територію України (затвердженого наказом Держмитслужби України 17.03.2008р. №230) повідомив позивача, що рішення від 16.07.2010р. №113000006/2010/000610/1 залишено чинним.

Таким чином, згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, визначеної за нижчою ціною ніж при проведенні раніше митного оформлення ідентичного товару того ж виробника за даними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, та картки відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні та відмові у скасуванні спірного рішення при наданні додаткових документів, у разі якщо позивач скористався правом випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язання.

За наявності сумніву щодо заявленої митної вартості товару відповідач-1 запропонував відповідно Порядку надати додаткові документи підтвердження митної вартості товару: прайс-лист фірми виробника товару, калькуляцію фірми виробника товару, комерційну пропозицію, про, що був зроблений запис.

У зв’язку з ненаданням позивачем додаткових документів відповідачем-1 було прийняте спірне рішення та картка відмови у митному оформленні товару.

Згідно ч. 1, 5 ст. 3 Митного кодексу України порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Митного кодексу України безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Тобто, відповідач-1 у справі –суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно декларантів - юридичних чи фізичних осіб, інших суб’єктів, які здійснюють декларування або перевезення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області) у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Колегія суддів вважає, що відмовляючи позивачу у митному оформлені товарів, відповідач-1 діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Тобто, особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов’язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу, в розумінні Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, яким визначено, що визначення митної вартості –сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень МК України та інших нормативно –правових актів.

Для заявлення митної вартості товарів, визначеної із застосуванням одного з передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України методів визначення такої вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість) та резервного подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 2.

Згідно п. 7 Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Статтею 266 Митного кодексу України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

Колегія суддів зазначає, що подані для митного оформлення документи не відображали дійсну митну вартість вказаного товару, оскільки товар, митна вартість якого визначена відповідаче-1 Оскарженим рішенням ввозилась на територію України за одним і тим же контрактом, за яким митницею вже були прийняті рішення про визначення митної вартості за резервним (шостим) методо.

Згідно ч. 2 ст. 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов’язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно ст. 88 Митного Кодексу України декларант зобов’язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

При цьому, в рамках положень п.11 Порядку №1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи.

Термін подання додаткових документи становить 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх надання, за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

Позивач на вимогу митного органу при проведенні митного оформлення не надав відповідних документів, що були витребувані, без обґрунтувань та мотивації.

Згідно п.4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 року № 574, митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного пакету документів, в тому числі ненадання додаткових документів.

Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД, затвердженого наказом ДМСУ № 314 від 20.04.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719 та Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ № 1227 від 12.12.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 року за № 1562/11842, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадовій особі митного органу надано право відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови, зазначивши в неї вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, та митного оформлення.

Отже на підставі п. 11 Порядку, Дніпропетровською митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу скоригувати митну вартість згідно рішення про визначення митної вартості, що в подальшому позивачем було зроблено.

Якщо декларантом не надані в установлений законодавством термін вищезазначені додаткові документи або якщо він відмовився від їх надання, то митний орган відповідно до статті 265 МК України, п.14 Порядку №1766, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

У зв’язку з безмотивним ненаданням позивачем додаткових документів, відмовою надання додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем.

Враховуючи викладене, при визначенні митної вартості товару за 6 методом митниця діяла відповідно до вимог ст. 266 Митного кодексу України.

Відповідач-1 листами №17-16-2/8330 від 08.11.10р. та від 29.11.2011р. №17-18-2/8980 з посиланням на ст. 264 МК України, п.п. 13, 14 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезені їх на митну територію України (затвердженого наказом Держмитслужби України 17.03.2008р. №230) з урахуванням наданих додаткових документів повідомив позивача, що рішення від 16.07.2010р. №113000006/2010/000610/1 залишено чинним.

Колегія суддів вважає, що таке рішення ґрунтується на нормах чанного законодавства, оскільки калькуляція і прас-лист, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза», подані позивачем як додаткові документи 29.09.2010р. відповідно, не містять інформації інших витрат, які включаються до митної вартості товару а висновок містить приблизне порівняння цін.

Таким чином колегія суддів зазначає, що надані відповідачу-1 після митного оформлення документи не підтверджували дійсну митну вартість товару за ціною контракту та по якій відповідачем винесене спірне рішення.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 4 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі № 2а-0470/4513/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про скасування рішення та стягнення шкоди –скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 10 травня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: В.В. Мельник