Постанова № 28081618, 11.12.2012, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 1606/694/2012

ПОСТАНОВА

11 грудня 2012 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Щабельської І. В.

при секретарі Іванченко В. А.

за участю прокурора Сорочинської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, не одруженого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 125 ч. 2, 146 ч. 2 КК України

та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Куйбишеве Шишацького району Полтавської області, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не судимого, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, охоронника Шишацької філії ПАТ "Полтаваобленерго", -

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 125 ч. 1, 146 ч. 2 КК України ОСОБА_1, ,-

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2009 року близько 23 год. 30 хв. підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, на грунті особистих неприязних відносин між підсудним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 та з метою змусити останнього вчинити дії, які суперечать його волі, на автомобілі "таксі" марки ВАЗ - 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням свідка ОСОБА_4 приїхали до місця проживання потерпілого ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3, проти волі останнього зайшли до його житлового будинку, де, діючи з прямим умислом, розуміючи небезпені наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, в приміщенні кухні почали наносити потерпілому удари, при цьому підсудний ОСОБА_1 наносив удари потерпілому правою рукою в область голови, а коли потерпілий упав на підлогу - ногами по голові та тулубу, а підсудний ОСОБА_2 наносив удари ногами потерлілому ОСОБА_3 по нижніх кнцівках. В подальшому підсудні зв'язали потерпілому мотузкою руки та силою на вказаному вище автомобілі вивезли в ліс за смт. Шишаки. При цьому підсудний ОСОБА_1 у автомобілі наніс потерпілому два удари ліктем правої руки в область обличчя і в подальшому в лісі продовжив наносити удари правою рукою по голові та тильною частиною стопи правої ноги - по тулубу.

В результаті вказаних дій потерпілому ОСОБА_3 підсудним ОСОБА_1 були спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, саден на верхній губі зліва, в правій скроневій ділянці, на задній поверхні грудної клітини, з права по лопатковій лінії на рівні 8 - 9 ребра, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, ран на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи зліва, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 383 від 31.08.2009 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень по критерію короткочасного розладу здоров'я. Потерпілому також були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден на задній поверхні грудної клітини, правому ліктьовому суглобі. правому та лівому променево-п'ястковому суглобі, правій гомілці, які згідно висновку експертизи № 383 від 31.08.2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. При цьому підсудний ОСОБА_5 вказаними діями спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді саден на передньо-зовнішній поверхні середньої третини правої гомілки, які згідно висновку експертизи № 383 від 31.08.2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

По вказаних фактах слідчим Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області 06.08.2009 року була порушена кримінальна справа відносно підсудного ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2КК України, а 07.09.2010 року - стосовно підсудного ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, які в подальшому були об'єднані в одне провадження.

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з клопотанням про звільнення кожного з них від кроимінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. Прокурор вважав наявними підстави для задоволення вказаного клопотання.

Потерпілий ОСОБА_3 проти звільнення підсудних від кримінальної відповідальності за вказаними статтями у зв'язку з закінченням строків давності заперечував.

Суд приходить до висновку, що клопотання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 ч. 1 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості. за який передбачене покарання у виді обмеження чи позбавлення волі.

Підсудний ОСОБА_2 в даний час обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі. У вчиненні вказаного злочину він у судовому засіданні себе винним визнав, вказавши, що дійсно у житловому будинку наніс потерпілому ОСОБА_3 удар по ногах останнього, який міг спричинити потерпілому легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. З часу вчинення ним вказаного злочину 29 липня 2009 року в даний час минуло понад три роки.

Підсудний ОСОБА_6 в даний час обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за який передбачене максимальне покарання у виді двох років обмеження волі. У вчиненні вказаного злочину він у судовому засіданні себе винним визнав, вказавши, що дійсно у житловому будинку наніс потерпілому ОСОБА_3 кілька ударів по тулубу та по голові, а у лісі - також удар в область голови, які могли спричинити потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. З часу вчинення ним вказаного злочину 29 липня 2009 року в даний час минуло понад три роки.

За вказаних обставин підсудний ОСОБА_1 підлягає звільненню від покарання, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а підсудний ОСОБА_2 підлягає звільненню від покарання, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Крім того, дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які виразилися в незаконному викраденні людини, соєному за попередньою змовою групою осіб, тобто вивезення потерпілого ОСОБА_3 без згоди останнього у ліс у пізній вечірній час, кваліфіковані за ст. 146 ч. 2 КК України.

Підсудний ОСОБА_2 подав суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення вказаного злочину в порядку ст. 1 п. "в" Закону України від 08.07.2011 року "Про амністію у 2011 році", який вступив у законну силу 28 липня 2011 року.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вказуючи на те, що викрадення людини підсудним ОСОБА_2 було вчинене у сукупності та одномоментно з іншими діями, зокрема спричиненням тілесних ушкоджень та катуванням, тому відсутні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності по амністії.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав думку прокурора.

Суд приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до наявних у матеіалах справи документів підсудний ОСОБА_2 має на утриманні двох малолітніх дітей - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, та доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 /а.с. 3-15-316 т. 2/. Стосовно вказаних дітей підсудний ОСОБА_2 не позбавлений батьківських прав, а також відсутні визначені ст. 7 Закону України "Про амністію у 2011 році" підстави для відмови у застосуванні амністії до вказаного підсудного.

Суд також не вбачає підстав для застосування ч. 2 ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" в частині незастосування амністії до осіб, засуджених за катування, незаконне позбавлення волі або викрадення людини, так як вказані норми набули чинності після вступу в законну силу Закону України від 08.07.2011 року "Про амністію у 2011 році", а саме - з 01.01.2012 року, тому в даному випадку не можуть бути застосовані, так як відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповіадьність чи іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 ч. 2; 49 ч. 1 п. 1, п. 2 КК України, ст. 1 ч. 1 п. "в" Закону України від 08.07.2011 року "Про амністію у 2011 році", суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 2 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 1 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 146 ч. 2 КК України на підставі п."в" ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2011 року "Про амністію у 2011 році".

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з часу її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд.

Головуючий: