Рішення № 28113976, 20.12.2012, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 1606/641/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Новака Д. І

при секретарі Бурлига Н. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із позовною заявою про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

В огбрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 31 серпня 2009 року по вул. Монастирській в м. Полтаві з вини відповідача ОСОБА_1, був пошкоджений автомобіль "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2, та яким згідно довіреності встановленого зразка на право керування транспортним засобом керував ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_3 у встановленому чинним законодавством порядку застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а відповідач ОСОБА_1 в свою чергу не виконав вимогу Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо страхування цивільно-правової відповідальності в будь-якій акредитованій страховій компанії України. Так, ОСОБА_3, скориставшись своїм правом звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із вимогою відшкодування завданої матеріальної шкоди і отримав від позивача на підставі підпункту а пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обв'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" грошові кошти в сумі 7 987 грн. 03 коп. в рахунок заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди. У зв'язку з цим позивач просить стягнути із відповідача в порядку регресу грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 7 987 грн. 03 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 грн.

Представник позивача - Моторного (транспортного) страхового бюро України, - ОСОБА_4 у проведеному раніше судовому засіданні вказала на те, що вина ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді була доведена постановою Диканського районного суду від 05 жовтня 2009 року. Також зазначила, що згідно чинного законодавства України Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна майну дорожньо-транспортною пригодою, а ОСОБА_3 на виконання вимог закону був наданий висновок експертного автотоварознавчого дослідження, складений без порушень закону, яким і була визначена вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Вказана у висновку експерта сума коштів з відрахуванням 20 % ПДВ була виплачена ОСОБА_3 з фонду захисту потерпілих в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. З приводу позовної вимоги щодо стягнення із відповідача витрат на правову допомогу вказувала на те, що згідно укладеного між Моторним (транспортним) страховим бюро України та ФОП ОСОБА_4 про надання правової допомоги №29 від 25 лютого 2009 року, а також згідно додаткової угоди № 44 до вказаного контракту ОСОБА_4 прийняла на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги з ведення від імені Моторного (транспортного) страхового бюро України судової справи за визначену плату в сумі 1 500 грн. 00 коп. Вказана сума була виплачена належним чином згідно платіжного доручення № 2433 від 22 травня 2012 року.

В подальшому представник позивача в судовому засіданні не брала участі, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій просила суд задоволити позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України із підстав, викладених у позовній заяві та наведених нею раніше пояснень.

Представник відповідача ОСОБА_5, а також і сам відповідач ОСОБА_1 раніше у проведених в судових засіданнях позовні вимоги визнали частково та вказали, що відповідач згоден в рахунок відшкодування понесених витрат позивачем сплатити кошти в сумі 3 000 грн. 00 коп. з тих підстав, що ціна відновлювального ремонту транспортного засобу внаслідок пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася з вини ОСОБА_1 значно завищена. Вказав на незаконність висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07-09 від 09 вересня 2009 року, оскільки дослідження було проведене у відсутність відповідача по справі, цей висновок містить лише вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, проте не враховано вартість того відновлювального ремонту, якого потребував цей автомобіль ще до дорожньо-транспортної пригоди, та в ньому вказані пошкодження тих складових частин транспортного засобу, які при огляді працівниками ДАІ після дорожньо-транспортної пригоди не були пошкодженими. Категорично заперечував проти вимоги позивача з приводу стягнення витрат на правову допомогу.

Третя особа ОСОБА_3 раніше в проведених судових засіданнях позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України підтримав, вважав наявними підстави для їх задоволення. Повідомив, що ОСОБА_1 не звертався до нього із пропозицією добровільно відшкодувати завдані дорожньо-транспортною пригодою збитки. Вказав, що він, будучи особою, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із відповідною заявою про відшкодування за рахунок коштів фонду захисту потерпілих завданих йому збитків, одержав висновок експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, на підставі чого Моторним (транспортним) страховим бюро України йому було виплачено кошти в сумі 7 987 грн. 03 коп. Також зазначив, що відповідач, незважаючи на письмове повідомлення про необхідність участі у проведенні автотехнічного дослідження з метою встановлення вартості ремонту його автомобіля, не з"явився для участі в цьому.

По справі судом за клопотанням відповідача призначалася судово-автотоварознавська експертиза, яка проведена не була через неявку та ненадання відповідачем якої-небудь інформації експертам.

Для участі у розгляді справи 20 грудня 2012 року представник позивача не з"явився, а в своєму письмовому клопотання просив слухати справу у його відсутність та задоволити позов.

Відповідач ОСОБА_1, його представник, третя особа та представник третьої особи повторно в судове засідання не прибули, незважаючи на те, що кожен раз кожен з них належним чином був повідомлений про місце та дату розгляду справи. При таких обставинах справа була розглянута на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши попередні пояснення сторін, їх представників, третьої особи та її представника, автотехексперта у попередніх судових засіданнях, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що 31 серпня 2009 року по вул. Монастирській в м. Полтаві з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем "Хюндай", реєстраційний номер НОМЕР_2, була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 під керуванням згідно довіреності встановленого зразка на право керування транспортним засобом ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження.

Винність відповідача ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді була встановлена постановою Диканського районного суду від 05 жовтня 2009 року /а.с. 5/.

ОСОБА_3 у відповідності до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застрахував свою цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів в будь-якій акредитованій страховій компанії України, підтвердженням чого є поліс № ВВ/8428250 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /а.с. 34/.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Моторного (транспортного) страхового бюро України є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Моторне (транспортне) страхове бюро України є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідності до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та на день вчинення дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Відповідно до підпункту а ч. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля ВАЗ-2109, держномер НОМЕР_1, / а.с.№ 33-53/ вбачається, що вартість відновлювального ремонту цього автомобіля з урахуванням його зносу становить 9 584 грн. 454 коп.

Так як ОСОБА_1 не відшкодував потерпілому завдані дорожньо-транспортною пригодою збитки, даним питанням не цікавився, ОСОБА_3, одержавши у встановленому чинним законодавством порядку висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 07-09 від 09 вересня 2009 року на підтвердження вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, 20 жовтня 2009 року звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди /а.с. 6/, яка йому позивачем по справі була виплачена в сумі 7 987 грн. 03 коп., що стверджується платіжним дорученням № 4245 від 16 листопада 2009 року / а.с.№ 11/, факт отримання якої підтвердив суді і третя особа ОСОБА_3

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про можливість добровільного відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою шкоди потерпілому ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 після вчинення дорожньо-транспортної пригоди із пропозицією відшкодувати завдану шкоду до ОСОБА_3 не звертався, не цікавився питаннями експертного дослідження пошкодженого з його вини автомобіля ВАЗ-2109, держномер НОМЕР_1, хоча мав усі можливості це зробити з метою уникнення пред'явлення позову проти нього до суду.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача з приводу вірності висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07-09 від 09 вересня 2009 року з таких підстав.

Оглянувши в судовому засіданні вказаний висновок та матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3-697/2009 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, було встановлено, що в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, що був складений працівниками ДАІ 31 серпня 2009 року відразу після дорожньо-транспортної пригоди, та у вказаному висновку експерта зазначені одні і ті ж пошкодження. Так, згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди в результаті цієї ДТП були пошкоджені такі складові частини автомобіля ВАЗ "2109"; капот, передній бампер, переднє ліве крило, решітка, радіатор, передня права фара, що було визначено візуально. А згідно протоколу огляду транспортного засобу висновку № 07-09 експертного автотоварознавчого дослідження у автомобіля "ВАЗ 2109" пошкоджені ці ж складові частини, але їх перелік більш деталізований з точку зору спеціаліста. Такий же перелік пошкоджень міститься і в довідці, наданій ВДАІ м. Полтава ГУМВС України в Полтавській області у відповідності до Порядку видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.07.2011 року № 389.

Крім того, висновок автотоварознавчого дослідження вказаного вище автомобіля складений у відповідності до вимог чинних нормативних актів, ним визначені вартість відновлювального ремонту КТЗ "ВАЗ 2109", вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу КТЗ "ВАЗ 2109", величина втрати товарної вартості КТЗ "ВАЗ 2109", містить належним чином оформлені протокол огляду транспортного засобу, калькуляцію вартості відновлювального ремонту. Тому висновок експертного автотоварознавчого дослідження відповідає усім вимогам чинного законодавства та складений з урахуванням усіх обставин, ним визначені усі необхідні для даної справи дані. Ці обставини підтвердив в суді і при допиті спеціаліст-товарознавець ОСОБА_6, який досліджував пошкоджений автомобіль ВАЗ-2109 та визначав вартість його відновлювального ремонту.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо порушення спеціалістом порядку проведення дослідження автотранспорту, які полягають у відсутності відповідача при огляді автомобіля спеціалістом з наступних підстав.

Пунктом 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 року № 142/5/2092 /далі - Методика/ встановлено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності у встановлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі. Судові експерти, які отримали кваліфікацію у порядку передбаченому Законом України "Про судову експертизу" під час виконання експертних досліджень також керуються положеннями "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" затвердженої наказом Міністертсва юстиції від 08.10.1998 року № 53/5, згідно з п. 3.9 якої у разі неявки осіб чи їх законних представників, що викликалися у визначений час на місце події або огляду об'єкта, дослідження (огляд) проводиться без їх участі.

З наведеного вбачається, що Методикою не визначено випадки обов'язкового виклику зацікавлених осіб на технічний огляд. А отже, обов'язковий виклик відповідача, як заінтересованої особи, для проведення огляду транспортного засобу експертом, діючим законодавством не передбачений.

Крім того поясненнями третьої особи ОСОБА_3, спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_6 встановлено, що перед проведенням оцінки вартості відновлюваного ремонта автомобіля ВАЗ-2109 відповідачу ОСОБА_1 надсилалося повідомлення про можливість участі у такому огляді, однак він не з"явився, ні після ДТП, ні пізніше аж до подачі до нього позову до суду взагалі не цікавився питаннями відшкодування шкоди, завданої його винними діями в ДТП третій особі ОСОБА_3, що не заперечував сам відповідач в судовому засіданні.

Тому Моторним (транспортним) страховим бюро України на підставі вказаних вище заяви потерпілого ОСОБА_3, належним чином оформленого та виконаного у відповідності до вимог чинного законодавства висновку № 07-09 експертного автотоварознавчого дослідження від 09 вересня 2009 року та наказу № 2888 від 13 листопада 2009 року "Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих" було виплачено ОСОБА_3 як особі, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів в будь-якій акредитованій страховій компанії України відповідно до підпунтку а пунткту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суму завданого збитку з урахуванням 20 % ПДВ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 7 987 грн. 03 коп. Підтвердженням проведення такої виплати є платіжне доручення № 4245 від 16 листопада 2009 року /а.с. 28/.

Моторне (транспортне) страхове бюро України 28 жовтня 2009 року звернулося до винної у дорожньо-транспортній пригоді особи - ОСОБА_1 шляхом направлення листа за вихідним № 17974/3-2-05 з пропозицією відшкодувати потерпілому ОСОБА_3 заподіяну шкоду в добровільному порядку, проте вказаний лист не був отриманий адресатом через його відсутність за вказаною у листі адресою /а.с. 98/. Хоча, згідно довідки МВС України № 8463087 станом на 31 серпня 2009 року ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, куди й відправлялася уся поштова кореспонденція /а.с. 37/.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, у позивача - Моторного (транспортного) страхового бюро України, яким було відшкодовано ОСОБА_3 шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1, а в останнього в свою чергу виникло зобов'язання виплатити відповідну суму на користь позивача.

Тому, керуючись чинним законодавством України, в подальшому Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до відповідача ОСОБА_1 як до винної у дорожньо-транспортній пригоді особи із зворотною вимогою виплати завданого збитку шляхом направлення листа відповідного змісту за вихідним № 20545/3-2-05 від 30 листопада 2009 року, проте вказаний лист також не був одержаний ОСОБА_1, який за вказаною адресою був відсутнім /а.с. 97/. ОСОБА_1 виплачені потерпілому кошти в рахунок відшкодування завданих збитків з його вини Моторному (транспортному) страховому бюро України в добровільному порядку не повернув, що і призвело до звернення позивача до суду.

Суд також не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про можливість добровільного відшкодування витрат, виплачених Моторним (транспортним) страховим бюро України потерпілому ОСОБА_3, як особі, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, в рахунок відшкодування завданих збитків, оскільки вказаний лист не був отриманий відповідачем з його ж вини. Адже ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, куди й відправлялася уся поштова кореспонденція, а інші відомості з приводу місця проживання чи реєстрації позивач не мав і не міг мати.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 ухилився від участі у проведенні призначеної за його ж клопотанням судом автотоварознавської експертизи для можливого визначення ще і таким чином вартості відновлювального ремонта пошкодженого з його вини автомобіля ВАЗ 2109, не прибувши для участі у її проведенні, наданні певних пояснень та документів, то суд відповідно до положень ст. 146 ЦПК України приходить до висновку про обгрунтованість визначення розміру матеріальної шкоди в автотехнічному дослідженні спеціаліста ОСОБА_6 та з врахуванням наведених вище обставин приходить до висновку про визнання факту правильності суми цього відшкодування.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що кошти в розмірі 7 987 грн. 03 коп., які були виплачені Моторним (транспортним) бюро України ОСОБА_3 в рахунок відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, що відбулася з вини відповідача ОСОБА_1 31 серпня 2009 року по вул. Монастирській в м. Полтаві, підлягають відшкодуванню в порядку регресу ОСОБА_1

Твердження представника відповідача про необгрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу суд вважає безпідставним та приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідача судових витрат та витрат на правову допомогу з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на правову допомогу.

Між Моторним (транспортним) страховим бюро України та ФОП ОСОБА_4 був укладений контракт про надання правової допомоги № 29 від 25 лютого 2009 року /а.с. 93/. А згідно умов додаткової угоди до вказаного контракту ОСОБА_4 взяла на себе зобов'язання щодо здійснення та надання правової допомоги з підготовки та ведення судової справи за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 з встановленою вартістю послуг 1 500 грн. 00 коп. /а.с. 94/. Як свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 2433 від 22 травня 2012 року Моторним (транспортним) страховим бюро України було перераховано на рахунок ОСОБА_4 кошти в сумі 1 500 грн. /а.с. 29/, що й було передбачено вказаною додатковою угодою до контракту про надання правової допомоги № 29 від 25 лютого 2009 року.

Виходячи з вище викладеного, приймаючи до уваги те, що у зв'язку з пошкодженням застрахованого належним чином автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_1, який в добровільному порядку не відшкодував завдані ним збитки, Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за заявою потерпілого відшкодувало ОСОБА_3 завдану шкоду за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, внаслідок чого у нього виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, для ведення даної судової справи за певну плату позивач користувався юридичними послугами , суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача грошових коштів в розмірі понесених витрат на відшкодування шкоди та судових витрат по сплаті судового збору та оплаті правової допомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, ст.ст. 39, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV від 01.07.2004 року, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 року № 142/5/2092, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 08.10.1998 року № 53/5, Порядком видачі довідки про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.07.2011 року № 389, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208-209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягти із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, р/р 2600101284871 в ПАТ "Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131, в порядку регресу витрати, пов'язані із виплатою страхового відшкодування, в сумі 7 987 грн. 03 коп., судові витрати по справі в сумі 1 714 грн. 60 коп., а всього 9 701 /дев'ять тисяч сімсот одна/ грн. 63 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий