Ухвала суду № 28080539, 07.08.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р. справа № 0870/1428/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

за участю

представника відповідача: Панцакова С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі №0870/1428/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП АЛАР»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

21.02.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «ТВП АЛАР» (далі по тексту -ТОВ «ТВП АЛАР») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000182305 від 25.01.2012р. В обґрунтування своїх вимог посилалояся на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо нікчемності укладеного правочину та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі №0870/1428/12 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 25.01.2012 № 0000182305.

Не погодившись з постановою суду, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, відповідач, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, постанову суду скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТВП АЛАР»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Рембудпостач-2008»за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складено Акт №427/23-509/33986002 від 15.12.2011р.

Перевірка проводилась з 28.10.2011р. по 14.12.2011р., в Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:

1) Невиїзною документальною перевіркою ТОВ «ТВП АЛАР»встановлено, що підприємство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст.203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину;

2) Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемним правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток;

3) Порушено п.14.1.181 ст.14, п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 99387грн., в тому числі за період серпень 2011 року.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «ТВП АЛАР»з ТОВ «Рембудпостач-2008»та Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційної організації «Лівадія», в яких ТОВ «ТВП АЛАР»виступало в якості посередника, а ТОВ «Рембудпостач-2008»- виконавцем реалізованих послуг. Взаємовідносини між суб'єктами господарювання відбувалися на підставі:

- договору субпідряду, укладеного між ТОВ «ТВП АЛАР»та Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційної організації «Лівадія»від 27.04.2011 року № 2704/03 на здійснення капітального ремонту фасаду житлового будинку № 6 по вул. Батурина, смт. Лівадія

- договору субпідряду, укладеного між ТОВ «ТВП АЛАР»та Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційної організації «Лівадія»від 27.04.2011 року № 2704/02 на здійснення капітального ремонту фасаду житлового будинку № 2 по вул. Батурина, смт. Лівадія.

- договору субпідряду, укладеного між ТОВ «ТВП АЛАР»та Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційної організації «Лівадія»від 27.04.2011 року № 2704/01 на здійснення капітального ремонту даху житлового будинку № 14 по пров. Батурина, смт. Лівадія.

- договору субпідряду, укладеного між ТОВ «ТВП АЛАР»та Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційної організації «Лівадія»від 25.07.2011 року № 2507/02 на здійснення поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 9 по вул. Курчатова, смт. Лівадія.

- договору субпідряду, укладеного між ТОВ «ТВП АЛАР»та ТОВ «Рембудпостач-2008»від 06.05.2011р. №0605/03/2011 на виконання власними силами із матеріалів Підрядника робіт із капітального ремонту фасаду житлового будинку №2 по пров.Батурина в смт.Лівадія.

- договору субпідряду, укладеного між ТОВ «ТВП АЛАР»та ТОВ «Рембудпостач-2008»від 06.05.2011р. №0605/04/2011 на виконання власними силами із власних матеріалів та матеріалів Підрядника робіт із капітального ремонту даху житлового будинку №14 по пров. Батурина в смт. Лівадія.

- договору субпідряду, укладеного між ТОВ «ТВП АЛАР»та ТОВ «Рембудпостач-2008»від 06.05.2011р. №0605/05/2011 на виконання власними силами із власних матеріалів та матеріалів Підрядника робіт із капітального ремонту фасаду житлового будинку № 6 по вул. Батурина в смт. Лівадія.

- договору субпідряду, укладеного між ТОВ «ТВП АЛАР»та ТОВ «Рембудпостач-2008»від 27.07.2011р. №2707/01/2011 на виконання власними силами із власних матеріалів та матеріалів Підрядника робіт із поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 9 по вул. Курчатова в смт. Лівадія

Оплату за надані роботи отримано на поточний рахунок ТОВ «ТВП АЛАР»платіжними дорученнями на загальну суму 724 046,98грн. Оплату за послуги суборенди ТОВ «Рембудпостач-2008»здійснено безготівково на поточний рахунок ТОВ «ТВП АЛАР»платіжними дорученнями на загальну суму 404 236,84грн.

Згідно акту перевірки, податковим органом було направлено листа до ВПМ ДПІ у м.Ялта з метою підтвердження факту правовідносин КП ЖЕО «Лівадія»та ТОВ «ТВП АЛАР». Згідно отриманої відповіді, директор КП ЖЕО «Лівадія»підтвердив факт фінансово-господарських відносин із підприємством позивача та зазначив, що на всі вищевказані роботи є в наявності акти виконаних робіт та інші документи.

Разом з тим, за результатами проведеної зустрічної перевірки ТОВ «Рембудпостач-2008»встановлено, що:

- підприємство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст.203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину;

- порушення вимог ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст..228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з ТОВ «Енергетик-21»та ТОВ «ТВП АЛАР», ТОВ «Перша Технологічна Компанія -СТГ»та ПП «УНТК Енергоспецмонтаж»порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб;

- перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемним правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

З цих підстав, на стор.19-21 Акту перевірки №427/23-509/33986002 від 15.12.2011р., з посиланням на ст..203, 215, 228 ЦК України, ДПІ зроблено висновок, що угоди, укладені між ТОВ «ТВП АЛАР» та ТОВ «Трансавтолюкс», укладались без мети настання реальних наслідків, які передбачені цим договором, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

У зв'язку з цим ДПІ вказує на те, що угода є нікчемною, нікчемним правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемність укладених правочинів, ДПІ пов'язує з актом проведеної зустрічної перевірки ТОВ «Рембудпостач-2008»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Енергетик-21»та ТОВ «ТВП АЛАР»за період серпень 2011 року, яка проводилась з 17.11.2011р. по 21.11.2011р.

На підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012р. №0000182305, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 124 233,75грн., в тому числі за основним платежем -99 387,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -24 846,75 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на ст.228 ЦК України, вказав на необґрунтовані висновки ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо нікчемності укладеного правочину між позивачем та ТОВ «Рембудпостач-2008»..

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Чинним законодавством встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні податкові накладні від ТОВ «Рембудпостач-2008»про придбання послуг (робіт) ТОВ «ТВП АЛАР», які були виписані на підставі договорів субпідряду та довідок КБ-2, КБ-3: Податкова накладна № 5 від 06.05.2011 на суму 134 786,84грн. в т.ч. ПДВ 22 464,47грн; Податкова накладна № 14 від 06.05.2011 на суму 139 694,62грн. в т.ч. ПДВ 23 282,44грн.; Податкова накладна № 19 від 27.07.2011 на суму 43 012,72грн. в т.ч. ПДВ 7 168,79грн.; Податкова накладна № 86 від 06.05.2011 на суму 278 829,71грн. в т.ч. ПДВ 46 471,62грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ «ТВП АЛАР»правомірно, у відповідності з приписами Податкового кодексу України, включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 99387 грн., а тому висновки перевіряючих про порушення позивачем п.198.3, ст.198, п.200.1, ст.200, ст..201 ПК України є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо позиції податкового органу з приводу нікчемності правочинів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Можливі порушення, допущені контрагентом ТОВ «Рембудпостач-2008»не є тими ознаками, які вказують на нікчемність укладених правочинів.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ТОВ «Рембудпостач-2008», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

При укладенні договорів його сторонами (ТОВ «ТВП АЛАР»та ТОВ «Рембудпостач-2008») було досягнуто усіх істотних умов, договори укладені у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначених правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з Акту перевірки, нікчемність укладеного правочину податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст.234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Більш того, наявні в матеріалах справи договори, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт (підписаний обома сторонами за відсутності претензій один до одного), свідчать про факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Рембудпостач-2008»(а.с.27-66).

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на неправомірність висновків ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо нікчемності укладених правочинів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року у справі №0870/1428/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 08.08.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов